Єдиний унікальний № 946/171/26
Провадження № 1-кп/946/278/26
про продовження строку тримання під вартою
24 лютого 2026 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у колегіальному складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 ,
потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , юридична особа ГУНП України в Одеській області, представник ОСОБА_10 ,
провівши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000843, за обвинуваченням -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тамиш Очамчирського району Абхазії, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ст. 348 КК України,-
Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 з клопотанням не погодились, вважають, що достатнім буде застосувати до обвинуваченого домашнього арешту.
Потерпілі клопотання прокурора підтримали.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 07 серпня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого у подальшому продовжувався ухвалами слідчих суддів від 26 вересня 2025 року, 19 листопада 2025 року, 12 січня 2026 року та ухвалою суду від 29 січня 2026 року до 27 березня 2026 року, з огляду на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
За змістом ч. 3, 5 ст. 199 КПК, якою суд керується в силу положень наведеної ч. 3 ст. 315 КПК, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Тому при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, а саме покарання у виді довічного позбавлення волі; вік та стан здоров'я обвинуваченого (45 років, стан здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи. У зв'язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, він може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обвинуваченого.
Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені розпочатий, у зв'язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК України, не допитані всі потерпілі, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, з урахуванням вказаних положень національного кримінального процесуального законодавства, факт допиту потерпілого та свідків під час досудового розслідування не може бути підставою для висновку, що на стадії судового провадження цей ризик не може бути актуальним. Більше того, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 , а також того, що йому відомі відомості про потерпілих, він, перебуваючи на свободі, може застосувати спроби незаконно вплинути на них шляхом умовлянь та погроз з метою схилити їх до зміни своїх показань під час судового розгляду. Тому суд також погоджується з тим, що продовжує існувати і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого.
Також, враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив декілька особливо тяжких злочинів, суд погоджується, що прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_6 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні розпочатий, але всі потерпілі ще не допитані, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотаннях, дають достатні підстави вважати, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_6 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, - до 25 квітня 2026 року.
Виходячи з наведеного у ч. 4 ст. 183 КПК України формулювання, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст. 370 - 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжувати застосування обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк - до 25 квітня 2026 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , а також направити до Державної Установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» для виконання.
Повний текст ухвали проголошено 25 лютого 2026 року о 14 годині.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3