Справа № 756/1844/26
Провадження № 2/756/4168/26
про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2026 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем у порушення вимог п.5 ч.2 статті 175 ЦПК України не додано до позовної заяви доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, зокрема, щодо того, що він є спадкоємцем померлого.
Також, слід зазначити, що відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати, зокрема, конкретне майно, з якого знімається арешт.
Проте, у прохальній частині позову не конкретизовано, з якого саме майна позивач просить зняти арешт.
Водночас, суд звертає увагу позивача на ч. 2 ст. 30 ЦПК України, згідно якої позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Оскільки позивачем у прохальній частині не зазначено жодних характеризуючих ознак нерухомого майна, яке перебуває під арештом, то суд позбавлений можливості перевірити підсудність вказаної позовної заяви, що є ключовим під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до свого провадження.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. На цьому наголосив Верховний Суд у справі № 910/6644/18.
З урахуванням наведеного, позивачу необхідно конкретизувати свої позовні вимоги, зазначивши у прохальній частині позову відомості про конкретне нерухоме майно, з якого позивач просить зняти арешт, а також визначитися із колом учасників по справі права яких можуть бути порушені.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Водночас, позовна заява ОСОБА_1 , що подана до суду через систему «Електронний суд» з додатками у електронному вигляді, не містить доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у порядку, встановленому ст.43 ЦПК України.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів, згідно переліку, у порядку, встановленому ст. 43 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Положеннями пункту 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Разом із тим, до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У зв'язку із цим, позивачу необхідно сплатити при подачі позовної заяви в електронній формі судовий збір у розмірі 1064,96 грн. (1331,20 грн х 0,8) та надати до суду квитанцію.
Окремо слід зазначити, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження того факту, що арешт на майно був накладений саме у межах виконавчого провадження Оболонським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а також про те чи звертався позивач до виконавчої служби для з'ясування обставин щодо того, чи збереглися документи на підставі яких зареєстрували відповідні обтяження.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, позивачу рекомендовано усунути вищевказані недоліки позовної заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Ткач