справа № 936/1547/25
Провадження № 2/936/17/2026
26.02.2026 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Сухої Н.І.
за участю секретаря судового засідання Мельничок М.В.,
за позовною заявою ОСОБА_1 до Нижньоворітської селищної ради Мукачівського району, третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на домоволодіння, -
Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою про визнання за нею права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Позивачка зазначає, що у 1961 покійні батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя на власній земельній ділянці побудували житловий будинок АДРЕСА_1 .На підставі рішення виконкому Нижньоворітської селищної ради депутатів трудящих №20 від 10.09.1974 батькові позивачки видано 17.12.1974 Свідоцтво про право власності на домоволодіння, згідно з яким домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 . Згідно довідки за № 341 від 30.10.2025, виданої виконкомом Нижньоворітської сільської ради колишню адресу домоволодіння буд. АДРЕСА_1 змінено на адресу буд. АДРЕСА_1 . Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 11.12.2000 батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і після його смерті відкрилася спадщина. На час смерті батька, окрім позивачки у спадковому будинку проживала мама позивачки ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але її нотаріально не оформила. Як зазначено в довідці №343 від 30.10.2025, яка видана виконкомом Нижньоворітської сільської ради окрім ОСОБА_3 в будинку зареєстровані донька позивачки ОСОБА_5 та колишній чоловік ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 мама позивачки ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08.04.2025 і після смерті відкрилася спадщина. На час смерті батька та матері позивачка проживала разом з ними у спадковому будинку, а тому вважає, що вступила у фактичне володіння та управління будинком, і продовжує проживати у будинку, користується ним, проводить поточні ремонти, здійснює догляд за майном. Факт того, що ОСОБА_1 (позивачка) є рідною дочкою померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 05.10.1961. Згідно відомостей технічного паспорту виготовленого Державним виробничим підприємством технічної інвентаризації по Воловецькому районі вартість житлового будинку становить 297 977,00 грн, що підтверджується зведеним актом вартості будівель та споруд станом на 06.06.2025, що є складовою технічного паспорту виготовленого ДВП ТІ по Воловецькому районі.
ОСОБА_1 звернулась в нотаріальну контору для оформлення спадщини, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду із даним позовом про визнання за нею права власності на спадковий будинок.
Заяви, клопотання учасників справи
Позивач у судове засідання подала заяву про проведення судового засідання без її участі, підтримує вимоги позовної заяви.
Представник відповідача Нижньоворітської селищної ради Мукачівського району в судове засідання не з?явився, подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Третя особа приватний нотаріус Мукачівського нотаріального округу Закарпатської області Заяць С.А. в судове засідання не з?явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі та зазначила, що щодо задоволення позову про визнання права власності на частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом не заперечує.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 05.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 27.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.02.2025, розгляд справи відкладено до 26.02.2026.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 актовий запис №56 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Батьки позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя на власній земельній ділянці побудували житловий будинок АДРЕСА_1 . На підставі рішення виконкому Нижньоворітської селищної ради депутатів трудящих №20 від 10.09.1974 ОСОБА_2 видано 17.12.1974 Свідоцтво про право власності на домоволодіння, згідно з яким домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 . У вказаному будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали з моменту завершення будівництва та до їх смерті.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 11.12.2000, батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У відповідності з довідкою № 343 від 30.10.2025, яка видана виконкомом Нижньоворітської сільської ради на день смерті ОСОБА_2 разом з ним у будинку: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_3 - мати, позивачка, донька позивачки ОСОБА_5 та колишній чоловік позивачки ОСОБА_6 (Свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_5 від 13.12.2005, актовий запис №13)
У відповідності з довідкою № 342 від 30.10.2025, яка видана виконкомом Нижньоворітської сільської ради на день смерті ОСОБА_3 разом з нею у будинку: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_3 - мати позивачки , позивачка, внучка ОСОБА_7 , правнук ОСОБА_8 та правнучка ОСОБА_9 . Мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08.04.2025 і після смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до довідки №341 від 30.10.2025, яка видана виконкомом Нижньоворітської сільської ради, у зв'язку із перенумерацією будинків колишню адресу: АДРЕСА_1 , змінено на АДРЕСА_1 .
Із спадкової справи №10/2025 щодо майна померлого ОСОБА_2 вбачається, що спадкоємцями спадкового майна: житлового будинку садибного типу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 у відповідності до ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги.
Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, оскільки на спадкове майно відсутні інші спадкоємці. Наміру відмовитися від спадщини позивачка не має, з часу народження проживає у спадковому будинку, доглядає за будинком, проводить поточні ремонти, обробляє земельну ділянку.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Заяць С.А. для оформлення спадщини за законом.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , нотаріусом відмовлено, у зв'язку з тим, що серед необхідних для вчинення цієї нотаріальної дії документів, відсутній правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна ОСОБА_3 .
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у раз його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ст. 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст. 12 цього Кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини(статті 1220,1222,1270 ЦК України).
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У відповідності з правилами, встановленими п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженими Наказом Мін'юсту від 22.02.2012 N 296/5, для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно норм ч. 5 ст. 1268 цього Кодексу незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника. Якщо у разі смерті власника нерухомого майна первинна реєстрація прав власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
В п.3.1 узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 встановлено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 - що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 актовий запис №56 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 проживала та проживає в будинку померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з чим прийняла спадщину.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 11.12.2000, а ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 08.04.2025 і після їхньої смерті відкрилась спадщина.
Таким чином, встановлено, що позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Підстав для усунення позивача ОСОБА_1 від спадкування, визначених статтею 1224 Цивільного кодексу України немає.
В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом НКК 588610 від 21.02.2026 та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84258366 від 21.02.2026 позивачка ОСОБА_1 успадкувала частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_2 .
Разом з тим, приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкового житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належної її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з тим, що серед необхідних для вчинення цієї нотаріальної дії документів, відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок, виданий на ім'я ОСОБА_3 . В ході розгляду справи приватний нотаріус Заяць С.А. проти задоволення позову про визнання права власності на частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом не заперечила. Позивачка ОСОБА_1 не оформила право власності на майно через відсутність правовстановлюючого документа на нерухоме майно, отже існують обставини, які є підставою для визнання за позивачкою ОСОБА_10 права власності на частку спадкового житлового будинку в судовому порядку, оскільки іншого способу захисту своїх спадкових прав та свого права власності у позивачки немає.
Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим цивільного процесуального кодексу відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що на момент звернення до суду позивачка правомірно претендує на спадкове майно, а саме на право власності на частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки право позивачки на спадкове майно, а саме на частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , не оспорюється.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 на 1/2 частину спадкового майна не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене, згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, з'ясувавши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Судові витрати в справі слід покласти на позивача, оскільки рішення ухвалено в його інтересах.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 258, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 право власності на частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В решті відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Нижньоворітська селищна рада Закарпатської області, місце знаходження: вул. Центральна, 114, село Нижні Ворота, Мукачівський район, Закарпатська область;
третя особа: приватний нотаріус Мукачівського нотаріального округу Заяць С.А., пл. Народна, 1А, с.Нижні Ворота, Мукачівський район, Закарпатська область.
Суддя Суха Н.І.