Справа № 120/1917/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
25 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,
за участю: секретаря судового засідання: Олексієнко О.В.,
представника позивача: Король Л.Б.
представника відповідача: Орленко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування акта,
Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" (далі КП "Вінницяоблводоканал") звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі Нацкомісія), в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати пункт 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.12.2024 №2413 Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання, а саме:
Накласти штраф у розмірі 45 101 (сорок п'ять тисяч сто одна) гривень на Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов, а саме:
пункту 21 щодо дотримання вимог законів України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», “Про питну воду та питне водопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме:
пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України “Про ринок електричної енергії щодо зобов'язання споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;
абзацу першого пункту 10.6 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року № 428, у частині зобов'язання ліцензіата надавати НКРЕКП належним чином завірені копії документи що підтверджують сплату штрафу протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу;
пункту 2.2, а саме:
підпункту 8 у частині щоденного перерахування коштів на поточний рахунок за спеціальним режимом, відкритий в уповноваженому банку, відповідно до статті 181 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» та з урахуванням вимог Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення разрахунків за інвестиційними програмами, використаних зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 750;
підпункту 9 у частині виконання інвестиційної програми в затверджених кілька вартісних обсягах;
підпункту 10 щодо дотримання фінансового плану використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми та графіка здійснення заходів такої програми з використанням зазначених коштів з урахуванням вимог Порядку здійснення контролю за вик інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання відведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №552;
підпункту 12 щодо обов'язку сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП;
підпункту 19 щодо надання послуги з централізованого водопостачання з наявності встановлених приладів обліку в кожній точці розподілу послуг, які відповідають вимогам Технічного регламенту № 163.
-визнати протиправним та скасувати пункт 3 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.12.2024 Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання, а саме:
Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пункт 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" підготувати та винести на засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що проводитиметься у формі відкритого слухання проект рішення щодо встановлення (зміни) тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству "Вінницяоблводоканал" відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що ж державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10 березня 20/61 302, з урахуванням коригування в бік зменшення на суму додатково отриманого доходу статтями витрат структури встановлених тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2022 рік у розмірі 27 654,651 тис. грн (без ПДВ), у тому числі в бік зменшення на централізоване водопостачання на суму 38 870,552 тис. грн (без ПДВ) та в бік збільшення на централізоване водовідведення на суму 11 215,900 тис. грн (без ПДВ), при найближчому перегляді тарифів.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду 21.11.2025 позов задоволено частково:
-визнано протиправним та скасовано пункт 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.12.2024 №2413 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання" в частині накладення штрафу у розмірі 3672,00 (три тисячі шістсот сімдесят дві) гривні на Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" за порушення пункту 2.1 Ліцензійних умов щодо дотримання вимог законів України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», “Про питну воду та питне водопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме: пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України “Про ринок електричної енергії» щодо зобов'язання споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач в частині відмови в задоволенні позову, а відповідач в частині задоволення позову, подали апеляційні скарги.
В обґрунтування доводів апеляційних скарг, сторони посилаються на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал", а в задоволенні апеляційної скарги відповідача просила відмовити. В свою чергу представник відповідача підтримав апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а в задоволенні апеляційної скарги позивача просив відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" є підприємством, що здійснює господарську діяльність із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яке діє на підставі ліцензії АЕ №287968, виданої постановою НКРЕКП №1095 від 25.09.2018.
Відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2024 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.11.2023 № 2202, постанови НКРЕКП від 26.11.2024 № 2025 “Про збільшення строку проведення планової перевірки КП "Вінницяоблводоканал" та посвідчення на проведення планової виїзної перевірки від 08.11.2024 № 223 та від 28.11.2024 №282, НКРЕКП, у період з 14.11.2024 по 11.12.2024 проведено планову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023.
За результатами планової перевірки КП "Вінницяоблводоканал" складено Акт №441 від 11.12.2024, яким встановлено ряд порушень законодавства та Ліцензійних умов, допущених Ліцензіатом при здійсненні своєї господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Не погоджуючись із висновками, які були викладені в Акті перевірки №441 від 11.12.2024, позивач надав до НКРЕКП пояснення та обґрунтування, оформлені листом №4/06-5244 від 18.12.2024.
За результатами розгляду Акту №441 від 11.12.2024 та пояснень позивача, НКРЕКП прийняло Постанову від 30.12.2024 №2413 “Про застосування санкцій до КП "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання».
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що на КП "Вінницяоблводоканал" накладено штраф у розмірі 45101 (сорок п'ять тисяч сто одна) грн за порушення Ліцензійних умов, а саме:
пункту 2.1 щодо дотримання вимог законів України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», “Про питну воду та питне водопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме:
пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України “Про ринок електричної енергії» щодо зобов'язання споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;
абзацу першого пункту 10.6 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 червня 2018 року № 428, у частині зобов'язання ліцензіата надавати НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу;
пункту 2.2, а саме:
підпункту 8 у частині щоденного перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом, відкритий в уповноваженому банку, відповідно до статті 181 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» та з урахуванням вимог Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 750;
підпункту 9 у частині виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах;
підпункту 10 щодо дотримання фінансового плану використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, та графіка здійснення заходів такої програми з використанням зазначених коштів з урахуванням вимог Порядку здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 552;
підпункту 12 щодо обов'язку сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП;
підпункту 19 щодо надання послуги з централізованого водопостачання за наявності встановлених приладів обліку в кожній точці розподілу послуг, які відповідають вимогам Технічного регламенту № 163.
Також п 3. Постанови Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1 та 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (зміни) тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП "Вінницяоблводоканал" відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10 березня 2016 року № 302, з урахуванням коригування в бік зменшення на суму додатково отриманого доходу за статтями витрат структури встановлених тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2022 рік у розмірі 27 654,651 тис. грн (без ПДВ), у тому числі в бік зменшення на централізоване водопостачання на суму 38 870,552 тис. грн (без ПДВ) та в бік збільшення на централізоване водовідведення на суму 11 215,900 тис. грн (без ПДВ), при найближчому перегляді тарифів.
Позивач частково заперечує виявлені порушення, а стосовно порушень, які не заперечуються вважає, що розмір штрафних санкцій розрахований не у відповідності до встановлених Порядком визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 критеріїв та формул, а отже не відповідає встановленому Порядку, тому прийнятий з порушенням принципів належного урядування норм матеріального та процесуального права.
Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині протиправності пункту 2 спірної Постанови №2413 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо пункту 3 Постанови №2413, то відповідачем доведено його правомірність, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, відсутні.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус відповідача визначає Закон України від 22 вересня 2016 року №1540-VIII “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №1540-VIII).
Статтею 1 Закону №1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Територіальні органи Регулятора утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за його рішенням як структурні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи.
Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються Регулятором. Повноваження територіальних органів визначаються Регулятором відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:
1) у сфері енергетики:
діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації;
діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності;
діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;
діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;
2) у сфері комунальних послуг:
діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);
діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону №1540-VIII державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про енергетичну ефективність", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.
За правилами ч.1 ст.3 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
За змістом частини третьої статті 3 Закону №1540-VIII основними завданнями Регулятора є:
1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;
3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;
4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;
5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;
6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;
7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;
8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;
10) інші завдання, передбачені законом.
Відповідно до частин 1-3 ст.19 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб'єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії", законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Ч.4 ст.19 Закону №1540-VIII передбачено, що під час здійснення державного контролю Регулятор має право:
1) вимагати від суб'єкта, щодо якого здійснюється перевірка, усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або ліцензійних умов;
2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;
3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб'єкта, щодо якого здійснюється перевірка, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;
5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, щодо якого здійснюється перевірка, рішення про усунення виявлених порушень;
6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом;
7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки (ч.5 ст.19 ЗУ №1540-VIII).
Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту, щодо якого здійснювалася перевірка, або уповноваженій ним особі.
У разі відмови суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту, щодо якого здійснювалася перевірка, рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.
Суб'єкт, щодо якого здійснювалася перевірка, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Згідно з ч.11 ст.19 Закону №1540-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та/або законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.
Загальні вимоги до проведення планових та позапланових перевірок визначені у п.2 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.06.2021 № 935 (далі - Порядок №428).
Рішення про проведення перевірки приймається НКРЕКП на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та оформлюється постановою.
За приписами пункту 10.1 Порядку №428, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого або закритого слухання, питання відповідальності суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, та приймає рішення про застосування до нього санкцій.
Пунктом 10.2 Порядку №428, визначено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до суб'єктів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; припинення дії (анулювання) ліцензії.
Відповідно до пунктів 10.3 та 10.4 Порядку №428, розмір штрафу розраховується НКРЕКП відповідно до затвердженого нею порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП. Рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі суб'єкта, щодо якого здійснюється перевірка (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП), або надсилається суб'єкту, щодо якого здійснюється перевірка, рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття.
Отже, метою здійснення діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем не ставиться під сумнів правомірність призначення відповідачем планової перевірки щодо дотримання КП "Вінницяоблводоканал" вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023. Також не є спірним дотримання стороною відповідача процедури проведення планового заходу.
Натомість, позивач частково заперечив виявлені порушення, зокрема в частині визначення КП "Вінницяоблводоканал" порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або надання недостовірної інформації на законну вимогу Регулятора), а стосовно порушень, які не заперечуються вважає, що розмір штрафних санкцій розрахований не у відповідності до встановлених Порядком визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1800, критеріїв та формул.
Визначаючись щодо правомірності висновку відповідача щодо порушення позивачем пункту 2, глави 2 Ліцензійних умов №307, а саме абз. 1 п. 10.6 Порядку №428, в частині виконання зобов'язань ліцензіата надавати НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу, колегія суддів вказує на наступне.
Відповідно до абзацу першого пункту 10.6 Порядку № 428, суб'єкти, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії постанови про накладення штрафу, крім випадку, передбаченого пунктом 11.3 глави 11 цього Порядку. Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт зобов'язаний надати НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу.
Ч. 5 ст. 22 Закону № 1540-VIII закріплено, що суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
За заявою суб'єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.
Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.
У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
В свою чергу, ч. 2 ст. 5 Закону № 1540-VIII передбачено, що рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.
Як з'ясовано судом першої інстанції, 19.03.2024 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 120/793/24 про задоволення позову КП "Вінницяоблводоканал" до НКРЕКП про визнання протиправним та скасування пункту 2 постанови НКРЕКП від 22.11.2023 № 2181 “Про застосування санкцій до КП "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання».
Однак, 28.08.2024 постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/793/24 було задоволено апеляційну скаргу НКРЕКП, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі № 120/793/24-скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позову КП "Вінницяоблводоканал" відмовлено у повному обсязі.
Судом першої інстанції у даній справі обгрунтовано відзначено, що, дійсно, в зв'язку із судовим оскарженням прийнятої НКРЕКП Постанови № 2181, позивач з поважних причин пропустив встановлений пунктом 10.6 Порядку № 428 30-ти денний строк на сплату визначеного у постанові №2181 штрафу, оскільки до прийняття Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови від 28.08.2024 у справі № 120/793/24 відповідне грошове зобов'язання вважалось не узгодженим. Однак, розгляд справи в судовому порядку, не створює умов, за яких у випадку сплати штрафних санкцій, суб'єкт звільняється від визначеного пунктом 10.6 Порядку № 428 обов'язку щодо надання НКРЕКП належним чином завірених копій документів, що підтверджують сплату штрафу.
Щодо посилання позивача на правові позиції Верховного Суду, викладені зокрема у постановах від 09.03.2023 у справі №380/3481/20, від 04.05.2022 у справі №300/1079/20, від 21.06.2022 у справі 520/6264/2020, від 27.03.2023 у справі №260/1931/20 та від 19.08.2022 у справі №160/4933/20, то колегія суддів звертає увагу, що у даних справах, постанови НКРЕКП про накладення штрафу скасовані у судовому порядку, через що у позивачів був відсутній обов'язок сплати штрафу.
Визначаючись щодо доводів позивача в частині помилковості проведеного НКРЕКП розрахунку штрафних санкцій, колегія суддів вказує на таке.
Відповідно до п. 2.1.1 Порядку № 1800 розрахунок штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов складається з таких етапів:
1) визначення початкового розміру штрафу, що включає:
- застосування критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення;
- розрахунок завданої ліцензіатом шкоди, та/або отриманої додаткової вигоди, внаслідок порушення (у разі можливості встановлення такої шкоди або додаткової вигоди);
2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення;
3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин;
4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення;
5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та мінімальної межі штрафу;
6) застосування індивідуальних пом'якшень.
Згідно п. 2.2.6 Порядку № 1800 для оцінки серйозності та характеру порушення застосовуються такі критерії:
1) критерії щодо суб'єкта господарювання, який порушив законодавство та/ або ліцензійні умови:
- тип ліцензіата;
- величина ліцензіата;
2) критерії, що безпосередньо стосуються вчиненого порушення:
- предмет порушення;
- тип постраждалої сторони;
-масштаб впливу порушення.
При цьому, пунктом 2.2.9 Порядку № 1800 визначено, що за критерієм «предмет порушення» визначаються такі види порушень:
1) порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності:
- порушення кадрових вимог до провадження господарської діяльності (2 бали);
- порушення щодо подання звітності, вид, порядок, строки та форма подання якої визначені нормативно-правовими НКРЕКП та відповідними ліцензійними умовами (2 бали);
- порушення щодо засобів провадження ліцензованої діяльності (3 бали);
- порушення щодо питань відокремлення та незалежності (3 бали);
- інші порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності (2 бали);
2) порушення щодо виконання рішень, прийнятих за результатами перевірок (3 бали);
3) порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу НКРЕКП) (3 бали);
4) порушення в частині провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у період зупинення дії ліцензії (3 бали);
5) порушення законодавства/правил/технічних норм, встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності (3 бали);
6) порушення щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів (3 бали);
7) порушення щодо тарифів/цін/плати за послуги, цільового використання коштів, передбачених в тарифі (3 бали);
8)порушення щодо надання послуг та/або взаємодії зі споживачами/ ліцензіатами/ третіми сторонами (3 бали);
9) порушення щодо укладання/дотримання договорів/актів (2 бали);
10) порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків (1 бал);
11) порушення щодо виконання нормативно-правових актів, рішень інших органів державної влади та інші порушення, дослідження яких, належить до компетенції НКРЕКП (2 бали).
У пункті 2.2.10 глави 2.2 Порядку № 1800 закріплено, що постраждалими від порушення сторонами можуть бути:
- ліцензіати НКРЕКП, учасники ринків,
- споживачі, замовники послуг;
- держава (у тому числі в особі органів державної влади), органи місцевого самоврядування.
Кожен з цих типів постраждалих сторін окремо оцінюється в 2 бали. У разі наявності декількох постраждалих від порушення сторін сума балів підсумовується (максимально до 6 балів). У разі відсутності постраждалої сторони, критерії «тип постраждалої сторони» та «масштаб впливу порушення» оцінюються в 0 балів.
За правилами пункту 2.2.11 глави 2.2 Порядку № 1800 за критерієм «масштаб впливу порушення» визначаються порушення, що впливають на:
- від 1 до 10 ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (1 бал);
- від 10 (включно) до 99 ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (2 бали);
- 100 та більше ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (3 бали).
П. 2.2.12 Порядку № 1800 передбачено, що значення балів, що присвоєні відповідним критеріям, наведеним у пунктах 2.2.7 2.2.11 цієї глави, підсумовуються і отримана сума балів становить оцінку серйозності та характеру порушення та визначає такі величини відсотків від максимального розміру штрафу, передбаченого чинним законодавством, що застосовуються для цілей формули 1, а саме:
4 - 7 балів відповідає 1% відсотку серйозності та характеру порушення;
8 - 12 балів - 5%;
13 - 15 балів - 7 %;
16 - 18 балів - 10 %;
19 - 21 балів - 15 %.
Згідно п 2.2.13 Порядку № 1800 НКРЕКП припиняє розрахунок розміру штрафів та застосовує санкцію у вигляді застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень, якщо сума оцінки серйозності та характеру порушення, розрахована відповідно до пункту 2.2.12 цієї глави, не перевищує 11.
Як встановлено судом першої інстанції, за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307, а саме пункту 10.6 Порядку № 428, під час проведеної планової перевірки Регулятор виявив, що КП «Вінницяоблводоканал» не повідомило НКРЕКП протягом п'яти робочих днів з дня сплати адміністративного штрафу. Зокрема, в ході перевірки встановлено, що КП «Вінницяоблводоканал» здійснило сплату штрафних санкцій визначених Постановою НКРЕКП №2181 згідно платіжного доручення № 22512 від 29.08.2024, натомість про таку сплату повідомило Регулятора лише в грудні 2024 року листом від 10.12.2024 № 04/06-5141.
За змістом пунктів 2.2.7 - 2.2.11 глави 2 Порядку №1800 НКРЕКП визначено тип порушення " порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу Регулятора" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.
В свою чергу, позивач, як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі зазначає, що відповідач при проведенні розрахунку балів невірно визначив предмет порушення - «порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу Регулятора)» внаслідок чого нарахував 3 бали, адже, на його переконання, належним предметом порушення слід було вказати «порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків» з нарахуванням 1 балу.
При цьому, позивач зазначає, що перелік порушень які підлягають оцінці з метою накладення штрафу наведено у Порядку 1800, а не в пункті 10.6 Порядку № 428. Просив звернути увагу, що жодної вимоги, тим більше законної з цього приводу від відповідача не отримував.
Так, пунктом 4 Положення №483 визначено, що спеціальні обов'язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії:
виробників електричної енергії, перелік яких наведено у додатку 1 (далі -виробники);
постачальників універсальних послуг;
гарантованого покупця;
операторів систем розподілу виключно в частині обов'язкового придбання технологічних витрат електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим Положенням;
постачальника “останньої надії»;
оператора системи передачі електричної енергії в частині придбання послуги із забезпечення безперебійного функціонування постачальника “останньої надії».
Як підставно зауважено судом першої інстанції, позивач не належить до учасників ринку електричної енергії, на якого покладаються спеціальні обов'язки.
Згідно оскаржуваної постанови, КП "Вінницяоблводоканал" вчинено порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата дотримуватися вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме-абзацу першого пункту 10.6 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, у частині зобов'язання ліцензіата надавати НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу.
Відтак, Регулятором правомірно застосовано вид порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу Регулятора).
Регулятором зазначено тип постраждалої сторони - одна категорія постраждалої сторони, а саме НКРЕКП (держава (у тому числі в особі органів державної влади) (2 бали), оскільки, у зв'язку з відсутністю підтвердження сплати штрафу в установлений строк, Регулятор був змушений звернутися до суду (справа № 120/3491/24 за позовом НКРЕКП до КП "Вінницяоблводоканал" про стягнення штрафних санкцій та пені) з метою примусового стягнення, що спричинило додаткові адміністративні витрати та навантаження на державний орган.
Масштаб впливу порушення - оскільки, наявна одна категорія постраждалої сторони, а саме НКРЕКП, Регулятором правомірно оцінено масштаб впливу порушення в 1 бал.
Крім того, як підставно вказано відповідачем, відповідно до пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов Ліцензіат надає до НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу. Відповідно це є обов'язком Ліцензіата, а не правом. Отже, жодних додаткових «вимог» Регулятор направляти не повинен.
Відносно порушення позивачем підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо обов'язку сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП (здійснив оплату внеску на регулювання з порушенням терміну сплати за І квартал 2023 року на 1 день, а саме 31.01.2023), колегія суддів зазначає наступне.
Так, НКРЕКП визначено предмет порушення "порушення законодавства/правил/технічних норм/спеціальних обов'язків (ПСО), встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.
На переконання позивача, при проведенні розрахунку балів відповідач невірно визначив предмет порушення - «порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу Регулятора)» внаслідок чого нарахував 3 бали, адже, на її переконання, належним предметом порушення слід було вказати «порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків» з нарахуванням 1 балу, а також безпідставно визначив тип постраждалої сторони - НКРЕКП.
Як вже зазначалось судом першої інстанції, позивач не належить до учасників ринку електричної енергії, а тому застосовувати предмет порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків неможливо.
Відносно правильності визначення типу постраждалої сторони, то колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що невчасна сплата внеску на регулювання завдає шкоди фінансово-господарській діяльності НКРЕКП, призводить до дефіциту коштів, необхідних для забезпечення ефективного виконання покладених на Регулятора повноважень.
Отже зважаючи на те, що сума оцінки серйозності та характеру порушення, за порушення підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307, з урахуванням правильності визначення відповідачем предмету порушення та типу постраждалої сторони, становить 13 балів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність нарахування НКРЕКП штрафних санкцій за відповідне порушення.
Визначаючись щодо обґрунтованості визначення позивачу початкового розміру штрафу за порушення підпункт 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307, слід вказати на таке.
Під час проведення перевірки КП «Вінницяоблводоканал» щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023, Регулятором було встановлено, що станом на 31.12.2023 в цілому по споживачах приладами обліку з необхідної кількості 30 547 од. обладнано 28 365 од. або 93 %.
В зв'язку з цим, НКРЕКП визначено предмет порушення "порушення щодо надання послуг та/або взаємодії зі споживачами/ліцензіатами НКРЕКП/третіми сторонами" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 3, загалом 15 балів.
Згідно наданих відповідачем пояснень, в ході перевірки встановлено, що позивачем не встановлено прилади обліку (лічильники) для:
населення (будинки індивідуальної забудови) з необхідної кількості 21 792 од. обладнано приладами комерційного обліку 20 515 од. або 94 %;
вводи в багатоквартирні будинки, де ліцензіат є виконавцем послуг з необхідної кількості 1 913 од. обладнано приладами комерційного обліку 1 008 од. або 53 %.
Тим самим позивачем порушено підпункт 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо надання послуги з централізованого водопостачання за наявності встановлених приладів обліку в кожній точці розподілу послуг, які відповідають вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
За вказаних обставин, Регулятором правомірно застосовано вид порушення надання послуг та/або взаємодії зі споживачами/ліцензіатами НКРЕКП/третіми сторонами.
Регулятором зазначено тип постраждалої сторони - одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі (2 бали).
Відповідчем обгрунтовано звернуто увагу, що порушення вимог обов'язкової наявності сертифікованих приладів обліку води створює ризики для прав споживачів, а саме: недостовірний облік обсягу спожитої послуги. У разі використання приладів обліку, які не відповідають вимогам Технічного регламенту, споживачі можуть сплачувати неправильно нараховані суми - як у бік завищення, так і в бік заниження. Це порушує принцип справедливості та точності розрахунків.
В той же час, без сертифікованих приладів обліку, споживач не має надійного доказу фактичного обсягу спожитої води, що позбавляє його можливості захистити свої інтереси у випадках спорів із постачальником. Також, споживач позбавлений можливості контролювати власне споживання, проводити аналіз і економію.
Оскільки, Ліцензіатом не встановлено 2182 сертифікованих приладів обліку води, Регулятором правомірно оцінено масштаб впливу порушення в 3 бали (100 та більше ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування).
Щодо визначення позивачу початкового розміру штрафу за порушення підпунктів 8, 9, 10, пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307, необхідно зазначити слідуюче.
Судом першої інстанції з матеріалів справи з'ясовано, що Інвестиційна програма (далі також ІП) КП «Вінницяоблводоканал» на 2022 рік схвалена постановою НКРЕКП від 18.01.2022 № 64 у сумі 124 355,88 тис. грн (без ПДВ) з визначенням джерел фінансування (амортизаційні відрахування, виробничі інвестиції з прибутку та позичкові кошти фінансових установ, що підлягають поверненню). Постановою НКРЕКП від 06.09.2022 № 1093 схвалені зміни до Інвестиційної програми КП «Вінницяоблводоканал» на 2022 рік у частині зміни обсягу фінансування заходу та включення нових заходів до Інвестиційної програми на 2022 рік без зміни загальної суми та джерел її фінансування.
Під час проведення перевірки КП «Вінницяоблводоканал» щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023, Регулятором було встановлено, що станом на 31.12.2023 Підприємством не профінансовані та не освоєні схвалені заходи Інвестиційної програми на 2022 рік за рахунок тарифних коштів на загальну суму 30 414,415 тис. грн (без ПДВ), у тому числі заходи з централізованого водопостачання на 20 347,237 тис. грн (4 902,97 тис. грн амортизація, 15 444,272 тис. грн виробничі інвестиції з прибутку) та заходи з централізованого водовідведення на суму 10 768,23 тис. грн (7 574,51 тис. грн амортизація, 2 492,67 тис. грн невикористані кошти 2020 року).
Станом на 31.10.2024 Підприємством не профінансовані та не освоєні схвалені заходи Інвестиційної програми на 2022 рік за рахунок тарифних коштів на загальну суму 29 060,82 тис. грн (без ПДВ), у тому числі заходи з централізованого водопостачання на 19 288,642 тис. грн (3 844,37 тис. грн амортизація, 15 444,272 тис. грн виробничі інвестиції з прибутку) та заходи з централізованого водовідведення на суму 9 772,178 тис. грн (7 279,51 тис. грн амортизація, 2 492,67 тис. грн невикористані кошти 2020 року).
Таким чином, станом на 31.12.2023 заходи ІП на 2023 рік, не профінансовано та не освоєно КП «ВІННИЦЯОБЛВОДОКАНАЛ» за рахунок тарифних коштів: амортизаційних відрахувань та виробничих інвестицій з прибутку, на суму 31 246,92 тис. грн (без ПДВ), в тому числі:
- заходи з централізованого водопостачання на суму 22 001,40 тис. грн, з них: (-) 6 888,31 тис. грн амортизація, (-) 15 113,09 тис. грн виробничі інвестиції з прибутку);
- заходи з централізованого водовідведення на суму 9 245,52 тис. грн амортизація.
У 2024 році КП «Вінницяоблводоканал» продовжувало довиконувати ІП - 2023.
Відповідно до рішення Вінницької міської ради від 28.06.2024 № 2391 у 2024 році виділено субвенцію з бюджету Вінницької міської територіальної громади бюджету Вінницької області на поповнення статутного капіталу Ліцензіата, для погашення заборгованості за субкредитною угодою в розмірі 15 000,00 тис. грн. Заборгованість по сплаті субкредитів за 2023 рік Підприємство продовжує сплачувати в 2024 році.
Недофінансування заходів ІП на 2023 рік за рахунок тарифних коштів з урахуванням скоригованого плану станом на 31.10.2024 склало 30 460,05 тис. грн, у т. ч.:
-заходи з водопостачання на суму 21 837,37 тис. грн, що включає амортизаційні відрахування 6 724,28 тис. грн та виробничі інвестиції з прибутку - 15 113,09 тис. грн;
-заходи з водовідведення на суму 8 622,68 тис. грн, що включають амортизаційні відрахування.
Постановою НКРЕКП від 05.12.2023 № 2287 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 10 травня 2022 року № 466» продовжено термін виконання схвалених НКРЕКП інвестиційних програм (інвестиційних проектів) на 2023 рік та планів розвитку на 2023 - 2027 роки до 31.12.2024.
Також, під час перевірки Регулятором встановлено, що кошти в обсязі, передбаченому в установлених в тарифах для виконання інвестиційних програм, з поточних рахунків КП «Вінницяоблводоканал» не в повному обсязі та не щоденно перераховувались на спеціальний рахунок для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, що підтверджується банківськими виписками по рахунку зі спеціальним режимом використання за 2023 рік, що спричинило шкоду споживачам.
Крім того, КП «Вінницяоблводоканал» не дотримувалося затвердженого фінансового плану здійснення заходів Інвестиційної програми на 2022 рік. Інвестиційна програма на 2022 рік не виконана у повному обсязі з урахуванням продовження терміну виконання схвалених НКРЕКП інвестиційних програм на 2022 рік до 31.12.2023, що спричинило шкоду споживачам.
По суті виявлених порушень представниця позивача не заперечувала, натомість наголосила на тому, що такі допущені з незалежних від КП «Вінницяоблводоканал», а саме зумовлені введенням на всій території України воєнного стану, в зв'язку з чим на певний час було на законодавчому рівні було зупинення виконання ІП, а в подальшому відтерміновано її виконання. Вказала, що позивач докладає зусиль задля вчасного виконання взятих на себе зобов'язань, проте з незалежних від нього причин, таке виконання у встановлені строки є об'єктивно неможливим.
Поряд з цим, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги такі доводи позивача, адже в даному випадку ним не оскаржуються самі порушення, а лише ставиться під сумнів обґрунтованість визначення КП «Вінницяоблводоканал» початкового розміру штрафу.
З матеріалів справи слідує, що за порушення підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 в частині виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах, НКРЕКП визначено предмет порушення "щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.
Згідно позиції суду першої інстанції, з якою погоджується і колегія суддів, Регулятором вірно зазначено тип постраждалої сторони - одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі (2 бали), оскільки, невиконання інвестиційної програми, за твердженнями відповідача, з якими погоджується суд, призведе до:
1. Погіршення якості водопостачання та водовідведення. Якщо не оновлюються або не ремонтуються мережі, очисні споруди, насосні станції це може призвести до перебоїв у постачанні води, погіршення якості питної води, збоїв у каналізаційних системах.
2. Неефективне використання тарифних коштів. Тарифи на воду затверджуються з урахуванням запланованих інвестицій (наприклад, модернізації). Якщо програма не виконується, гроші, які вже сплачені споживачами, не призводять до покращення послуг.
3. Ризик аварій та зношення мереж. Застаріле обладнання або труби, які мали бути замінені згідно з інвестпрограмою, залишаються в експлуатації. Це збільшує ризик проривів, підтоплень, технічних збоїв.
Масштаб впливу порушення також, розрахований вірно, оскільки, наявна одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі, відповідно Регулятором правомірно було оцінено масштаб впливу порушення в 1 бал.
Стосовно порушення позивачем підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо забезпечення щоденного перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки ліцензіата, на спеціальний рахунок зі спеціальним режимом використання в обсязі, в установленому тарифі для виконання інвестиційної програми (інвестиційного проекту), то НКРЕКП визначено предмет порушення "щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів " та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.
На думку позивача, предметом вищенаведених порушень є «порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків» (1 бал).
Однак, як вже зазначалось, КП «Вінницяоблводоканал» не належить до учасників ринку електричної енергії на якого покладаються спеціальні обов'язки, а тому застосовувати предмет порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків неможливо.
Регулятором зазначено тип постраждалої сторони - одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі (2 бали), оскільки, кошти в обсязі, передбаченому в установлених в тарифах для виконання інвестиційних програм позивачем не в повному обсязі та не щоденно перераховувались на спеціальний рахунок для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, що, за твердженнями відповідача, з якими погоджується суд, призводить до:
1. Погіршення якості водопостачання та водовідведення. Якщо не оновлюються або не ремонтуються мережі, очисні споруди, насосні станції це може призвести до перебоїв у постачанні води, погіршення якості питної води, збоїв у каналізаційних системах.
2. Неефективне або нецільове використання тарифних коштів. Кошти, які сплачують споживачі у складі тарифу на розвиток інфраструктури, можуть бути використані на інші цілі (зарплати, борги, операційні витрати). Це порушує принцип справедливості: споживачі платять- але розвиток не відбувається.
3. Через відсутність належного фінансування затримується модернізація мереж, станцій очищення, насосів тощо.
Масштаб впливу порушення також, розрахований вірно, оскільки, наявна одна категорія постраждалої сторони, а саме Споживачі, Регулятором правомірно було оцінено масштаб впливу порушення в 1 бал.
Крім того, згідно матеріалів справи, за порушення підпункту 10 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо дотримання фінансового плану використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, та графіка здійснення заходів такої програми з використанням зазначених коштів з урахуванням вимог Порядку здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №552, НКРЕКП визначено предмет порушення " щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів " та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата"-3, "величина ліцензіата"-4, "предмет порушення"-3, "тип постраждалої сторони"-2, "масштаб впливу порушення"-1, загалом 13 балів.
Надаючи оцінку твердженням представниці позивача в частині того, що, на її думку, предметом вищенаведених порушень є «порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків» (1 бал) суд вкотре вказує на їх помилковість, оскільки, як зазначалось вище, КП «Вінницяоблводоканал» не належить до учасників ринку електричної енергії, на якого покладаються спеціальні обов'язки, а тому застосовувати предмет порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків неможливо.
Регулятором зазначено тип постраждалої сторони - одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі (2 бали), оскільки, за твердженнями відповідача, з якими погоджується суд, невиконання інвестиційної програми призведе до:
1.Відсутність або затримка покращення послуг: Кошти мали бути спрямовані на модернізацію мереж водопостачання і водовідведення, оновлення насосів, станцій очистки, приладів обліку тощо. Порушення графіка виконання означає, що реальні покращення відкладаються або не відбуваються зовсім.
2. Збереження високої зношеності мереж. Якщо заходи інвестпрограми не виконуються (або виконуються із затримкою), старі труби, обладнання та очисні споруди продовжують працювати на межі. Це підвищує ризик аварій, втрат води, проривів, перебоїв у водопостачанні.
3.Тарифи затверджуються з урахуванням інвестиційної програми. Якщо заходи не виконані-люди заплатили за майбутнє покращення, яке не настало. Це-нецільове використання коштів споживачів.
Масштаб впливу порушення також розрахований вірно, оскільки, наявна одна категорія постраждалої сторони, а саме споживачі, Регулятором правомірно було оцінено масштаб впливу порушення в 1 бал.
Крім того, відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307, а саме-пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо зобов'язання споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, НКРЕКП визначено тип порушення "порушення законодавства/правил/технічних норм/спеціальних обов'язків (ПСО), встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 2, "масштаб впливу порушення" - 1, загалом 13 балів.
Як вказує позивач, відповідач при проведенні розрахунку балів невірно визначив тип постраждалої сторони - «споживачі» внаслідок чого нарахував 2 бали, адже, на його переконання, здійснення з порушенням строків оплати за спожиту протягом 2023 року електроенергію не завдало шкоди населенню, адже наразі заборгованість відсутня, а споживачі не зазнали жодних негативних наслідків.
В свою чергу, судом запропоновано відповідачу навести власні міркування з даного приводу, проте, окрім констатації самого факту невчасного проведення розрахунків КП «Вінницяоблводоканал» з постачальником електроенергії, представник відповідача не зміг надати суду переконливих доказів на підтвердження того, що споживачі якимось чином постраждали від відповідних дій позивача.
Отже, зважаючи на оцінку серйозності та характеру порушення, за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307, а саме-пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням відсутності постраждалої сторони внаслідок вчиненого порушення, не перевищувала 11 балів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність нарахування НКРЕКП штрафних санкцій в розмірі 3672,00 грн за відповідне порушення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.