Справа № 953/9391/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/953/602/26 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/255/26
Категорія: у порядку КПК України
16 лютого 2026 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
перекладача - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221220000172 від 01.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 313, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 317, частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 311, частиною 3 статті 311 КК України,
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.02.2026 задоволено клопотання прокурора та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, однак не більше ніж до проведення підготовчого судового засідання, тобто не більше ніж до 03.04.2026 включно, без визначення застави.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити частково та визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, яка винесена при невірному з'ясуванні обставин справи.
Зазначає, що всупереч вимог пункту 6 частини 1 статті 184 КПК України, прокурором необґрунтовано обставин, які дають підстави вважати неможливим застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Посилається на наявність у підозрюваного ОСОБА_6 міцних соціальних зав'язків, малолітньої дитини, яка потребує батьківського піклування та батьків, які мають ряд захворювань та потребують своєчасної допомоги від сина.
Захисник вважає, що заявлені органом досудового розслідування ризики, є надуманими та не доведеними, а застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів, зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обовязків.
Повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, прокурор до суду апеляційної інстанції не прибув, про причини свого неприбуття не повідомив.
Відповідно до вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного, його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить наступного висновку.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Пунктом 4 частини 4 статті 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Продовжуючи підозрювану ОСОБА_6 строк тримання під вартою, без визначення розміру застави, слідчий суддя виходив з тих обставин, що ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України продовжують існувати, та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, враховуючи, що дії ОСОБА_6 за вчинення яких повідомлено підозру є особливо тяжкими злочинами, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
При цьому, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України стороною обвинувачення не доведено та не обґрунтовано, яким саме чином і за допомогою яких реальних дій, підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати даному кримінальному провадженню.
З врахуванням вимог пункту 5 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу - застави, з огляду на те, що ОСОБА_6 , підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 313 КК України, а саме: у особливо тяжких злочинах у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З такими висновками слідчого судді щодо продовження строку тримання під вартою, без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції погоджується та вважає, що мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам статті 196 КПК України.
З матеріалів судового провадження вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221220000172 від 01.02.2025.
05.08.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку статті 208 КПК України.
05.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 307, частиною 2 статті 311 КК України.
06.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 307, частиною 2 статті 311 КК України.
21.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 311 КК України.
23.01.2026 ОСОБА_6 повідомлено про зміну підозри за частиною 3 статті 313, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 317, частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 311, частиною 3 статті 311 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2025 продовжено термін досудового розслідування до 6 (шести) місяців, тобто до 05.02.2026 року включно.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2025 продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави до 05.02.2026.
Дослідивши матеріали провадження, судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись з клопотанням про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор навів об'єктивні обставини необхідності продовження строку дії запобіжного заходу, а саме:
- 23.01.2026 на підставі статті 290 КПК України підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025221220000172 від 01.02.2025 та надано доступ до матеріалів провадження та речових доказів для ознайомлення;
- для направлення обвинувального акту до суду необхідно виконати вимоги статті 290 КПК України, надавши підозрюваним та їх захисникам доступ до матеріалів кримінального провадження, що на теперішній час складають 23 томи у яких міститься близько 50 носіїв інформації з аудіо-відеофайлами за наслідком застосування технічних засобів протягом майже пів року;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
- здійснити переклад обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, згідно клопотання підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .
Невиконання вказаних процесуальних дій потягне за собою порушення прав підозрюваних/обвинувачених на захист та негативні наслідки для кримінального провадження, однак їх проведення потребує додаткового часу.
Судовим розглядом встановлено, що виконати вищевказані процесуальні дій до строку дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_6 , є неможливим.
Доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність прокурором заявлених ризиків, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
На думку суду апеляційної інстанції, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Належить також врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснити незаконний вплив на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Не виключає суд апеляційної інстанції і наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статі 177 КПК України, з огляду на обставини кримінального провадження.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника підозрюваного про можливість застосування до ОСОБА_6 альтеративного запобіжного заходу - застави, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 313, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 317, частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 311, частиною 3 статті 311 КК України.
Відповідно пункту 5 частини 4 статті 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З врахуванням обставин кримінального провадження, на переконання суду апеляційної інстанції, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може бути достатнім для запобігання наявних ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а тому підстав для застосування до ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді - застави, не встановлено.
У зв'язку із наведеним, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 доводи, не є достатніми для її скасування.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2026 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: