Справа № 159/4114/25
Провадження № 2/159/104/26
25 лютого 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»(м. Київ, Харківське шосе, буд.19) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі позивач, ТОВ «ФК'ЕЙС» ) звернулось через підсистему «Електронний суд» системи ЄСІТС до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 501230512 від 06.01.2022 року в розмірі 19654,76 гривень, що складається з: 8900 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 10754,76 грн. - заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом, а також судові витрати які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 січня2022 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 501230512 у формі електронного документа з використання електронного підпису одноразового ідентифікатору, відповідно до умов якого остання отримала кредитв сумі 8900 грн. шляхом переказу коштів на її банківську карту № НОМЕР_1 на умовах строковості, платності, зворотності.
На підставі договорів факторингу неодноразово передавалось право вимоги за вказаним кредитним договором, а 29.05.2025 року право вимоги перейшло до позивача, у тому числі і до відповідача за кредитним договором № 501230512 від 06.01.2022 року.
Незважаючи на належне виконання позивачем умов кредитного договору, відповідач не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, до якого перейшло право вимоги, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за договором.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 19654,74 грн., понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.07.2025 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Одночасно, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У строк, встановлений судом, в тому числі повторно, відповідач відзив на пред'явлений позов не подала.
Таким чином, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 06.01.2022 року між первісним кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №501230512, у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора MNV762GP, за умовами якого, відповідач отримала кредитні кошти в сумі 8900 грн.
Підписанням договору позики відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на відповідному сайті позикодавця з повною інформацією щодо його послуг.
У Паспорті споживчого кредитування продукту «Смарт» до договору №501230512 від 06.01.2022, основні умови кредитування визначені наступним чином: кредитна лінія з лімітом 100-22000 грн., строк кредитування 1-65 днів (з можливістю продовження строку), тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка - 237,25 процентів річних, реальна річна процентна ставка 649 процентів річних.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (пункт третій частини першої статті 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Судом встановлено, що кредитний договір, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
Обставини щодо успішної транзакції кредитних коштів у сумі 8900 грн. від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу ОСОБА_1 на її картковий рахунок № НОМЕР_1 , підтверджено платіжним дорученням від 06.01.2022 року.
Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором «Манівео швидка фінансова допомога» свого обов'язку щодо надання коштів відповідачу ОСОБА_1 за кредитним договором № № 00-9774631 від 16.05.2024.
Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду надано не було.
Відповідно до статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За частиною першою статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як встановлено судом, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
31 грудня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року.
31 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
30 жовтня 2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023/01-1, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 29/05/25/-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №501230512 від 06.01.2022 року, що підтверджується реєстром боржників за указаним договором факторингу від 25.11.2024 року (порядковий № 2994).
Згідно долучених до справи договорів, за якими відступлено право вимоги боргу за вказаним кредитним договором, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, визначили межі, зміст прав, які перейшли до нового кредитора, порядок передачі документів новому кредитору, що підтверджують права вимоги до боржника.
Вказані договори факторингу, що містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками, підтверджують належний перехід прав вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача.
Договори факторингу є чинними, оскільки їх дійсність ніким не оспорено, а тому вони підлягають виконанню.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п.1.7. кредитного договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту (далі-Дисконтний період) , а саме до 05.02.2022 року.
Пунктом 1.9.1. кредитного договору визначено, що виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 441,65 процентів річних, що становить 1,21 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 1.9.2 вказаного договору за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 546,66 процентів річних, що становить 1,50 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Отже, сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо процентної ставки за користування кредитними коштами та строк кредитування.
Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача за період з 06.01.2021 по 05.05.2022 становить 19654,74 грн., яка складається з: 8900 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10754,76 грн. - заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом.
ТОВ «Таліон Плюс» після придбання права вимоги не продовжувало нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом з 05.05.2022 до 20.07.2023.
Згідно наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 05.06.2025 року, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за період з 29.05.2025 - 05.06.2025 становить 19654,74 грн. грн., з яких: 8900 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10754,76 грн. - заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом.
Позивач додатково проценти не нараховував.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.
Відповідач, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не спростувала розрахунок заборгованості, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження повернення позивачу отриманих в кредит коштів та сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами.
Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 19654,76 грн.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір в розмірі 2422,40 грн., сплачений за ставкою 0,8 за подання позову за допомогою підсистеми «Електронний суд».
При подачі позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» просило стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: додаткова угода № 25770682506 до договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 30.05.2025, укладена між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»; договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025, укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від Адвокатського бюро «Тараненко та партнери» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» від 29.05.2025 на суму 7000 грн., а саме складання позовної заяви 2 год. - 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи 2 год. - 1000,00 грн.; підготовка адвокатського запиту 1 год. - 500,00 грн.; підготовка та подача клопотань 1 год. - 500,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок довести неспівмірність заявлених витрат покладається на відповідача.
Відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористалась.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а й за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5, 9 статті 141 ЦПК, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в пункті 119 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд враховує характер і складність справи, обсяг виконаної роботи та те, що справа розглянута у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін і належить до справ незначної складності.
Окрім цього, правова позиція ТОВ «ФК «Ейс» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Виокремлення адвокатом таких послуг як «вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника», як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором», а тому визначення оплати за вказані послуги є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.
Отже, оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, неминучості витрат, значенню справи, суд вважає, що гонорар є завищеним, оскільки має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат, а тому, співмірним буде стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення понесених ним під час подачі позову витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст.634, 638, 1048, 1054, 1055,1077,1078 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 501230512 від 06.01.2022 в розмірі 19654 (дев'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 76 коп. та судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та правничої допомоги в сумі 3000 (три тисячі) грн.
В задоволені решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.19 оф.2005.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК