П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34013/24
Перша інстанція суддя Левчук О.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому заявлено вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:
- визнання протиправними дії щодо відмови їй у перерахунку та виплати пенсії за віком, виходячи із заробітної плати, за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004, та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи - 2,17457;
- зобов'язання здійснити з 26.09.2024 перерахунок та виплату її пенсії за віком, виходячи із заробітної плати, за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи - 2,17457.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при призначенні пенсії по інвалідності, коефіцієнт заробітку пенсії складався із заробітної плати, за періоди з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004, та становив - 2,17457. Надалі, у червні 2021, позивачку було переведено на пенсію за віком, яка обчислена як непрацюючій особі при страховому стажі 34 роки 5 місяців, на підставі чого були здійснені перерахунки пенсії, виходячи із заробітної плати, за період з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.04.2004, з 01.06.2004 по 30.09.2004, з 01.08.2005 по 30.11.2011, з 01.02.2012 по 30.11.2015, із коефіцієнтом заробітку - 1,35402. У зв'язку цим, позивачка звернулась до пенсійного органу із проханням здійснити їй перерахунок пенсії за віком, виходячи із заробітної плати, за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004, та з розрахунку коефіцієнта 2,17457, однак, як зазначає остання, відповідач протиправно відмов їй у такому перерахунку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 позов задоволено, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком, виходячи із заробітної плати, за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004, та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи - 2,17457;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 26.09.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати, за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004, та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи - 2,17457, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що позивачка отримувала пенсію по інвалідності, обчислену як непрацюючій особі при страховому стажі 35 років 2 місяці (враховано по 07.07.2004), середньомісячній заробітній платі 11800,52грн., визначеній за період з 01.01.1995 по 31.12.1999, згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 30.06.2004, за даними персоніфікованого обліку (коефіцієнт заробітної плати 2,17457), та її розмір становив 3973,72грн. За заявою від 09.06.2021 позивачку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, обчислену як непрацюючій особі, при страховому стажі 34 роки 5 місяців (враховано по 06.11.2015), середньомісячній заробітній платі 12347,05грн., визначеній за період з 01.01.1995 по 31.12.1999, згідно довідки про заробітну плату, та з 01.07.2000 по 30.11.2015, за даними персоніфікованого обліку (коефіцієнт заробітної плати 1,35402), та її розмір на 01.09.2021 становив 4320,24грн. Тобто, для обчислення розміру пенсії позивачки було враховано заробітну плату з 01.07.2000 та розраховано страховий стаж за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб. Крім того, апелянт вважає, що дії зобов'язального характеру в даній справі є втручанням у дискреційні повноваження ГУ ПФУ в Одеській області.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 30.06.2004 їй призначено пенсію по інвалідності, на підставі Закону України «Про державну службу». (а.с.31)
З 01.03.2019 позивачка отримувала пенсію по інвалідності, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно розрахунку, пенсію обчислено при страховому стажі 35 років 2 місяці 2 дні, виходячи із заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004, індивідуальний коефіцієнт для обчислення застрахованої особи становив 2,17457. (а.с.33-38)
З 09.06.2021 ОСОБА_1 , за її заявою, переведено на пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно розрахунку, пенсію обчислено, при страховому стажі 34 роки 5 місяців 12 днів, виходячи із заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.04.2004, з 01.06.2004 по 30.09.2004, з 01.08.2005 по 30.11.2011, з 01.02.2012 по 30.11.2015, індивідуальний коефіцієнт для обчислення застрахованої особи становив 1,35402. (а.с.41-42, 44-49)
У період після призначення пенсії по інвалідності до листопада 2015, позивачка продовжувала працювати, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 . (а.с.69-78)
26.09.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,17457. (а.с.11)
На вказану заяву, листом від 14.10.2024, пенсійний орган зазначив, що перерахунок пенсії здійснено відповідно до вимог чинного законодавства. (а.с.12-13)
Позивачка, не погоджуючись з такою відмовою та вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови їй у перерахунку та виплати пенсії за віком, виходячи із заробітної плати, за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,17457, звернулась до суду з позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про задоволення позовних вимог. При вирішенні справи суд першої інстанції зазначив, що пенсійним органом, при призначенні позивачці пенсії за віком з 09.06.2021, обрано метод обчислення зарплати, який є найменш вигідним для неї, оскільки зменшився коефіцієнт зарплати, визначений у 2004 році - з 2,17457 до 1,35402 (враховано заробітну плату, з якої призначена пенсія у 2016 році за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 та заробітну плату після призначення пенсії - з 01.07.2000 по 30.11.2015). Разом з тим, суд врахував, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії, на підставі положень ст.42 Закону України №1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону. При цьому, зауважено, що чинне законодавства не наділяє пенсійний орган правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. На підставі зазначеного, суд дійшов висновку щодо протиправності дій з боку відповідача щодо зменшення позивачці індивідуального коефіцієнта заробітної плати.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон України №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 1 Закону України №1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За правилами ст.27 Закону України №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд = Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Згідно ч.4 ст.42 Закону України №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід) визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
За аналізом наведених положень можна дійти висновку, що, при переведенні з одного виду пенсії на інший, пенсіонеру надано право самостійно обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України №1058-ІV, з урахуванням заробітної плати (коефіцієнту), з якої була призначена пенсія. Разом з тим, чинне законодавство не наділяє пенсійний орган правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні.
З матеріалів справи вбачається, що з 30.06.2004 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності, на підставі Закону України «Про державну службу», з 01.03.2019 позивачка отримувала пенсію по інвалідності, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно розрахунку, пенсію обчислено при страховому стажі 35 років 2 місяці 2 дні, виходячи із заробітної плати, за період з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004, індивідуальний коефіцієнт для обчислення застрахованої особи становив 2,17457. (а.с.31, 33-38)
Надалі, позивачка продовжувала працювати та відповідно до приписів ст.45 Закону України №1058-VI мала право на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зокрема, у зв'язку із збільшенням страхового стажу.
З 09.06.2021 позивачку, за її заявою, переведено на пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно розрахунку, пенсію обчислено при страховому стажі 34 роки 5 місяців 12 днів, виходячи із заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.04.2004, з 01.06.2004 по 30.09.2004, з 01.08.2005 по 30.11.2011, з 01.02.2012 по 30.11.2015, індивідуальний коефіцієнт для обчислення застрахованої особи становив 1,35402. (а.с.41-42, 44-49)
Тобто, при переведенні позивачки з одного виду пенсії на інший, пенсійний орган обрав метод обчислення зарплати, при якому врахував також і зарплату, за період після призначення пенсії по інвалідності, який для позивачки є найменш вигідним, оскільки зменшився коефіцієнт заробітку, а саме з 2,17457 до 1,35402.
При цьому слід зауважити, що ст.ст.42, 45 Закону України №1058-IV, не встановлено право органів Пенсійного фонду України самостійно змінювати період страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Тобто, в даному випадку відповідачем не враховано наведені положення законодавства та самостійно змінено періоди страхового стажу, з яких обчислювалась заробітна плата (дохід) при призначенні пенсії позивачки, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати.
При вирішенні справи, судова колегія враховує висновки Верховного Суду у постанові від 18.03.2025 у справі №160/16191/24, від 29.06.2022 у справі №160/1052/19, відповідно до яких при здійсненні переведення пенсіонера, який продовжує працювати, з одного виду пенсії на іншу коефіцієнт заробітної плати повинен бути розрахований із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена первинна пенсія, за винятком випадків коли пенсіонер у своїй заяві виявив бажання здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України №1058-ІV.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що при поданні заяви про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, позивачка виявляла бажання щодо періодів роботи, які вона вважає за необхідне включити/виключити з періодів, за які враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії.
На підставі наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо допущеної протиправності з боку відповідача шляхом зменшення позивачці індивідуального коефіцієнта заробітної плати з 2,17457 до 1,35402, при переході пенсії з виду на вид - з пенсії по інвалідності на пенсії за віком на підставі Закону України №1058-ІV, та як наслідок, протиправності щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком.
Колегія суддів спростовує посилання апелянта, що дії зобов'язального характеру в даній справі є втручанням у дискреційні повноваження ГУ ПФУ в Одеській області, з огляду на наступне.
Так, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23.12.2021 у справі №480/4737/19, від 08.02.2022 у справі №160/6762/21, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Згідно з ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання відповідача здійснити з 26.09.2024 перерахунок та виплату позивачці пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, з 01.07.2000 по 30.06.2004 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 2,17457, з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян