Справа № 761/8862/25
Провадження № 1-кс/761/6461/2025
05 березня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024105100002218,
установив:
23.03.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід. № 21307) клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024105100002218.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 04.03.2025 слідчим суддею визначено ОСОБА_1 05.03.2025 клопотання передано з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ суду.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вона підлягає поверненню ОСОБА_2 , виходячи з такого.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Частиною 2 ст. 304 КПК України встановлено, що скарга повертається, якщо її подано особою, яка немає права подавати скаргу.
Відповідно до ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулась із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Згідно ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 64-2 КПК України представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.
Так, ч. 5 ст. 64-2 КПК України встановлено, що повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.
Стаття 45 КПК України передбачає, що захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, представництво інтересів юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Крім того, ст. 50 КПК України встановлені вимоги до повноважень захисника, які підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звертається до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, власником якого є ОСОБА_3 .
До клопотання ОСОБА_2 долучає довіреність від ОСОБА_3 , згідно якої, зокрема ОСОБА_2 уповноважується діяти від імені ОСОБА_3 з усіх питань, пов'язаних з купівлею на її ім'я в Грузії за ціною і на умовах на свій розсуд автомобіль.
Слідчий суддя в порядку, передбаченому КПК України, здійснює повноваженнящодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Водночас, до матеріалів скарги не додано документів, передбачених кримінальним процесуальним законом, на підтвердження повноважень діяти від імені ОСОБА_3 .
На підставі вищевикладеного, оскільки клопотання подане особою, яка не має права подавати таке клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про повернення клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна.
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 3, 26, 50, 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024105100002218 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1