Справа № 640/5034/20 Суддя (судді) першої інстанції: Романченко Євген Юрійович
18 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бєлової Л.В.,
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2019 №0364280410.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ТОВ «Ріглі Україна» 07.08.2018 подано податкову декларацію №9162603073, за якою грошові зобов'язання сплачені підприємством лише 15.11.2019, при цьому граничний термін сплати припадав на 20.08.2018, тобто затримка сплати становить 453; 30.10.2018 також подано декларацію за три квартали 2018 року, за якою потрібно було сплатити до 20.11.2018, натомість сплачено підприємством 15.11.2019, тому затримка 361 день. Отже, на переконання апелянта, відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання розраховується згідно із статтею 126 ПК України. У зв'язку з чим, ТОВ «Ріглі Україна» за затримку сплати більше 30 календарних днів (включно) узгодженої суми грошового зобов'язання на суму 5582029 грн. правомірно нараховано штрафну санкцію у розмірі 20% на загальну суму - 1116 405 грн. 80 коп. (5 582 029 грн х 20%).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
У відзиві позивач зазначає, що доводи апелянта про відсутність, станом на дату видачі спірного рішення, в інтегрованій картці позивача даних про переплату з податку на прибуток підприємств є безпідставними, оскільки судовим рішенням від 27.06.2018 у справі № 826/4423/17, яке набрало законної сили 04.12.2018, встановлено наявність у позивача фактичної переплати з податку на прибуток підприємств за 2013 і 2014 роки та факт невідображення податковим органом цих переплат в інтегрованій картці платника податків, відповідно, не врахування податковим органом такої переплати в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток наступних податкових періодів відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України.
Також позивач зазначає, що відповідач посилається на платіжні доручення, які не стосувалися погашення податкових зобов'язань по податковим деклараціям за півріччя 2018 року та три квартали 2018 року, а стосувалися погашення податкових зобов'язань по податковим деклараціям за інші звітні періоди.
Позивач наголошує на тому, що відповідач виконав судове рішення у справі №826/4423/17 та здійснив коригування в інтегрованій картці платника податків позивача лише 01 грудня 2020 року. Виходячи з цього, на дату (26.11.2019) проведення камеральної перевірки, відповідачем не враховано погашення позивачем податкових зобов'язань, зазначених в Декларації №1 за рахунок переплати, відповідно до статті 87 Податкового кодексу України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 18 лютого 2026 року.
У судовому засіданні представник відповідача - Хоменко Анастасія Олександрівна підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги. Зокрема, представник позивача повідомила, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.
Представник позивача - Мельник Микола Миколайович у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги. У своїх поясненнях представник позивача зазначив, що відповідач під час здійснення камеральної перевірки протиправно не врахував раніше здійснену Товариством переплату коштів та прийняв спірне рішення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, врахувавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна".
Висновки за результатами проведеної перевірки викладено у акті від 26.11.2019 №001607/26-15-04-10/30777122.
Перевіркою встановлено порушення платником податків термінів сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства.
У подальшому контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 06.12.2019 №0364280410 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" штрафних санкцій в сумі 1160405,80 грн.
Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та подавав до ДПС України скаргу.
Рішенням ДПС України від 20.02.2020 №6455/6/99-00-08-050506 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 06.12.2019 №0364280410, а скаргу без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із таким повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що висновки відповідача про порушення ТОВ "Ріглі Україна" термінів сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 №0364280410 - протиправним.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Нормами пункту 76.2 статті 76 ПК України встановлено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, яким підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з п.п. 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статтею 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що на платника податків покладено обов'язок вчасного погашення сум узгоджених грошових зобов'язань. У разі затримки сплати таких сум, платник податків притягується до відповідальності шляхом накладення штрафу на суму прострочення.
З матеріалів справи вбачається, що спірним питанням є факт сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток за півріччя 2018 року та три квартали 2018 року згідно з поданими ТОВ "Ріглі Україна" податкових декларацій.
Так, згідно з 19 рядком податкової декларації за півріччя 2018 року ТОВ "Ріглі Україна" нараховано 7198816 грн податку на прибуток.
Позивач на підтвердження сплати вказаного грошового зобов'язання зазначає, що 4895438,00 грн сплачено згідно з платіжним дорученням №200000144 від 16.08.2018 та 2303378,00 грн вважаються погашеними за рахунок попередньої переплати згідно із заявою №102 від 03.08.2018.
На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення від 16.08.2018 №200000144 (а.с.14) про сплату на користь держави податку на прибуток за 1 півріччя 2018 року в сумі 4895438,00 грн та заяву про сплату грошових зобов'язань з податку на прибуток за рахунок надміру сплачених сум такого податку від 03.08.2018 №102 (а.с.13).
Згідно з 19 рядком податкової декларації за три квартали 2018 року ТОВ "Ріглі Україна" нараховано 5646901,00 грн податку на прибуток.
Вказана сума податку сплачена ТОВ "Ріглі Україна" згідно з платіжним дорученням №200000202 від 13.11.2018 (а.с.17).
Суд першої інстанції правильно встановив, що аналіз наявних в матеріалах справи доказів та встановлених обставин справи свідчить, що спірним питанням у наявних правовідносинах є факт зарахування сплати податку на прибуток за рахунок попередньо переплачених коштів.
Так, згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2016 у справі №826/24331/15 (набрала законної сили 28.12.2016) судом в ході розгляду спору про визнання протиправним та скасування податкової вимоги № 131-11 від 15 жовтня 2015 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 15 жовтня 2015 року №23128/10/28- 10-23-26 встановлено, що станом на 31.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" мало позитивне сальдо розрахунків з бюджетом в сумі 26366913,00 грн.
У свою чергу, податковим органом у справі, що розглядається, не наведено аргументів та не надано жодних доказів на спростування наведених вище обставин.
Також судом першої інстанції достовірно встановлено, що у зв'язку з відмовою податкового органу відобразити в інтегрованій картці позивача погашення грошових зобов'язань ТОВ «Ріглі Україна» звернулось до суду з позовом, в якому просило зобов'язати відповідача відобразити в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Ріглі Україна» погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 рік та 2014 рік.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27.06.2018 у справі № 826/4423/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 та постановою Верховного Суду від 14.07.2020, позов задовольнив: зобов'язав Офіс здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків - Товариства, відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 26366915,00 грн., яка зазначена Товариством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27966808,00 грн., яка зазначена Товариством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (рядок 14 декларації); зобов'язав Офіс відобразити в інтегрованій картці платника податків - Товариства погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2013 рік та 2014 рік.
Листом від 25.03.2025 №28518/6/26-15-04-06-06 підтверджено факт виконання відповідачем судового рішення 01 грудня 2020 року шляхом коригування інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна".
Крім того, у відповідь на адвокатський запит від 18.03.2025 №А/2025-02-01 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві підтвердило факт зарахування до інтегрованої картки ТОВ "Ріглі Україна" переплати по податку на прибуток. Однак щодо відкликання податкових повідомлень-рішень заперечило, оскільки резолютивна частина рішення не зобов'язує ГУ ДПС у м. Києві скасувати зазначені рішення податкового органу.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав наведені обставини беззаперечними доказами на підтвердження факту наявності у ТОВ "Ріглі Україна" переплати з податку на прибуток станом на 01.12.2020.
Також суд першої інстанції правильно зауважив, що податковим органом вже нараховувався штраф за порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання за декларацією №2, однак рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2020 у справі №640/18998/20 відповідне податкове повідомлення-рішення скасовано.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першої статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно зазначив, що висновки відповідача про порушення ТОВ "Ріглі Україна" термінів сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 06.12.2019 №0364280410 - протиправним.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 23.02.2026.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна