П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40953/25
Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,
повний текст судового рішення
складено 12.12.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
09.12.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 551153,75 грн., в тому числі: орендна плата з фізичних осіб (50 18010900 місцевий бюджет) 379647,29 грн.; земельний податок з фізичних осіб (50 18010700 місцевий бюджет) 171506,46 грн..
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 12 грудня 2025 року позовну заяву було повернуто позивачеві на підставі п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції від 12.12.2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вже зазначено вище, правовою підставою для повернення судом першої інстанції позовної заяви стали положення п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з якими позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обґрунтовуючи передчасність звернення позивача з цим позовом, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів ґрунтуються на невиконані відповідачем винесених Головним управлінням ДПС в Миколаївській області наступних податкових повідомлень-рішень:
- ППР (форми “Ф») №95773-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 08.04.2025, нараховано 364470,88 грн., за період 2025 рік.;
- ППР (форми “Ф») №95774-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 08.04.2025, нараховано 15176,41 грн., за період 2025 рік.;
- ППР (форми “Ф») №78184-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 03.04.2025, нараховано 85636,84 грн., за період 2025 рік.;
- ППР (форми “Ф») №78185-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 03.04.2025, нараховано 70206,59 грн.;
- ППР (форми “Ф») №78186-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 03.04.2025, нараховано 15663,03 грн.
Виходячи з того, що ці рішення були направлені відповідачу поштою і згідно з наявною в матеріалах справи копією конверта не були вручені відповідачу під час доставки та повернуті податковому органу з відміткою від 22.07.2025 року, то в силу положень ст. 42.5 ПК України, вказані рішення вважаються врученими відповідачу 22.07.2025, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач має право на оскарження таких рішень на протязі 6 місяців з 22.07.2025, а тому звернення позивача з таким позовам 09.12.2025 було передчасним.
Апелянт не погоджується з такою позицією, посилаючись на те, що визначена цими рішеннями сума не була оплачена відповідачем своєчасно та набула статусу податкового боргу, а право на пред'явлення позову про стягнення цих сум податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30-денного строку з моменту надіслання платнику податків податкової вимоги в порядку пункт 59.1 ст. 59 ПК України, а оскільки відповідачу раніше вже виставлялась податкова вимога від 13.07.2023 №0005134-1306-1429, яка залишилась не погашеною, то збільшення суми податкового боргу відповідача на підставі податкових повідомлень-рішень від 08.04.2025 не потребує направлення відповідачу нової податкової вимогу на суму збільшення податного боргу.
Такі обставини на думку податкового органу свідчать про дотримання ним строку звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а доводи апелянта відхиляє, виходячи з наступного.
Положення пункту 8 ч. 4 ст. 169 КАС України направлені на те, щоб звернення суб'єкта владних повноважень з позовом про стягнення грошових коштів, не було здійснено раніше, ніж сплинуть строки, визначені частиною 2 статті 122 цього Кодексу, протягом яких можливо оскарження рішень, якими ці кошти нараховані, тобто не раніше ніж через 6 місяців.
При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, строк на оскарження вищевказаних повідомлень-рішень від 08.04.2025 розпочався з 22.07.2025 відповідно до приписів ст. 42.5 ПК України, виходячи із наявних у справі матеріалів поштового відправлення цих рішень відповідачу.
Наведені апелянтом обставини набуття спірними сумами статусу податкового боргу та направлення в адрес відповідача податкової вимоги від 13.07.2023 №0005134-1306-1429, як передумови для подачі цього позову, колегія суддів вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інтенції, оскільки в пункті 8 ч. 4 ст. 169 КАС України мова йде про строк оскарження рішення, яким нараховані суми, що є предметом позову.
Відповідно, оскільки суми, які є предметом даного позову, нараховані податковими повідомленнями -рішеннями від 08.04.2025, то зазначений у пункті 8 ч. 4 ст. 169 КАС України строк стосується строку на оскарження саме цих рішень, а не податкової вимоги від 13.07.2023 №0005134-1306-1429.
Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.311, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія