Справа № 736/2722/25 Головуючий у 1 інстанції Пархомчук Т. В.
Провадження № 33/4823/227/26
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
25 лютого 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
захисника - Сльозки А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника в ОСОБА_1 інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 січня 2026 року,
Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягався до адміністративної відповідальності,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
Місцевим судом установлено, що 25 жовтня 2025 року о 20 год 35 хв. в с. Козилівка по вул. Ч.Шлях, ОСОБА_2 керував автомобілем “ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку, за допомогою приладу «Драгер», при цьому велась безперервна відеофіксація. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 а) ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Сльозка А.Ф. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі стосовно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вказує на порушення поліцейськими порядку огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, адже не зважаючи на незгоду водія з результатами тестування на стан сп'яніння ОСОБА_2 , проходження його огляду на стан сп'яніння у лікарні поліцейським не було забезпечено. А тому висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», вважає недійсними.
У засіданні апеляційного суду захисник підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав.
ОСОБА_2 у засідання апеляційного суду не з'явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити, окрім усього, опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п. 6 розділу І вказаної Інструкції… огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції…. установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 800410 від 25.10.2025 року, ОСОБА_2 власноруч його підписав (а.с. 3).
Відповідно до роздруківки результату тесту, виконаного технічним приладом “ALCOTEST 6810», у ОСОБА_2 було встановлено алкогольне сп'яніння з показником 1,43 %о, яку він підписав (а.с. 10).
Згідно розписки ОСОБА_3 від 25.10.2025, останній зобов'язується доставити автомобіль “ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_2 , належний його братові. (а.с. 9).
Згідно із Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_2 виявлені ознаку алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з рота, нечітка мова, результат огляду становить 1,43 %0, з результатом згоден та власноруч підписав (а.с. 11).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
На відеозаписі події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_2 у його вчиненні.
Із цього відеозапису видно, як було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_2 . Поліцейський повідомляє, що на цей білий автомобіль є орієнтування, а саме перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. Під час спілкування поліцейський вбачає ознаки алкогольного сп'яніння, та пропонує пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу “Драгер» або у лікарні, на що водій погодився пройти такий огляд на місці. Видно, як водій здійснює продуття приладу, результат якого становив 1,43 проміле, поліцейський роз'яснює допустиму норму 0,2 проміле, проти результату водій не заперечував. Поліцейський повідомляє про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 2.9 а) ПДР, роз'ясняє права та обов'язки, водія було відсторонено від керування. Поліцейський оформляє протокол та інші адміністративні документи, ознайомлює водія з їх змістом. Водій не заперечував проти складання протоколу, будь-яких заперечень не виказував.
Отже, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Вказані докази в своїй сукупності узгоджуються між собою та доповнюють один одного, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у своїй об'єктивності, та правомірно взяті до уваги місцевим судом як докази підтвердження вини вчинення водієм ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, і з таким висновком повністю погоджується апеляційний суд.
Вказівка захисника на порушення поліцейськими порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, адже працівники поліції не запропонували пройти такий у медичному закладі, не є слушними, та в повному обсязі спростовуються відеозаписом. Аналізуючи відеозапис, як доказ, апеляційний суд звертає увагу на те, що водій ОСОБА_2 після належного роз'яснення поліцейським порядку проходження огляду на місці або у лікарні відразу погодився пройти огляд на місці за допомогою приладу “Драгер» та проти результату не заперечував.
Враховуючи, що судом не установлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, суд, оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини у вчиненні ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 а) Правил дорожнього руху.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_2 та були підставою для її скасування або зміни, стороною захисту не наведено та під час апеляційного розгляду не установлено.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне стягнення ОСОБА_2 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Апеляційний суд при цьому наголошує, що будь-яке порушення чинних на транспорті правил може призвести до тяжких наслідків, включаючи загибель людей, а керування транспортними засобами в стані сп'яніння украй небезпечне саме внаслідок того, що особа, яка керує транспортним засобом, не може у повній мірі його контролювати.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника в ОСОБА_1 інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай