Справа №491/1039/25
Провадження № 1-кп/491/25/26
іменем України
25 лютого 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025162360000285, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2025 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець м. Ананьїв Одеської області; українець; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 19 серпня 2017 року органом видачі 5123; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; не одружений; на утриманні неповнолітніх дітей не має; з 2025 року є військовослужбовцем; раніше не судимий,
Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08 червня 2021 року № 1525/К ОСОБА_4 з 08 червня 2021 року призначено на посаду головного спеціаліста Ананьївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
В подальшому, наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 травня 2023 року № 3621/К, ОСОБА_4 звільнено з посади головного спеціаліста Ананьївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з 05 травня 2023 року у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з припиненням державної служби.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Підпунктом «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього закону є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Так, абзацом першим частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені пунктом 1, підпунктами «а», «в» - «т» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 року за № 1965/41021, декларація при звільненні подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, у зв'язку з чим було призупинене обов'язкове подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року № 3384-ІХ до Закону України «Про запобігання корупції» внесено зміни, зокрема, у розділі ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону пункт 2-7 викладено в новій редакції «Установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.».
Таким чином, ОСОБА_4 , обіймаючи у строк до 05 травня 2023 року посаду державного службовця, згідно з вимогами підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та обов'язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і відповідно, є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, у зв'язку з чим, відповідно до статтей 45, 46, пункт 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язаний був подати шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті https://public.nazk.gov.ua Національного агентства з питань запобігання корупції не пізніше 31 січня 2024 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), а саме за період з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року.
Однак, в порушення вищезазначених вимог закону, ОСОБА_4 у вказаний термін, тобто до 31 січня 2024 року, маючи безперешкодну можливість вчинити вказані дії, умисно не подав шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), а саме за період з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, а саме умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Закону України «Про запобігання корупції».
Також, частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті https://public.nazk.gov.ua Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 року за № 1965/41021, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, у зв'язку з чим було призупинене обов'язкове подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року № 3384-ІХ до Закону України «Про запобігання корупції» внесено зміни, зокрема, у розділі ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону пункт 2-7 викладено в новій редакції «Установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.».
Таким чином, ОСОБА_4 , обіймаючи у строк з 08 червня 2021 року по 05 травня 2023 року посаду державного службовця, згідно з вимогами підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та обов'язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і відповідно, є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, у зв'язку з чим, відповідно до статтей 45, 46, пункт 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язаний був подати шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті https://public.nazk.gov.ua Національного агентства з питань запобігання корупції не пізніше 31 січня 2024 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік.
Однак, в порушення вищезазначених вимог закону, ОСОБА_4 у вказаний термін, тобто до 31 січня 2024 року, маючи безперешкодну можливість вчинити вказані дії, умисно не подав шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, а саме умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Закону України «Про запобігання корупції».
Крім того, встановлено, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, у зв'язку з чим було призупинене обов'язкове подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» від 08 липня 2022 оку № 2381-ІХ, який набрав чинності 04 серпня 2022 року, встановлено, що суб'єкт декларування зобов'язаний подати декларацію, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного сану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев'яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року № 3384-ІХ, який набрав чинності 12 жовтня 2023 року, відновлено декларування у порядку та строки, що визначені статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Так, частиною другою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» - «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані до 1 квітня наступного року після припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 року за № 1965/41021, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Отже, ОСОБА_4 , обіймаючи у строк з 08 червня 2021 року по 05 травня 2023 року посаду державного службовця, згідно з вимогами підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та обов'язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і відповідно, є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, у зв'язку з чим, відповідно до статтей 45, 46, пункт 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язаний був подати шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті https://public.nazk.gov.ua Національного агентства з питань запобігання корупції не пізніше 31 березня 2024 року щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (після припинення діяльності).
Однак, в порушення вищезазначених вимог закону, ОСОБА_4 у вказаний термін, тобто з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року, маючи безперешкодну можливість вчинити вказані дії, умисно не подав шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (після припинення діяльності).
З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, а саме умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Закону України «Про запобігання корупції».
За сукупністю вчиненого ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст. 366-3 КК України, а саме в умисному неподанні суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Закону України «Про запобігання корупції».
Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року було призначено проведення підготовчого судового засідання у вказаній справі (а.с.25).
В подальшому ухвалою суду від 03 грудня 2025 року справу було призначено до розгляду по суті та доручено органу пробації скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_4 (а.с.41).
В судовому засіданні 05 лютого 2026 року прокурором оголошено короткий виклад обвинувального акта, судом було встановлено особу обвинуваченого та роз'яснено йому суть обвинувачення, поставлено питання обвинуваченому про те, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.
На зазначені питання обвинувачений ОСОБА_4 повідомив суду, що обвинувачення йому зрозуміле, свою вину не визнає повністю, бажає давати суду показання.
У відповідності до положень частини першої статті 349 КПК України судом було запропоновано стороні обвинувачення та стороні захисту проголосити вступні промови. На означене сторона обвинувачення повідомила про відсутність вступних промов. Захисник ОСОБА_5 у вступній промові зазначив, що його підзахисний свою вину не визнає, доказів вчинення правопорушення немає. Такою є позиція сторони захисту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав в цьому свого захисника.
Судом на виконання вимог статті 349 КПК України з'ясовано думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.
В судовому засіданні прокурор, у зв'язку з тим, що обвинувачений не визнає своєї вини, просила встановити наступний порядок дослідження доказів: дослідити письмові докази, допитати свідка та допитати обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_5 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодилися.
Після з'ясування думки учасників процесу, ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, клопотання прокурора задоволено - встановлено наступний обсяг та порядок дослідження доказів: дослідити письмові докази, які будуть надані стороною обвинувачення, допитати свідка та допитати обвинуваченого (Том ІІ а.с.124).
Суд здійснив розгляд кримінального провадження відповідно до встановленого обсягу та порядку дослідження доказів.
Прокурором було оголошено та надано для долучення до матеріалів справи докази щодо речових доказів по справі та ухвали про накладення арешту, докази, які характеризують обвинуваченого
Заперечень або доповнень до зазначених доказів від учасників процесу не надходило, за їх згодою зазначені докази було долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
За вимогами статті 95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.
Свідок обвинувачення допитана з дотриманням положень статті 352 КПК України, приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів. Сторонам кримінального провадження забезпечена можливість безпосереднього допиту свідка під час судового розгляду з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності.
Допитана в судовому засіданні 25 лютого 2026 року свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює листоношею. Поштові конверти, адресовані від НАЗК на адресу та ім'я обвинуваченого, були вручені свідком батькові обвинуваченого, про що останній постав свій підпис у відомості про отримання та на підставі цього нею було зроблено відмітку в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення про отримання. Крім того, зазначила, що на конвертах була відсутня відмітка про вручення особисто.
Клопотань про допит інших свідків від сторони обвинувачення, а так само і захисту не надходило.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав та зазначив, що не мав умислу на ухилення від подання відповідних декларацій та від їх подачі не ухилявся. Він знав про обов'язок подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Закону України «Про запобігання корупції». При цьому зазначив, що у зв'язку з введенням воєнного стану було призупинене обов'язкове подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Та про те, що згодом було відновлено декларування в порядку та строки, визначенні статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», він не знав. Тому в його діях відсутня суб'єктивна сторона інкримінованого йому кримінального правопорушення. У судовому засіданні ОСОБА_4 категорично заперечував умисел на вчинення кримінального правопорушення. Також обвинувачений повідомив, що після звільнення у 2023 році він не працював на посаді, зокрема, державного службовця. З 09 жовтня 2025 року він є військовослужбовцем. Крім того, пояснив, що при прийнятті на роботу він був ознайомлений під підпис з обмеженнями, встановленими Законом України «Про запобігання корупції».
Також було досліджено, надану представником Подільського районного сектору № 1 Філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області, досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 із викладенням матеріалів та висновком органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). У випадку прийняття судом рішення про звільнення від покарання з випробуванням орган пробації вважає доцільним не покладати на ОСОБА_4 додаткових обов'язків (Том І а.с.45-48).
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, в межах пред'явленого обвинувачення, за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-3 КК України, тобто в умисному неподанні суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2022 рік, за період з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року (при звільненні) та за 2023 рік (після припинення діяльності).
Предметом цих правопорушень є декларація, в якій вказана інформація, зазначена суб'єктом декларування.
Відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Декларація при звільненні подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Та свого часу, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, у зв'язку з чим було призупинене обов'язкове подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року № 3384-ІХ (далі по тексту - Закон № 3384-ІХ) до Закону України «Про запобігання корупції» внесено зміни, зокрема, у розділі ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону пункт 2-7 викладено в новій редакції «Установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.» (абзац перший). Тобто в даному випадку це період з 12 жовтня 2023 року по 31 січня 2024 року.
Крім того, «Установити, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).» (абзац четвертий). Тобто Законом № 3384-ІХ відновлено декларування в порядку та строки, визначенні статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, полягає у формі неподання суб'єктом декларування декларації.
Неподання декларації виражається в послідовному невиконанні суб'єктом декларування двох обов'язків: 1) подати декларацію встановленої форми з інформацією за визначеним переліком у встановленому законом порядку у визначений законом строк та 2) подати цю декларацію з тими ж характеристиками упродовж десяти днів зі дня отримання повідомлення про неподання декларації, що його формує Національне агентство з питань запобігання корупції.
З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення характеризується лише прямим умислом, тобто особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Тобто для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК Українимає бути встановлено і доведено, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов'язок подати декларацію, передбачену статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», про строк її подання, проте усвідомлено з будь-яких мотивів вирішила не подавати декларацію і умисно не подала її.
Відповідно до примітки до статті 366-2 КК Українисуб'єктами декларування у цій статті та статті 366-3 цього Кодексу є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» такими особами є державні службовці.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 з 08 червня 2021 року (наказ № 1525/К «Про особовий склад працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському регіоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)» (Том І а.с.212) по 05 травня 2023 року (наказ № 3621-К «Про звільнення ОСОБА_4 » на підставі пункту 1 частини першої 87 Закону України «Про державну службу») (Том ІІ а.с.27) обіймав посаду головного спеціаліста Ананьївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до частини другої статті першої Закону України «Про державну службу» державним службовцем є громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
З матеріалів справи вбачається, що наказом «Про призначення ОСОБА_4 » від 28 березня 2017 року № 425-к ОСОБА_4 призначено на посаду головного спеціаліста Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 29 березня 2017 року (Том І а.с.168).
29 березня 2017 року ОСОБА_4 урочисто склав присягу державного службовця, зокрема, присяг дотримуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов'язки державного службовця (Том І а.с.154).
Відповідно до розписки 29 березня 2017 року ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженнями, встановленими Законом України «Про запобігання корупції», пов'язаними з призначенням на посаду державної служби, її проходженням та припиненням, що підтверджується його особистим підписом (Том І а.с.164).
Згідно особової картки державного службовця № 317 ОСОБА_4 з вимогами і обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції» та «Про захист персональних даних», Правилами етичної поведінки державних службовців ознайомлений та зобов'язується їх дотримуватись (пункт 15.4), що підтверджується його особистим підписом (Том І а.с.150 зворотний).
Згідно копії наказу «Про особовий склад працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)» від 26 грудня 2019 року № 11-к ОСОБА_4 з 28 грудня 2019 року вважається таким, що працює на посаді головного спеціаліста Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Том І а.с.194).
Згідно копії наказу «Про особовий склад працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському регіоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)» від 08 червня 2021 року № 1525/К ОСОБА_4 з 08 червня 2021 року вважається таким, що працює на посаді головного спеціаліста Ананьївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Том І а.с.212).
05 травня 2023 року ОСОБА_4 звільнено з посади головного спеціаліста Ананьївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з припиненням державної служби, на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (наказ «Про звільнення ОСОБА_4 » від 04 травня 2023 року №3621-К (Том ІІ а.с.27).
З урахуванням вищезазначеного, в період часу з 29 березня 2017 року по 05 травня 2023 року ОСОБА_4 займав посаду державної служби, тобто був відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування та був повідомлений про обов'язок подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Разом з тим, всупереч наведеного, ОСОБА_4 не подав в установлений законом строк декларації: щорічну за 2022 рік, при звільненні (за період з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року) та після припинення діяльності (за 2023 рік), шляхом заповнення електронних форм відповідних документів на вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) відповідно до технічних вимог до форм.
Поряд з цим, з аналізу обставин кримінального провадження слідує, що окрім того, після отримання від НАЗК повідомлень про неподання декларацій: щорічної за 2022 рік, при звільненні (за період з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року) та після припинення діяльності (за 2023 рік) ОСОБА_4 протягом десяти днів з дня отримання таких повідомлень все одно у спосіб передбачений законом відповідні декларації не подав.
Згідно преамбули Закону України «Про запобігання корупції» цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, є Національне агентство з питань запобігання корупції.
До повноважень НАЗК належать, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування, а також забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункти 7-1 та 9 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції»).
Відповідно до частини першої статті 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Частина друга статті 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» регулює дії НАЗК у межах процедури контролю за поданням декларацій у разі, якщо суб'єктом декларування її не подано в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції». Тобто НАЗК здійснює письмове повідомлення суб'єкта декларування, коли подія неподання декларації вже відбулася, що не звільняє відповідного суб'єкта від обов'язку подання такої декларації.
Положеннями частини другої статті 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено обов'язок суб'єкта декларування протягом десяти днів з дня отримання повідомлення Національного агентства про факт неподання декларації подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 січня 2021 року № 26/21 (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 256/23), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2021 року за № 158/35780.
Зі змісту обґрунтованого висновку уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції від 31 липня 2025 року № 47-02/59/25 про виявлення ознак пов'язаного з корупцією правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_4 , вбачається, що останній, будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», не подав до Реєстру декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за 2022 рік (Том І а.с.69-71). До висновку приєднано наступні документи.
Повідомлення начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29 лютого 2024 року №15052/34-10, яким Національне агентство з питань запобігання корупції інформовано про факт неподання ОСОБА_4 щорічної декларації за 2022 рік (Том І а.с.77-78).
Повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 19 березня 2024 року № 47-02/17317-24, яким ОСОБА_4 повідомлено про необхідність подання щорічної декларації за 2022 рік, протягом десяти днів з моменту отримання повідомлення. Окрім того, обвинувачений попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 366-3 КК України(Том І а.с.86).
Зворотне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого 16 квітня 2024 року ОСОБА_4 отримано повідомлення НАЗК про факт неподання декларації № 47-02/17317-24 (Том І а.с.87).
Також, зі змісту обґрунтованого висновку уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції від 31 липня 2025 року № 47-02/58/25 про виявлення ознак пов'язаного з корупцією правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_4 , вбачається, що останній, будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», не подав до Реєстру декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року (Том І а.с.66-68). До висновку приєднано наступні документи.
Повідомлення начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29 лютого 2024 року №15054/34-10, яким Національне агентство з питань запобігання корупції інформовано про факт неподання ОСОБА_4 декларації при звільненні за період з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року (Том І а.с.75-76).
Повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 19 березня 2024 року № 47-02/17326-24, яким ОСОБА_4 повідомлено про необхідність подання декларації при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року, протягом десяти днів з моменту отримання повідомлення. Окрім того, обвинувачений попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 366-3 КК України(Том І а.с.84).
Зворотне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого 16 квітня 2024 року ОСОБА_4 отримано повідомлення НАЗК про факт неподання декларації № 47-02/17326-24 (Том І а.с.85).
Крім того, зі змісту обґрунтованого висновку уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції від 31 липня 2025 року № 47-02/60/25 про виявлення ознак пов'язаного з корупцією правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_4 , вбачається, що останній, будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», не подав до Реєстру декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за 2023 рік (після припинення діяльності) (Том І а.с.72-74). До висновку приєднано наступні документи.
Повідомлення начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15 квітня 2024 року №24295/34-10, яким Національне агентство з питань запобігання корупції інформовано про факт неподання ОСОБА_4 щорічної декларації за 2023 рік (після звільнення) року (Том І а.с.79-80).
Повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 19 березня 2024 року № 47-02/50379-25, яким ОСОБА_4 повідомлено про необхідність подання щорічної декларації за 2023 рік, протягом десяти днів з моменту отримання повідомлення. Окрім того, обвинувачений попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 366-3 КК України(Том І а.с.88).
Зворотне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого 25 червня 2025 року ОСОБА_4 отримано повідомлення НАЗК про факт неподання декларації № 47-02/50379-25 (Том І а.с.89).
Окрім того, на підтвердження винуватості ОСОБА_4 надано наступні докази.
Протокол огляду від 23 серпня 2025 року, згідно з яким встановлено, що у Реєстрі декларацій наявні: декларація ОСОБА_4 за 2016 рік, як кандидата на посаду; щорічна та виправлена декларації за 2017 рік, а також щорічні декларації за 2018, 2019 та 2020 роки. Декларації ОСОБА_4 щорічна за 2022 рік, при звільненні (за період з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року) та після припинення діяльності (за 2023 рік) у Реєстрі відсутні (Том І а.с.112-119).
Висновок судово-психіатричного експерта від 21 жовтня 2025 року за № 728, яким встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу, що відноситься до скоєння інкримінованих йому діянь (станом на 31 січня 2024 року та 31 березня 2024 року) на будь-яке хронічне психічне захворювання (у тому числі «Психічні та поведінкові розлади у наслідок вживання алкоголю та психоактивних речовин»), недоумство не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності, або у іншому хворобливому стану психіки не перебував, тому він був здатним повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також не страждає на хронічне психічне захворювання (у тому числі на хронічний алкоголізм, наркоманію, розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів і прекурсорів), недоумство, не виявляє ознак іншого хворобливого стану психіки, тому здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом може приймати участь у проведенні з ним процесуальних дій, самостійно реалізувати своє право на захист (Том ІІ а.с.93-100).
Всі вищенаведені докази є належні, допустимі, достовірні та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, доводять обставини пред'явленого обвинувачення. Так, за результатом дослідження вищезгаданих документів судом встановлено факт неподання обвинуваченим у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, при звільненні (за період з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року) та після припинення діяльності (за 2023 рік).
ОСОБА_4 , будучи суб'єктом декларування, послідовно не виконав двох обов'язків, а саме: 1) щодо подання декларації щорічної за 2022 рік, при звільненні (за період з 01 січня 2023 року по 05 травня 2023 року) та після припинення діяльності (за 2023 рік) встановленої форми з інформацією за визначеним переліком у встановленому законом порядку у визначений законом строк, та 2) щодо подання цих декларацій за тими ж вимогами упродовж десяти днів з дня отримання повідомлень про неподання декларацій, що було сформоване Національним агентством з питань запобігання корупції.
Під час судового розгляду ОСОБА_4 фактично підтвердив свою обізнаність щодо обов'язку подання декларації в порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції». Також обвинувачений підтвердив, що у період часу, що відноситься до скоєння інкримінованих йому діянь, він проживав саме за адресою: АДРЕСА_1 .
У судових дебатах прокурор пояснила, що під час розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено та доведено факт скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, при цьому враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що він не визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, призначити йому покарання за ст. 366-3 КК Україниу виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням його права обіймати певні посади на три роки. Також просила вирішити долю речових доказів у відповідності до статті 100 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 366-3 КК Україниу зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, як умисне неподання суб'єктом декларування декларації. Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення не доведена, це є припущення прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судових дебатах наполягав на відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, у зв'язку з не доведенням умислу на неподання декларацій.
Суд вважає неспроможними доводи сторони захисту щодо відсутності формулювання обвинувачення з підстав не розкриття суб'єктивної сторони злочину ОСОБА_4 , в якому він обвинувачується.
З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, яке полягає в умисному неподанні суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути вчинене з прямим умислом. При цьому, неподання декларації полягає або у її неподанні як такому, або у неподанні в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції».
Таке тлумачення випливає з того, що шкода об'єкту правопорушення настає внаслідок неотримання відомостей системою електронного декларування у встановленому порядку.
Згідно частини другої статті 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Твердження сторони захисту, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, як умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», суд вважає необґрунтованими та не може прийняти їх до уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, встановленим в суді при розгляді справи та спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення.
З приводу посилання обвинуваченого на висновок колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 200/18903/17, суд вважає, що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 відсутні підстави для посилання на такий висновок. Оскільки у вищезгаданій постанові колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду навела позицію щодо застосування норми права, передбаченої ст. 366-1 КК України, яку на цей час Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 04 грудня 2020 року № 1074-ІХ виключено з Кримінального кодексу Украйни.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_4 злочину, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ст. 366-3 КК України, тобто, умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Закону України «Про запобігання корупції».
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Водночас, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відносяться до нетяжкого, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав, за місцем проживання характеризується нейтрально, перебуває на «Д» (диспансерному) обліку в кабінеті у лікаря-психіатра (діагноз Ш. F06.6) та не перебуває на обліку в кабінеті у лікаря нарколога, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, думку прокурора.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно з статті 66 КК України, судом не встановлено.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно з статті 67 КК України, суд відносить вчинення злочину повторно.
Відповідно до частини першої статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 .
Призначаючи покарання, суд відповідно вимог статті 65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, захисника, відсутність обставин, що пом'якшують, та наявність обставин, що обтяжують йому покарання, характер кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-3 КК України, його суспільну небезпеку, дані про особу обвинуваченого та вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ст. 366-3 КК Україниз позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Призначене покарання, на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через приму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Відповідно до статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.
Відповідно до частини другої статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно частини першої статті 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку, серед іншого, ухвалює рішення про початок строку відбування покарання та про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні цивільний позов не подавався, процесуальні витрати відсутні, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.
З реєстру матеріалів досудового розслідування та інших матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні наявні речові докази, долю яких слід вирішити відповідно до положень статті 100 КПК України.
Згідно частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 124, 366-371, 373, 374, 376, 395, 532, 615 ч. 15 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ст. 366-3 КК України, тобто умисному неподанні суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Закону України «Про запобігання корупції», та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 коп., з позбавленням його права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, строком на три роки.
У відповідності до положень частини першої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Роз'яснити засудженому, що відповідно до положень частини третьої статті 26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Строк додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування обчислюється з моменту набрання вироком законної сили.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 08 вересня 2025 року на особову справу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював на посаді головного спеціаліста Ананьївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка складається з 99 аркушів наступних документів: 1) опису; 2) особової картки державного службовця; 3) присяги; 4) копії паспорту; 5) копії диплому; 6) копії військового квитка; 7) декларації за 2016 рік; 8) ознайомлення з обмеженнями встановленими Законом України «Про державну службу»; 9) ознайомлення з обмеженнями встановленими Законом України «Про запобігання корупції»; 10) ознайомлення з правилами етичної поведінки державних службовців; 11) заяви про призначення на посаду; 12) копії наказу № 425-к від 28.03.2017; 13) витягу з протоколу № 2 від 10.02.2017; 14) заяви про проведення перевірки передбаченої Законом України «Про очищення влади»; 15) виписка з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»; 16) супровідний лист; 17) висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади»; 18) довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади»; 19) копія наказу № 1402-к від 29.09.2017; 20)ознайомлення з правилами етичної поведінки працівників апарату ІНФОРМАЦІЯ_10 та його територіальних органів; 21) витяг з наказу № 132-к від 29.01.2018; 22) розрахунок стажу державної служби; 23) витяг з наказу № 256-к від 01.03.2018; 24) завдання на 2018 рік; 25) копія наказу від 03.12.2018 № 1589-к; 26) висновок; 27) розрахунок стажу; 28) витяг з наказу № 241-к від 28.02.2019; 29) завдання на 2019 рік; 30) результати; 31) копія наказу від 034.12.2019 № 1583-к; 32) витяг з висновку оцінювання; 33) довідка; 34) витяг з наказу від 26.12.2019; № 11-к; 35) розрахунок стажу державної служби; 36) витяг з наказу від 02.01.2020 № 10-к; 37) копія наказу від 29.09.2020 № 2199-к; 38) сертифікат про підвищення кваліфікації; 39) завдання на 2020 рік; 40) результати виконання; 41) копія наказу від 03.12.2020 № 2797-к; 42) висновок щодо оцінювання; 43) розрахунок стажу; 44) витяг з наказу від 01.03.2021 № 477/к; 45) витяг з наказу від 08.06.2021 № 1525/к; 46) копії електронних сертифікатів; 47) завдання на 2021 рік; 48) результати за 2021 рік; 49) копія наказу від 07.12.2021 № 3076/К; 50) висновок щодо оцінювання результатів за 2021 рік; 51) повідомлення про захист персональних даних; 52) витяг з наказу від 28.02.2022 № 636-к; 53) розрахунок стажу; 54) копія наказу від 20.06.2022 № 2428-к; 54) завдання на 2022 рік; 55) результати виконання завдань; 56) копія наказу від 05.12.2022 № 4419-к; 57) висновок щодо оцінювання; 58) витяг з наказу від 20.02.2023 № 1347-к; 59) розрахунок стажу; 60) завдання на 2023 рік; 61) попередження; 62) копія наказу від 04.05.2023 № 3621-к, які вилучені та визнані речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження, - скасувати.
Речові докази, а саме особову справу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював на посаді головного спеціаліста Ананьївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка складається з 99 аркушів наступних документів: 1) опису; 2) особової картки державного службовця; 3) присяги; 4) копії паспорту; 5) копії диплому; 6) копії військового квитка; 7) декларації за 2016 рік; 8) ознайомлення з обмеженнями встановленими Законом України «Про державну службу»; 9) ознайомлення з обмеженнями встановленими Законом України «Про запобігання корупції»; 10) ознайомлення з правилами етичної поведінки державних службовців; 11) заяви про призначення на посаду; 12) копії наказу № 425-к від 28.03.2017; 13) витягу з протоколу № 2 від 10.02.2017; 14) заяви про проведення перевірки передбаченої Законом України «Про очищення влади»; 15) виписка з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»; 16) супровідний лист; 17) висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади»; 18) довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади»; 19) копія наказу № 1402-к від 29.09.2017; 20)ознайомлення з правилами етичної поведінки працівників апарату ІНФОРМАЦІЯ_10 та його територіальних органів; 21) витяг з наказу № 132-к від 29.01.2018; 22) розрахунок стажу державної служби; 23) витяг з наказу № 256-к від 01.03.2018; 24) завдання на 2018 рік; 25) копія наказу від 03.12.2018 № 1589-к; 26) висновок; 27) розрахунок стажу; 28) витяг з наказу № 241-к від 28.02.2019; 29) завдання на 2019 рік; 30) результати; 31) копія наказу від 034.12.2019 № 1583-к; 32) витяг з висновку оцінювання; 33) довідка; 34) витяг з наказу від 26.12.2019; № 11-к; 35) розрахунок стажу державної служби; 36) витяг з наказу від 02.01.2020 № 10-к; 37) копія наказу від 29.09.2020 № 2199-к; 38) сертифікат про підвищення кваліфікації; 39) завдання на 2020 рік; 40) результати виконання; 41) копія наказу від 03.12.2020 № 2797-к; 42) висновок щодо оцінювання; 43) розрахунок стажу; 44) витяг з наказу від 01.03.2021 № 477/к; 45) витяг з наказу від 08.06.2021 № 1525/к; 46) копії електронних сертифікатів; 47) завдання на 2021 рік; 48) результати за 2021 рік; 49) копія наказу від 07.12.2021 № 3076/К; 50) висновок щодо оцінювання результатів за 2021 рік; 51) повідомлення про захист персональних даних; 52) витяг з наказу від 28.02.2022 № 636-к; 53) розрахунок стажу; 54) копія наказу від 20.06.2022 № 2428-к; 54) завдання на 2022 рік; 55) результати виконання завдань; 56) копія наказу від 05.12.2022 № 4419-к; 57) висновок щодо оцінювання; 58) витяг з наказу від 20.02.2023 № 1347-к; 59) розрахунок стажу; 60) завдання на 2023 рік; 61) попередження; 62) копія наказу від 04.05.2023 № 3621-к, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.
Цивільний позов не подавався, процесуальні витрати відсутні, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню не обирався.
Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини п'ятнадцятої статті 615 КПК України суд обмежився оголошенням резолютивної частини вироку.
Копію повного тексту вироку негайно після оголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1