Справа № 766/18987/25
н/п 2/766/14919/25
про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Херсонської міської ради Херсонської області (ЄДРПОУ: 44363924, місцезнаходження: Херсонська область, м. Херсон, просп. Незалежності, буд.37) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -
встановив:
23 грудня 2025 року представник позивача через канцелярію суду звернувся з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, у якому просив визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,0620 га. за адресою: АДРЕСА_3 , цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровим номером 6510136600:01:001:2253, яка належить спадкодавцю, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позовну заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 року передано судді Булах Є.М. 24.12.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Враховуючи приписи ст. 30 ЦПК України дана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області.
Розглянувши матеріали позовної заяви, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Всупереч вказаним вимогам, позивач не заявляє позовних вимог до відповідача: Херсонської міської ради Херсонської області, у зв'язку із чим не зрозуміло у чому саме полягає невизнання, порушення чи оспорювання права позивача саме цим відповідачем та і з врахуванням приписів ст. 392 ЦК України.
Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо саме відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача права власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
За ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити між іншим виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, ч. 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини, які можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Всупереч вказаним вимогам цивільно-процесуального закону доказів на підтвердження невизнання саме відповідачем права власності позивача або доказів на підтвердження ухилення саме відповідача від здійснення дій пов'язаних із реєстрацією права власності суду не надано.
Як вбачається зі змісту вимог позовної заяви, представник позивача просить визнати за позивачем в порядку спадкування право власності на земельну ділянку що належала спадкодавцю ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, предметом позову є вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, однак до позову не долучено документів про реєстрацію вказаного об'єкту нерухомого майна у відповідності до вимог діючого законодавства, які мали підтвердити факт реєстрації за життя спадкодавця, право власності на належне її нерухоме майно, позивачем не повідомлено про неможливість надати відповідні документи до суду та вжитті заходи щодо витребування таких доказів з відповідних установ, організацій тощо.
Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.
Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.
З огляду на зазначене позивачу необхідно надати суду відомості на час звернення до суду із позовом, щодо кола осіб спадкоємців які визначені у законі.
Відповідно до п. 3.3 Листа ВССУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв'язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З огляду на що, позивачу необхідно визначитися із колом відповідачів у справі, або викласти обставини із посиланням на докази відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом.
Крім того, як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В матеріалах справи відсутні і докази відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у формі, яку вимагає Закон України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка передує зверненню до суду із позовом.
Також рекомендується надати позивачу відомості про наявність та/або відсутність зареєстрованих обтяжень щодо об'єкту нерухомості, а також відповідність характеристик об'єкту нерухомості зазначених у правовстановлюючих документах, позовних вимогах і дійсного майна та зазначити обставини із посиланням на докази неможливості виготовлення технічної документації відносно об'єкту нерухомості станом на час звернення до суду із позовом, що є необхідним при встановленні обставин під час розгляду справ про визнання права власності у порядку спадкування.
Крім того, позивачем не викладено обставин із посиланням на докази, що позивач звертався до власника земельної ділянки із заявою про передачу у власність земельної ділянки, яка розташована під житловим будинком, що належить позивачу у відповідності до вимог закону у порядку передбаченому ст. 118 Земельного Кодексу України.
До того ж, позивачем зазначена ціна позову, що вочевидь не відповідає реальній вартості майна станом на час звернення до суду із позовом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позивач, звернувся до суду із позовною вимогою про визнання права власності на земельну ділянку.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року №358.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Як вбачається із матеріалів доданих до позовної заяви, позивачем здійснено оцінку нерухомого майна за запитом на сайті Державного майна України, що не узгоджується із приписами положень законодавства.
З урахуванням зазначеного позивачу необхідно долучити до позовної заяви оцінку вартості земельної ділянки актуальну станом на час звернення до суду із позовом, чи інший доказ про його вартість та здійснити оплату судового збору у відповідності до дійсної ціни позову.
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та станом на 1 січня 2025 року становить 3028, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 1211,20 грн. (3028, 00 х 0.4) та не більше 15 140, 00 грн. (3028, 00 х 5).
У випадку ненадання документу, що встановлює дійсну вартість майна, відносно якої позивач просить визнати за ним право власності, враховуючи реальні ціни на земельні ділянки у м. Херсоні та приписи ч. 2 ст. 176 ЦПК України, суд попередньо визначає суму судового збору, який підлягає оплаті при поданні позову за вимоги майнового характеру у розмірі 15 140, 00 грн..
Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору судом не встановлено.
Крім того, до участі у справі позивачем не залучені особи, на права або обов'язки яких може вплинути рішення прийняте у даній справі.
Отже позивачу/представнику необхідно звернути увагу на зазначене та усунути вказані недоліки.
За викладених обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, позивачам необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки позовної заяви.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Херсонської міської ради Херсонської області (ЄДРПОУ: 44363924, місцезнаходження: Херсонська область, м. Херсон, просп. Незалежності, буд.37) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу/представнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала про залишення позову без руху оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах