Справа № 386/295/26
Провадження № 2-з/386/3/26
про забезпечення позову
25 лютого 2026 року селище Голованівськ
Суддя Голованівського районного суду
Кіровоградської області Гарбуз О. С.
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за його позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
ОСОБА_1 23.02.2026 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 20000 доларів США, що еквівалентно 865840 грн.
Разом з позовом, ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме: громадську будівлю загальною площею 174,8 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Заяву обґрунтовує тим, що 18 квітня 2025 року між ним та відповідачем було укладено договір позики на суму 20000 доларів США. Він передав вказані кошти відповідачу, в підтвердження чого відповідачем власноручно було написано розписку. Відповідно до умов укладеного між ними договору відповідач отримав у борг кошти в сумі 20000 доларів США і зобов'язався повернути позику до 01.12.2025, позика є безвідсотковою. У визначений строк відповідач борг позивачу не повернув. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути борг, однак відповідач його ігнорує, а з січня 2026 року почав уникати зустрічей та не відповідає на телефонні дзвінки. Тому, враховуючи зухвалу поведінку відповідача, у зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань по розписці від 18 квітня 2025 року, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про стягнення боргу з відповідача.
Позивач зазначив, що відповідач є власником громадської будівлі, загальною площею 174,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2497089171060, яку з метою ухилитися від повернення боргу та з метою унеможливлення виконання можливого рішення суду, відповідач має намір відчужити, шукає покупців, про що розмістив оголошення.
У зв'язку з викладеним, позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на зазначений об'єкт нерухомості з метою охорони його матеріально-правових інтересів, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, додані до неї документи та позовну заяву, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною першою ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що предметом спору є стягнення боргу за договором позики в розмірі 20000 доларів США, що еквівалентно 865840 грн.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно...> №46500 від 20.02.2026, відповідачу на праві власності належить громадська будівля загальною площею 174,8 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, реєстр №709 від 09.05.2025.
Згідно довідки про оціночну вартість громадської будівлі загальною площею 174,8 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 , наданої позивачем, оціночна вартість майна складає 526907,17 грн.
Як вбачається з витягу з інтернет-сайту "OLX" відповідач розмістив оголошення про продаж належної йому громадської будівлі загальною площею 174,8 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 та визначив її вартість у 17000 доларів США.
Судом встановлено, що вищезазначена громадська будівля не перебуває під будь-яким обтяженням, в тому числі не перебуває в іпотеці, а тому в разі задоволення позову, на зазначене майно може бути звернено стягнення з метою стягнення коштів за позикою в розмірі 20000 доларів США.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що клопотання позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та в подальшому призвести до неможливості стягнення коштів з відповідача, який намагається продати нерухоме майно при наявності спору про наявність боргу з повернення коштів.
При цьому, суддя погоджується із запропонованим представником позивача видом забезпечення позову та вважає, що заборона відповідачу відчужувати нерухоме майно на час розгляду справи, не виходить за межі співмірності із заявленими позовними вимогами, які є більшими за розмір майна, на яке накладається арешт.
Незастосування заходів забезпечення позову може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Заходи забезпечення позову за змістом не є тотожними змісту заявлених позовних вимог.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за його позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити повністю.
Накласти арешт, шляхом заборони права відчуження та розпорядження, на громадську будівлю загальною площею 174,8 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , до набрання рішенням у цій справі законної сили.
Заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав на громадську будівлю загальною площею 174,8 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , до набрання рішенням у цій справі законної сили.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Гарбуз О. С.