П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38284/24
Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Національного університета оборони України імені Івана Черняховського на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 420/38284/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 , Національного університета оборони України імені Івана Черняховського про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (ЄДРПОУ 07834530) щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.08.2021 року по 17.03.2022 року;
- зобов'язати Національний університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 30.08.2021 року по 17.03.2022 року відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) з урахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнати протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо не перерахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.08.2021 року по 17.03.2022 року (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (з відрахуванням раніше отриманих сум);
- зобов'язати Національний університет оборони України імені Івана Черняховського перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 30.08.2021 року по 17.03.2022 року (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (з відрахуванням раніше отриманих сум) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержання військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнати протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо не здійснення нарахування та належної доплати індексації грошового забезпечення за період з вересня 2021 по березень 2022 роки, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Національний університет оборони України імені Івана Черняховського здійснити нарахування та належну доплату індексації грошового забезпечення за період з вересня 2021 по березень 2022 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення з 30 серпня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року;
- зобов'язати Національний університет оборони України імені Івана Черняховського здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 30 серпня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб. встановленого законом на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704, з врахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 17 березня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року;
- зобов'язати Національний університет оборони України імені Івана Черняховського здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 17 березня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб. встановленого законом на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704, з врахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.03.2020 року по 29.08.2021року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.03.2020 року по 29.08.2021 року відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) з урахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не перерахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 10.03.2020 року по 29.08.2021 року (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (з відрахуванням раніше отриманих сум);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.03.2020 року по 29.08.2021 року (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (з відрахуванням раніше отриманих сум) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержання військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування та належної доплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2020 по серпень 2021 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та належну доплату індексації грошового забезпечення за період з березня 2020 по серпень 2021 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення з 10 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 10 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704, з врахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 29 серпня 2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 29 серпня 2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб. встановленого законом на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704, з врахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.03.2022 року по 07.02.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 17.03.2022 року по 07.02.2023 року відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) з урахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не перерахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 17.03.2022 року по 07.02.2023 року (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (з відрахуванням раніше отриманих сум);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 17.03.2022 року по 07.02.2023 року (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (з відрахуванням раніше отриманих сум) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержання військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення нарахування та належної доплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2022 по лютий 2023 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та належну доплату індексації грошового забезпечення за період з березня 2022 по лютий 2023 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення з 17 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 17 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704, з врахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 07 лютого 2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з з 01 січня 2023 року по 07 лютого 2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704, з врахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.02.2023 року по 24.09.2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 09.02.2023 року по 24.09.2024 року відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) з урахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо не перерахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 09.02.2023 року по 24.09.2024 року (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (з відрахуванням раніше отриманих сум);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 09.02.2023 року по 24.09.2024 року (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (з відрахуванням раніше отриманих сум) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержання військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо не здійснення нарахування та належної доплати індексації грошового забезпечення за період з 09.02.2023 року по 24.09.2024 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 здійснити нарахування та належну доплату індексації грошового забезпечення за період з лютого 2023 по вересень 2024 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення з 09 лютого 2023 року по 31 грудня 2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 09 лютого 2023 року по 31 грудня 2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704, з врахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення з 01 січня 2024 року по 24 вересня 2024 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2024 року по 24 вересня 2024 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704, з врахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 23.02.2018 по 29.08.2021, в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського в період з 30.08.2021 по 17.03.2022, у військовій частині НОМЕР_2 в період з 17.03.2022 по 07.02.2023 та у військовій частині НОМЕР_3 в період з 09.02.2023 по 24.09.2024. Позивач вказує, що у вказані періоди служби відповідачами не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення в належному розмірі та при обчисленні його грошового забезпечення відповідачами протиправно не був застосований розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, що стало підставою звернення до суду з даною позовною заявою.
13.01.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_3 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач не визнає адміністративний позов позивача та просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції військова частина НОМЕР_3 зазначає, що під час проходження позивачем військової служби у період з 09.02.2023 року по 19.05.2023 року при нарахуванні та виплаті йому грошового забезпечення був застосовуваний абзац перший пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції, що була чинна до 19.05.2023 включно, а саме в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.». 20.05.2023 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» від 12.05.2023 за №481, якою вирішено установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Таким чином, позовні вимоги за період з 20.05.2023 року по 24.09.2024 року (дата звільнення з військової служби) задоволенню не підлягають. Стосовно індексації-різниці відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, військова частина НОМЕР_3 вказує, що 01 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схему тарифних коефіцієнтів за військовим званням, та встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. У зв'язку з прийняттям даної постанови грошове забезпечення військовослужбовців збільшилося. Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує: - 101 відсоток за період до 01.01.2016 року (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" в редакції, що діяла до 01.01.2016 року); - 103 відсотки за період після 01.01.2016 року (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року N 911- VIII, який набрав чинності 01.01.2016 року). Пунктом 5 Порядку N 1078 (в редакції, що діяла до 01.12.2015 року) визначено, що "базовим місяцем" для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій: - підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, або - зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. При цьому місяць, у якому відбулося підвищення, вважається "базовим" при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1 %, в квітні 2018 року становив 100,8 %, в травні 2018 року 100,0 %, в червні 2018 року 100,0 %, в липні 2018 року 99,3 %, в серпні 2018 року 100,0 %, в вересні 2018 року 101,9 %, в жовтні 2018 року 101,7 %. За 2023 рік та 2024 рік індекс споживчих цін також не перевищив 103% Відповідно до абзаців 3-5 п. 5 Порядку N 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Таким чином, командування військової частини НОМЕР_3 діяло відповідно до вимог чинного законодавства і тому бездіяльність військової частини не є протиправною, як це зазначає позивач.
15.01.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від Національного університету оборони України імені Івана Черняховського надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач не визнає адміністративний позов позивача та просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції Національноий університет оборони України імені Івана Черняховського зазначає, що відповідно до вимог п. 1 розділу XXV Наказ № 260 особам офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що займають посади слухачів, ад'юнктів і докторантів, курсантів вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, за період навчання виплачується грошове забезпечення, яке вони отримували за займаними посадами перед зарахуванням на навчання. Отже позивач перебувавши на посаді слухача, отримував грошове забезпечення, яке він отримував за займаною посадою перед зарахуванням на навчання до університету з військової частини НОМЕР_4 , про що зазначено в грошовому атестаті від 28.08.2021 року № 2338 та картці особового рахунку на виплату грошового забезпечення військовослужбовців. Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.08.2021 року по 17.03.2022 року відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з урахуванням базового місяця січень 2008 року, відповідач вказує, що базовим місяцем для обчислення індексації за період з 30.08.2021 по 17.03.2022 є березень 2018 року. Згідно відомостей, що викладені у пункті 8 грошового атестата позивача від 28.08.2021 року № 2338 зазначено, що в серпні 2021 року позивачу було визначено останній базовий місяць - березень 2018 року. З 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року до 08.03.2022 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. З урахуванням того факту, що 01.03.2018 року набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. З огляду на вищевикладене, що в березні 2018 року розмір підвищення грошового доходу позивача перевищував суму індексації, у зв'язку з чим передбачених абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, підстав для нарахування та виплати позивачу сум індексації у місяці підвищення грошового доходу немає. Щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 30 серпня 2021 року по 17 березня 2022 року, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського вказує, що складові грошового забезпечення військовослужбовців установлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до якої розмір посадових окладів, за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. На 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму складав 1 762,00 грн. Виходячи із зазначеного у відповідача правових підстав для перерахунку грошового забезпечення, позивачу за період з серпня 2021 року по березень 2022 року немає. Також Національний університет оборони України імені Івана Черняховського зазначив, що позивач звернувся до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
16.01.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач не визнає адміністративний позов позивача та просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції військова частина НОМЕР_1 зазначає, що відповідно до Рішення Командувача Сухопутних Військ Збройних Сил України від 19.12.2019року № 39140, військову частину НОМЕР_1 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_4 . Таким чином, до повноважень військової частини НОМЕР_1 не належить нарахування, а також своєчасна та повна виплата грошового забезпечення позивачу. З огляду наведеного, військова частина НОМЕР_1 вказує, що в неї відсутні зобов'язання щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу. Відповідач вказує, що згідно статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.2001 р. № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно ст.2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Статтею 4 Закону № 1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 р. № 911-VIII у частині першій статті 4 Закону № 1282-XII цифри "101" замінено цифрами "103". У разі виникнення обставин, передбачених статті 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Тобто тільки у місяці в якому відбувся приріст споживчих товарів і послуг який перевищив встановлену законом величину порогу індексу споживчих цін в 103 відсотка відбувається індексація грошових доходів, а так як за період з березня 2020 року по серпень 2021 року приріст індексу споживчих цін не перевищив 103 %, то індексація не повинна здійснюватися, а отже вимоги позивача до військової частини НОМЕР_1 в частині виплати індексації є безпідставними. Також військова частина НОМЕР_1 зазначила, що підстави для прийняття висновку про наявність підстав застосовувати при визначенні посадового окладу прожитковий мінімум встановлений станом на 01 січня 2020 року - відсутні, так як станом на 01.01.2020 року діяла норма Постанови № 704 яка чітко визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. На період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, як зазначено вище, пункт 4 Постанови №704 діяв в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Постанова № 704 не містила формулювань про "на 1 січня кожного року" або "на 1 січня відповідного року" та Кабінет Міністрів України після 2018 року не приймав будь яких постанов якими встановлювався інший розмір грошового забезпечення, а отже грошове забезпечення повинно визначатись з посадового окладу, який встановлений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року в якому була прийнята Постанова № 704, тобто на 01 січня 2018 року.
21.01.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшли відповіді на відзиви Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_3 , в яких позивач заперечує проти доводів відповідачі та наполягає на задоволенні позовних вимог.
21.01.2024 до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача - військову частину НОМЕР_4 .
23.01.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_3 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою суду від 13.02.2025 клопотання позивача про залучення співвідповідача у справі № 420/38284/24 задоволено; залучено до участі у справі № 420/38284/24 у якості співвідповідача військову частину НОМЕР_4 .
18.03.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_4 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач не визнає адміністративний позов позивача та просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції військова частина НОМЕР_4 зазначає, що саме командир військової частини НОМЕР_1 організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини, військова частина НОМЕР_4 не вчиняла і не могла вчиняти жодних протиправних дій та діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України. Військова частина НОМЕР_4 не могла проводити ніяких нарахувань позивачу, який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , оскільки у зв'язку з організаційними заходами в Збройних Силах України, рішенням командувача Сухопутних Військ Збройних Сил України від 19 грудня 2019 року №3914, військова частина НОМЕР_1 була виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів та встановленим порядком була зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_4 з 01 січня 2020 року. Військову частину НОМЕР_1 було зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_4 з 01.01.2020 року, згідно з розпорядженням тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово - економічного управляння ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.12.2019 № 116/14/1/1515 та розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2019 № 1/7493. Враховуючи положення Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту затверджені наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280, військова частина НОМЕР_4 вказує, що саме на військову частину НОМЕР_1 , де проходив військову службу позивач, покладена організація своєчасного оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. В свою чергу, військова частина НОМЕР_4 , як розпорядник коштів вищого рівня, вже проводить відповідні нарахування, на підставі розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, які подає військова частина НОМЕР_1 . Військова частина НОМЕР_4 зазначає, що нарахування суми грошового забезпечення належить до безпосередніх повноважень військової частини НОМЕР_1 як роботодавця. Оскільки військова частина НОМЕР_1 починаючи з 01.01.2020 перебувала на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_4 , то саме на підставі документів, поданих військовою частиною НОМЕР_1 у військової частини НОМЕР_4 можуть виникнути обставини виплати позивачу перерахованого грошового забезпечення. Без належним чином оформлених військовою частиною НОМЕР_1 розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення позивачу у військової частини НОМЕР_4 не виникає і не може виникнути обов'язку виплати грошового забезпечення.
Щодо права позивача на “індексацію-різницю» за період з 01 березня 2018 року до 29 серпня 2021 року, військова частина НОМЕР_4 вважає, що позивач не має право на отримання суми індексації-різниці. Відповідно до Довідки про нарахування і виплату грошового забезпечення від 22.02.2025 № 383/ФЕС, розмір грошового забезпечення за лютий (з 23.02.2018) склав 2 448 грн. 62 коп. Розмір грошового забезпечення за березень 2018 року склав 11 559 грн. 89 коп. Тобто, збільшення грошового доходу позивача у березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року склало 9 111 грн. 27 коп. (11 559 грн. 89 коп. - 2 448 грн. 62 коп.). Таким чином, здійснені військовою частиною НОМЕР_4 розрахунки підтверджують відсутність будь-яких підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці, оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018р. (9 111 грн. 27 коп.) є значно більшим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018р. (4 463,15 грн.).
Щодо грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімума, військова частина НОМЕР_4 вказує, що в запитуваний позивачем період, позивачу проводився розрахунок складових грошового забезпечення виходячи з норм, що були чинними на той час. Оскільки нарахування та виплата грошового забезпечення, законодавчо прив'язані до грошового забезпечення, яке містить у складі посадовий оклад, командування військової частини НОМЕР_4 правомірно застосовувало п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" , установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Також військова частина НОМЕР_4 зазначила, що позивач звернувся до суду з порушенням строку звернення до суду.
14.04.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про повернення відзиву військової частини НОМЕР_4 без розгляду у зв'язку з пропуском процесуального строку.
Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29.10.2025 у справі № 420/38284/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2020 по 29.08.2021 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2020 по 29.08.2021 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі 4330,06 грн відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнав протиправною бездіяльність Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.08.2021 по 17.03.2022 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язав Національний університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 30.08.2021 по 17.03.2022 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі 4330,06 грн відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.03.2022 по 31.12.2022 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 17.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі 4330,06 грн відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.09.2024 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.09.2024 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі 4330,06 грн відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 10.03.2020 по 29.08.2021 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_4 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 10.03.2020 по 29.08.2021 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 30.08.2021 по 17.03.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язав Національний університет оборони України імені Івана Черняховського здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 30.08.2021 по 17.03.2022 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 17.03.2022 по 07.02.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 17.03.2022 по 07.02.2023 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 09.02.2023 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 09.02.2023 по 19.05.2023 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (за період з 30.08.2021 по 17.03.2022 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року є неправомірними.
Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату з 30.08.2021 по 17.03.2022 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, суд виснував, що наявні підстави для задоволення позову в цій частині позовних вимог.
Так, суд вказав, що відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі 4330,06 грн. за період 30.08.2021 по 17.03.2022 відповідно до норм абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Національного університета оборони України імені Івана Черняховського подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не звернув увагу, що розрахунок за лютий 2018 року здійснено без довідки про нараховане грошове забезпечення позивача до 23.02.2018.
- судом першої інстанції не враховано висновки суду викладені у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 815/5826/16, в якій зазначено: “Щодо позовних вимог щодо виплати позивачу в повному обсязі грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, яка буде утримана з компенсації за неотримане речове майно, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними».
- доводи суду першої інстанції щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2021, 01.01.2022 є помилковими;
- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 23.02.2018 по 29.08.2021 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2018 року № 38 та від 28.08.2021 року № 192.
В зв'язку з організаційними заходами в Збройних Силах України, рішенням командувача Сухопутних військ Збройних Силах України від 19.12.2019 року № 39140, військова частина НОМЕР_1 виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів та встановленим порядком зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_4 з 01.01.2020.
У період з 30.08.2021 по 17.03.2022 позивач проходив військову службу у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, що підтверджується наказами начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 30.08.2021 № 190 та від 17.03.2022 № 61.
У період з 17.03.2022 по 07.02.2023 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_2 від 17.03.2022 року № 11 та від 07.02.2023 року № 38.
У період з 09.02.2023 по 25.09.2024 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_3 від 09.02.2023 № 38 та від 25.09.2024 № 38.
В період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивачу нараховувалася поточна індексація з базовим місяцем березень 2018 року, що підтверджується грошовим атестатом від 28.08.2021 року № 2338.
Згідно довідки від 25.10.2024 № 182/3/1382 та картки особового рахунку, виданих Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського, за період служби в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського позивача отримував індексацію грошового забезпечення, а саме: у вересні 2021 - 34,84 грн, у жовтні 2021 - 540,03 грн, у листопаді 2021 - 540,03 грн, у грудні 2021 - 540,03 грн, у січні 2022 - 563,19 грн, у лютому 2022 - 563,19 грн, у березні 2022 - 672,35 грн, у квітні 2022 - 368,71 грн.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2024 № 3286/ФЕС, за період служби в військовій частині НОМЕР_3 позивача отримував індексацію грошового забезпечення у серпні 2024 в розмірі 115,06 грн та у вересні 2024 в розмірі 95,88 грн.
Також судом встановлено та за час розгляду справи не заперечувалось сторонами, що у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 позивачу нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік»(1762 грн), а в період з 20.05.2023 року по 25.09.2024 виходячи з розрахункової величини в розміру 1762 грн.
Вважаючи, що відповідачами протиправно не нарахувано та не виплачено йому індексацію грошового забезпечення в належному розмірі та грошове забезпечення за період з 10.03.2020 по 24.09.2024 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі, -Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі, - Постанова № 704).
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 постанови №103внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції: “Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».
Суд встановив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2270 грн, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", у 2022 році - 2481 грн, в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з цим відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення позивача за 2021-2022 роки при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за цей період застосовувався прожитковий мінімум станом на 01 січня 2018 року, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач, застосовуючи при обчисленні складових грошового забезпечення позивача зокрема посадового окладу та окладу за військовим званням, інших щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового його забезпечення, такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 у період з 30.08.2021 по 17.03.2022 діяв протиправно, не на підставі, не у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Поряд з тим, розміри щомісячних основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 30.08.2021 по 17.03.2022 також підлягаю обчисленню, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлений законом на 1 січня відповідного календарного року.
Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що , дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського за період з 30.08.2021 по 17.03.2022 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року є неправомірними
Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу у період з 30.08.2021 по 17.03.2022 апеляційний суд зазначає про таке.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема, 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
На підставі аналізу вищенаведених положень законодавства, можливо дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Ключове питання, яке потребує вирішення в контексті розгляду цієї справи стосується уяснення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення щодо підстав виплати й розміру так званої «індексації-різниці» за період з 30.08.2021 по 17.03.2022.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
У контексті наведеного, апеляційний суд зазначає, що термін «індексація-різниці» фактично запроваджений Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, як позначення другого виду індексації грошового забезпечення право на яку виникає на підставі абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Як зазначено Верховним Судом у пункті 102 постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Верховний Суд у пункті 106 вказаної постанови виснував, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
Так, Верховний Суд у пункті 108 тієї ж постанов дійшов висновку, що якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21.
Таким чином, з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, на думку колегії суддів, варто встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.
Так, з довідки військової частини НОМЕР_4 № 445/ФЕС від 03.03.2025 про нараховане грошове забезпечення позивача за лютий, березень 2018 року вбачається, що в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача становило 2448,62 грн, а в березні 2018 року 11559,89 грн.
З вказаної довідки також вбачається, що грошове забезпечення позивача нараховано лише за 6 днів (з 23.02.2018 по 28.02.2018), оскільки позивач був переведений з іншої військової частини та зарахований до складу військової частини НОМЕР_8 з 23.02.2018.
Грошове забезпечення в березні нараховано за повний місяць.
Разом з цим, для цілей обрахунку індексації враховується місячне грошове забезпечення.
Згідно пункту 1.7. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, яка діяла станом на лютий 2018 року, розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний місяць, а за декілька днів, визначається виходячи з кількості календарних днів у цьому місяці.
Таким чином, місячне грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року могло б становити 11426,80 грн (408,10 (2448,62 грн /6) * 28).
Тобто, внаслідок підвищення посадового окладу в березні 2018 року грошове забезпечення позивача збільшилось на 133,09 грн (11559,89 грн - 11426,80 грн = 133,09 грн).
Величина приросту індексу споживчих цін - 253, 3 %. Прожитковий мінімум у березні 2018 року - 1762 грн. Сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762, 00 грн. *253, 30 % =4463, 15 грн.
Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 133,09 грн, що не перевищує суму можливої індексації, у позивача є право на отримання щомісячної індексації різниці.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до абз.4 п. 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 133,09 грн = 4330,06 грн.
Так, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 4330,06 грн. щомісячно.
З урахуванням викладеного, колегія суддів, як і суд першої інстанції висновує про наявність бездіяльності відповідача, яка полягає саме у нарахуванні та виплаті індексації-різниці за період з 30.08.2021 по 17.03.2022 із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі 4330,06 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про передчасність позовних вимог щодо зобов'язання компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, з огляду на таке.
Згідно з пунктами 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 276) (надалі - Порядок № 44) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (далі ПК України) об'єктом оподаткування резидента, зокрема, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Об'єктом оподаткування військовим збором також є доходи, визначені статтею 163 ПК України.
Підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Ставка військового збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
Таким чином, податковий агент зобов'язаний утримати військовий збір із сум доходів у вигляді компенсації в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із одночасним відрахуванням військового збору та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, з огляду на те, що визначення способу виконання рішення суду призведе до уникнення неоднозначності тлумачення рішення суду при його виконанні.
Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Національного університета оборони України імені Івана Черняховського - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 420/38284/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик