Справа № 240/21358/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
24 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,
представників відповідача: Туз В.І., Гречковської Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусилів-м'ясо" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
у вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Брусилів-м'ясо" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просило:
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №№00190520701 від 15.08.2025 року про донарахування ТОВ “Брусилів-м'ясо» податку на прибуток в сумі 125262,00 грн та штрафних санкцій 31315,50 грн;
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №00190530701 від 15.08.2025 року, згідно якого ТОВ “Брусилів-м'ясо» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток за І квартал 2025 року у розмірі 7150,00 грн;
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №00190540701 від 15.08.2025 року про донарахування ТОВ “Брусилів-м'ясо» податку на додану вартість в сумі 49379,00 грн та 12344,75 грн штрафних санкцій;
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №00190550701 від 15.08.2025 року про нарахування ТОВ “Брусилів-м'ясо» штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на суму 12344,99 грн за відсутність реєстрації податкових накладних.
В обґрунтування позову вказало, що вказані рішення прийняті на підставі недостовірних даних перевірки, з порушеннями норм законодавства, тому мають бути скасовані. Зазначає, що помилковим є висновок перевірки про те, що підприємством до складу витрат зайво віднесено витрати в сумі 713443,00 грн. за рахунок включення до їх складу сплачених орендної плати за землю в сумі 394643,00 грн.; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 140763,00 грн.; електроенергії в сумі 178037,00 грн. Абзац 2 п.7 П(С)БО №16 «Витрати» встановлено, що витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Таким чином, всі ці витрати можливо пов'язати якраз з витратами того періоду в якому вони були здійснені, і неможливо прямо пов'язати з доходом будь-якого іншого певного періоду, оскільки ці витрати пов'язані виключно з утриманням об'єкту, а не з доходом від його використання. Несучи виключно ці витрати, передбачити період отримання будь-яких доходів неможливо. Щодо ППР №00190530701 від 15.08.2025 року про зобов'язання виправити від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на суму 15554,00 грн. зазначає, що підприємство має право у відповідності до п.7 П(С)БО №16 «Витрати» відображати витрати в тому періоді, в якому вони були здійснені. Щодо ППР №00190540701 від 15.08.2025 року на суму 61723,75 грн. по податку на додану вартість позивач вказав, що за обставин, коли підприємство сплачувало за втрати електроенергії, але при цьому це здійснювалось з метою збереження майна для використання його в господарській діяльності в майбутньому або продажу, немає підстав вважати такі витрати не пов'язаними з господарською діяльністю та нараховувати відповідне податкове зобов'язання. До того ж, оскільки немає підтвердження того, що орендарем ОСОБА_1 в перевіряємому періоді використання електроенергії у вартісному вимирі становило щомісяця більше 1000,00 грн, а тим більше у обрахованому податківцями в Акті перевірки розмірі, здійснювати на таку операцію реєстрацію податкових накладних на більшу ніж 1000,00 грн. суму у підприємства не було підстав. Визначені відповідачем податкові зобов'язання по сплаті штрафних санкцій необґрунтовані через безпідставність визначення Актом перевірки податкових зобов'язань.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Вказує, що в порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями) ТОВ «Брусилів-М'ясо» до складу витрат зайво віднесено витрати, по яких у перевіреному періоді відсутні доходи, в загальній сумі 713443 грн. Так як доходи від зазначеного ковбасного цеху у перевіреному періоді ТОВ «Брусилів-М'ясо» не декларувало, то і понесені витрати необхідно було відобразити на рах.39 «Витрати майбутніх періодів» до дати вчинення певних дій по даному об'єкту (списання, продаж, введення в експлуатацію тощо) з метою отримання доходу. В ході перевірки, згідно наданих платником документів по використанню електричної енергії на роботу обладнання та будівель, які надано в оренду та будівлі, яка не експлуатується (не використовується в господарській діяльності), встановлено факти не нарахування ТОВ "Брусилів-М'ясо" податкових зобов'язань у випадках, коли раніше придбані ТМЦ (товари/послуги), по яких було сформовано податковий кредит, використовуються не у господарській діяльності платника або зіпсовані/відсутні у місцях зберігання тощо, відповідно до положень п.п.«г» п.198.5. ст.195 ПК України. ТОВ "Брусилів-М'ясо" у перевіреному періоді віднесено до податкового кредиту вартість послуг, по яких не отримано компенсації від орендаря та які фактично ним в господарській діяльності не використані, в загальній сумі 17361 грн. ТОВ "Брусилів-М'ясо" допущено порушення вимог п.п. «г» п.198.5 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України внаслідок не складання та не реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних по занижених податкових зобов'язаннях, в кількості 78 штук на загальну суму ПДВ 51905 грн.
Позивач 23.02.2026 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому послався на необгрунтованість поданої апеляції. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 24 лютого 2026 року о 15 год. 15 хв.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та просили її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, просив розглянути апеляційну скаргу відповідача без його участі з урахуванням поданого відзиву.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ГУ ДПС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Брусилів-М'ясо» з питань контролю за дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2025, за результатами якої складено акт документальної планової виїзної перевірки від 26.06.2025 №14267/06-30-07-01/30154921.
За результатами даної перевірки встановлено наступні порушення, що оскаржуються платником:
- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України), ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 200417 грн та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2025 року сумі 15554 грн.
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.п. «г» п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 135014 грн.
- п.п.«г» п.198.5 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України - підприємством не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні в кількості 78 штук на загальну суму ПДВ 51905 грн.
ТОВ «Брусилів-М'ясо» було подано заперечення на акт перевірки, в якому платник не погоджується з встановленими порушеннями по податку на прибуток та по податку на додану вартість.
За результатами розгляду заперечення висновки по акту залишились без змін, а заперечення - без задоволення.
За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» №00190540701 від 15.08.2025, згідно якого ТОВ «Брусилів м'ясо» донараховано податок на додану вартість в розмірі 49379, 00 грн та 12344,75 штрафних санкцій;
- форми «ПН» №00190550701 від 15.08.2025 згідно якого ТОВ «Брусилів м'ясо» нараховано штрафні санкції по податку на додану вартість на суму 12344,99 грн за відсутність реєстрації податкових накладних;
- форми «Р» №00190520701 від 15.08.2025 згідно якого ТОВ «Брусилів м'ясо» донараховано податок на прибуток в сумі 125262,00 та штрафні санкції на суму 31315,50 грн;
- форми «П» №00190530701 від 15.08.2025 згідно якого ТОВ «Брусилів м'ясо» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток у розмірі 15554 грн.
Звертаючись до суду, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим Кодексом України (далі ПК України).
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Статтею 77 ПК України передбачено порядок проведення документальних планових перевірок.
Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до п.82.1 ст.82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Суд встановив, що ГУ ДПС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Брусилів-М'ясо» з питань контролю за дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.10.2018 по 31.03.2025, за результатами якої складено акт документальної планової виїзної перевірки від 26.06.2025 №14267/06-30-07-01/30154921.
За висновками податкового органу у спірних правовідносинах позивачем порушено п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 200417 грн та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2025 року сумі 15554 грн.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об'єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.
Пунктом 44.2 ст.44 ПК України, передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
У відповідності до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Відповідно до п.7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 - витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
В ході перевірки встановлено, що у перевіреному періоді ТОВ «Брусилів-М'ясо» мало на балансі ковбасний цех, який розташований за адресою: вул.Попова,13, с.Сокільча Житомирського (Попільнянського) р-ну Житомирської обл.
Приміщення/комплекс ковбасного цеху (цех, котельня, водонапірна вежа, навіс, огорожа, трансформаторна підстанція тощо) загальною площею 754,9 кв.м. розташоване на земельній ділянці площею 0,6349 га.
Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що даний ковбасний цех у періоді, що перевірявся, не використовувався у діяльності підприємства, про що було ним зазначено в поданому 23.07.2017 до податкового органу повідомленні про об'єкти оподаткування за встановленою формою 20-ОПП.
За висновками акта перевірки до загальної суми завищених витрат (713443 грн) входять: орендна плата за землю (394643 грн), податок на нерухоме майно (140763 грн) та електроенергія (178037 грн) по приміщенню, яке розташоване за адресою: вул.Попова,13, с.Сокільча Попільнянського р-ну.
Відповідач вважає, що так як доходи від ковбасного цеху у перевіреному періоді ТОВ «Брусилів-М'ясо» не декларувало, то і понесені витрати необхідно було відобразити на рах.39 «Витрати майбутніх періодів» до дати вчинення певних дій по даному об'єкту (списання, продаж, введення в експлуатацію тощо) з метою отримання доходу.
Сторонами не заперечується, що позивачем в період з ІV кварталу 2018 по І квартал 2025 року здійснено оплату орендної плати за землю в розмірі 394643,00, податку на нерухоме майно 140763,00 грн, оплата електроенергії 178037,00 грн по приміщенню яке розташоване за адресою: вул.Попова,13, с.Сокільча Попільнянського р-ну.
Відповідно до листа АТ «Житомиробленерго» від 05.09.2025 №013/29767 надано обсяги розподіленої електричної енергії споживачу ТОВ «Брусилів-м'ясо» за період з 01.01.2019 по 01.10.2024 за об'єктом розташованим с. Сокільча, Житомирського р-ну, КТП-516.
Згідно умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на балансі (у власності) споживача перебуває КТП-516 із силовим трансформатором потужністю 250 кВт та вузол обліку розміщено не на комерційній межі.
Відповідно до пунктів 5-8 розділу «Визнання витрат» П(С)БО 16, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Витрати підприємства, згідно з П(с)БО 16, класифікуються як: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (пункт 11); загальновиробничі витрати (пункт 15); витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості (пункт 17); фінансові витрати (пункт 27); втрати від участі в капіталі (пункт 28); інші витрати (пункт 29).
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 (далі - Інструкція №291), передбачено використання рахунків «Клас 9. Витрати діяльності», що застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства
Водночас основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в П(с)БО 16.
За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 «Фінансові результати».
Таким чином, системний аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що в бухгалтерському обліку не передбачено розподілу витрат на господарські і негосподарські. Будь-які витрати діяльності (операційної чи неопераційної) враховуються при формуванні витрат для визначення фінансового результату - об'єкта оподаткування в податковому обліку, враховуючи вимоги Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до вимог пункту 15 П(с)БО №16, до складу загальновиробничих витрат включаються:
витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);
амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;
витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);
витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;
витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);
витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;
інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершенного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).
Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, згідно з П(с)БО 16: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.
Тобто, у пункті 9 П(с)БО 16 наведено вичерпний перелік витрат, які не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2022 у справі №140/3229/19).
Оскільки, ковбасний цех за адресою вул.Попова,13, с.Сокільча Попільнянського (Житомирського) р-ну Житомирської області в господарській діяльності протягом періоду, який перевіряється не використовується та витрати по оплаті орендної плати за землю, електроенергії та податок на нерухоме майно по вказаному цеху неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, позивачем правомірно відображені вказані витрати у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
За таких обставин, проаналізувавши у сукупності докази по справі, суд приходить до висновку про безпідставність висновків акта перевірки щодо порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та протиправність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» №00190520701 від 15.08.2025 та ППР форми «П» №00190530701 від 15.08.2025, згідно якого ТОВ «Брусилів м'ясо» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток в розмірі 15554 грн.
Щодо винесеного ППР форми «Р» №00190540701 від 15.08.2025, згідно якого ТОВ «Брусилів м'ясо» донараховано податок на додану вартість в розмірі 49379, 00 грн та 12344,75 штрафних санкцій.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст.196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.196.1.7 п.196.1 ст.196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст.197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.197.1.28 п.197.1 ст.197 цього Кодексу та операцій, передбачених п.197.11 ст.197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Як встановлено перевіркою, ТОВ "Брусилів-М'ясо" мало на балансі ковбасний цех, який розташований за адресою: вул.Попова,13, с. Сокільча Житомирського (Попільнянського) р-ну Житомирської обл.
Приміщення/комплекс ковбасного цеху (цех, котельня, водонапірна вежа, навіс, огорожа, трансформаторна підстанція тощо) загальною площею 754,9 кв.м. розташоване на земельній ділянці площею 0,6349 га.
Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як пояснив представник позивача, вказаний об'єкт був придбаний для розширення матеріально-технічної бази підприємства та використання безпосередньо за його цільовим призначенням, що не здійснюється через незалежні від підприємства обставини.
Таким чином, ковбасний цех призначений для використання в господарській діяльності підприємства.
Відповідно до листа АТ «Житомиробленерго» від 05.09.2025 №013/29767 надано обсяги розподіленої електричної енергії споживачу ТОВ «Брусилів-м'ясо» за період з 01.01.2019 по 01.10.2024 за об'єктом розташованим с. Сокільча, Житомирського р-ну, КТП-516.
Відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на балансі (у власності) споживача перебуває КТП-516 із силовим трансформатором потужністю 250 кВт та вузол обліку розміщено не на комерційній межі.
Оскільки ковбасний цех за адресою вул.Попова,13, с.Сокільча Житомирського (Попільнянського) р-ну Житомирської обл. призначений для використання в господарській діяльності підприємства, то відшкодування технологічних втрат електроенергії у підключеній до електромережі трансформаторній підстанції на об'єкті відносяться, пов'язане із господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусилів-м'ясо".
Крім того, згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2011 №б/н. (з додатковими угодами) з ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "Брусилів-М'ясо" передано в оренду майно (цех для виробництва ковбас, цех термічної обробки ковбас, склад спецій, експедиція, 2 холодильні камери, комплект для наповнення ковбас, льодогенератор, кутер, кондиціонер, 2 термокамери), яке розташовано за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, с. Кочище, вул. Залізнична, 14. Термін дії договору - 2 роки з наступною пролонгацією. Орендна плати у періоді, що перевірявся, визначена в розмірі 4248 грн. з ПДВ, компенсація електроенергії в розмірі 1000 грн. з ПДВ.
Відповідно, ТОВ "Брусилів-М'ясо" по контрагенту ФОП ОСОБА_2 виписано податкові накладні (Неплатник), які зареєстровані в ЄРПН, та включило суму ПДВ з орендної плати до податкових зобов'язань, з жовтня 2018 року по березень 2023 року в сумі ПДВ 874,67 грн. за місяць та квітня 2023 року по березень 2025 року в сумі ПДВ 1250 грн. за місяць.
Згідно виписаних рахунків (податкових накладних) постачальниками електроенергії у перевіреному періоді ТОВ "Брусилів-М'ясо" було сформовано податковий кредит по отриманій електроенергії. Дані суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту ТОВ "Брусилів-М'ясо".
В свою чергу, представник відповідача вважає, що вартість зазначених товарів/послуг та електроенергії збільшилась в порівнянні з вартістю за 2011 рік, по якому проводився розрахунок компенсації комунальних послуг орендарем, у зв'язку із чим, на думку відповідача, зросла сума компенсації електроенергії.
В акті перевірки відповідачем здійснено розрахунок кількості використаної електричної енергії орендарем за даними 2015 року, відповідно до якого розрахункова кількість використаної електричної енергії орендарем складає 661 кВт. В місяць (833,33 грн сума без ПДВ / 1,26 грн ціна без ПДВ за кВт. = 661 кВт).
На підставі проведеного розрахунку кількості використаної електричної енергії відповідач здійснив розрахунок різниці по компенсації орендарем електричної енергії у періоді, що перевірявся. При цьому, відповідач при розрахунку визначив кількість кВт 661 щомісяця в період з жовтня 2018 року по березень 2025 року.
Апеляційний суд зазначає, що визначена відповідачем розрахункова кількість використаної електричної енергії орендарем 661 кВт щомісячно є лише припущенням відповідача та не підтверджена належними доказами.
Матеріали справи не містять доказів використання орендарем у вказаному періоді електричної енергії 661 кВт щомісячно, а тому проведений відповідачем розрахунок різниці по компенсації орендарем електричної енергії не приймається судом до уваги.
Колегія суддів зазначає, що договором оренди №11 від 01.01.2011 року сторонами встановлено, що орендар компенсує підприємству вартість спожитої ним електроенергії в сумі 1000,00 грн.
Відповідно до статей 626, 629 ЦК України - договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Матеріали справи не містять доказів розірвання договору сторонами чи внесення змін до договору щодо визначення суми компенсації підприємству вартості спожитої електроенергії.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про помилковість висновків акту про віднесення до податкового кредиту вартості послуг, по яких не отримано компенсації від орендаря та які фактично ним в господарській діяльності не використані, в загальній сумі 17361 грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення форми «Р» №00190540701 від 15.08.2025 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Також у акті від 26.06.2025 вказано, що ТОВ "Брусилів-М'ясо" допущено порушення вимог п.п.«г» п.198.5 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України внаслідок не складання та не реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних по занижених податкових зобов'язаннях, в кількості 78 штук на загальну суму ПДВ 51905 грн.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.201.10 ст.201 ПК України).
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки вказане порушення безпосередньо пов'язане з висновком податкового органу про заниження податкових зобов'язань, який за результатом розгляду даної адміністративної справи судом визнано протиправним, а тому відсутній у ТОВ "Брусилів-м'ясо" обов'язок на складання та реєстрацію податкових накладних (у Єдиному реєстрі податкових накладних в кількості 78 штук на загальну суму ПДВ 51905,00 грн, тому винесене на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення форми «ПН» №00190550701 від 15.08.2025 підлягає скасуванню як протиправне.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 25 лютого 2026 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.