Справа № 173/2175/25
Провадження №2-др/173/1/2026
іменем України
25 лютого 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області матеріали заяви представника позивача Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
18 серпня 2025 року представник ТОВ «Іннова Фінанс» Андрущенко М.В. через систему «Електронний суд» звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3291870324 від 06 березня 2024 року у розмірі 11528 грн., з яких: 2000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 9528 гривень - заборгованість за відсотками,
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за кредитним договором 3291870324 від 06 берещня 2024 року в розмірі у розмірі 11528 грн., з яких: 2000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 9528 грн. - заборгованість за відсотками та понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422 грн. 22 коп.
18 лютого 2026 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що під час ухвалення рішення судом не вирішено питання про судові витрати в частині професійної правової допомоги.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заперечень щодо заяви не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за кредитним договором 3291870324 від 06 березня 2024 року в розмірі у розмірі 11528 грн., з яких: 2000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 9528 грн. - заборгованість за відсотками та понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422 грн. 22 коп.
При досліджені матеріалів справи встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви зазначено, що сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести складають суму судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. до матеріалів справи надано копію Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 р, копію Акту № 3865704070 приймання-передачі наданих послуг до Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 р., копію Заявки № 3865704070 про надання послуг, платіжну інструкцію № 29 від 12 лютого 2026 року, копію Ордеру на надання правової допомоги та копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи складність справи, характер і обсяг наданої правничої допомоги, ціну позову, значення справи для сторін, а також відсутність клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума є співмірною, обґрунтованою та розумною, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 133-141, 246, 259, 268, 270, суд
Заяву представника позивача Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 01104, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9 судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Кожевник