Справа № 156/1589/25
Провадження № 2/156/132/26
Рядок статзвіту № 40
25 лютого 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Комзюк Н.Н.,
за участю секретаря судового засідання - Кирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «Юніт Капітал» звернулось через систему «Електронний суд» до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 21784,29 грн., а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №162889 від 04.12.2024, укладеним між ТОВ «Кредіплюс» та ОСОБА_1 . Відповідач умови вказаного договору не виконав, у зв'язку з чим утворилась зазначена заборгованість.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про визнання позовних вимог, просив розглянути справу без його участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Між ТОВ «Кредіплюс» та ОСОБА_1 04.12.2024 укладено кредитний договір №162889, на підставі якого відповідачем отримано кредитні кошти на умовах строковості, зворотності та платності.
Так, згідно із п.2.2.1 сума (загальний розмір) кредиту становить 21177,00 грн, яка надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 17993,04 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №141800 від 29.05.2024 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 7,41 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3176,55 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту. Позичальником протягом строку кредитування, зазначений у п. 2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний (п.2.3 договору).
Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн. Розмір комісії за правління та обслуговування кредиту не може бути змінено (п.2.4 договору).
Комісія за надання кредиту складає 3 176,55 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника бо за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено (п.2.5 договору).
Загальний строк кредитування за цим договором складає 274 днів з 04.12.2024 (дата надання кредиту) по 04.09.2025. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом: 1 раз на місяць. Конкретні дати вказані в графіку платежів (п.2.6, 2.6.1 договору).
Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора 2d514cde, тобто підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
Факт укладення даного договору та отримання кредитних коштів ОСОБА_1 не заперечував.
Також, між ТОВ «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» 16.04.2025 укладено договір факторингу №16042025 відповідно до якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №162889 від 04.12.2024.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №162889 від 04.12.2024, а також розрахунку заборгованості у відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал», станом на 01.11.2025, виникла заборгованість у розмірі 22384,29 грн., яка складається з заборгованості за: тілом кредиту у розмірі 21177,00 грн.; відсотками у розмірі 6,29 грн.; комісії у розмірі 601,00 грн.; штрафним санкціям у розмірі 600,00 грн.
Відповідно до ч.6 ст.263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно із ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки, відповідач позов визнав, відповідно до ч.4 ст.206, ч.6 ст.263 ЦПК України, суд приймає визнання позову відповідачем, яке на думку суду не суперечить вимогам закону, позов є законним та для його задоволення маються всі законні підстави.
Правовідносини між сторонами регулюються наступними правовими нормами.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1048 та ч.2 ст.1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та визначається залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Оскільки, відповідач позов визнав, суд не входить в обговорення суми заборгованості та правильності її нарахування.
Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, 10.09.2025 між адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02.
Відповідно до додаткової угоди №25770870353 від 11.09.2025 та акта прийому-передачі послуг від 10.03.2025 до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, АБ «Соломко та партнери» надано ТОВ «Юніт Капітал» правничу допомогу у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №162889 від 04.12.2024 в розмірі 7000 грн., у тому числі: складання позовної заяви - 5000 грн. (2 год.); вивчення матеріалів - 1000 грн. (2 год.); підготовка адвокатського запиту 500 грн. (1год.); підготовка та подача клопотання про витребування доказів 500 грн. (1год.).
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 вказаної статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Від відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.
Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторін, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
З огляду на визнання позову відповідачем, на підставі ч.1 ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків від ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою, поданою через систему «Електронний суд» (сплачено 2 422,40 грн.), тобто в розмірі 1 211,20 грн., іншу частину сплаченого судового збору слід повернути позивачу з бюджету.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 133, 137, 141, 142, 206, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №162889 від 04.12.2024 у розмірі 21784,29 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 гривень.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» зі спеціального фонду Державного бюджету України 1 211,20 гривень судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №32194 від 23.12.2025 ПАТ «КБ «Акордбанк» на суму 2 422,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса: вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, м. Київ, код ЄДРПОУ: 43541163.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Н. Комзюк