П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/57/26
перша інстанція: суддя Мороз А.О.,
повний текст судового рішення
складено 06.01.2026, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-головуюча - Казанчук Г.П.
суддів - Градовського Ю.М., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі №400/57/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № 9/1/12974 від 07.10.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці № 9/1/12974 від 07.10.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, допущених при виконанні рішення суду у справі № 400/252/24. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції не врахував, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій саме у зв'язку з виникненням між позивачем та відповідачем нових спірних правовідносин, вирішення яких не охоплюється рішенням суду від 06.03.2025 року у справі № 400/252/24, та оскільки між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані.
Рух справи в апеляційній інстанції:
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 та 11.02.2026 відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 року у справі № 400/252/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року.
Рішення суду від 06.03.2025 року у справі № 400/252/24 набрало законної сили 04.10.2024 року.
Як вказує позивач, ним отримано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 07.10.2024 року № 9/1/12974 станом на 01.01.2023 року.
Згідно змісту довідки, її видано ОСОБА_1 відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 року у справі № 400/252/24 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 станом на 01.01.2023 року, для проведення з 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії.
У зазначеній довідці розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років розраховані із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року.
Разом з тим, додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію та премія розраховані із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року, про що відповідачем прямо зазначено у довідці від 07.10.2024 року.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Так, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховним Судом було зазначено, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Так, Верховним Судом в постанові від 24.09.2020 року у справі №640/15623/19 було зазначено, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
Як вбачається з довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 07.10.2024 року № 9/1/12974 станом на 01.01.2023 року, її видано ОСОБА_1 відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 року у справі № 400/252/24 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 станом на 01.01.2023 року, для проведення з 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії.
Зі змісту наведеної довідки вбачається, що розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років розраховані із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року (2684 грн).
Водночас, додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію та премія розраховані із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року (1762 грн), про що відповідачем прямо зазначено у довідці від 07.10.2024 року.
При цьому, колегія суддів зауважує про відсутність між сторонами спору щодо визначення відсоткового значення у розрізі видів додаткового грошового забезпечення, оскільки у довідці від 07.10.2024 року № 9/1/12974 розміри додаткових видів грошового забезпечення наведені такі: надбавка за особливості проходження служби -78%, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 15%, надбавка за кваліфікацію - 7% та премія - 140%. Саме на таких відсоткових розмірах наполягає і позивач. Спірним у даній ситуації є, як на переконання колегії суддів, проведення арифметичного обрахунку, що виключає зміст нового спору між сторонами.
Колегією суддів установлено, що за інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень по справі №400/252/24 позивач звернувся із заявою про встановлення судового контролю.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі №400/252/24 встановлено, що право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 01.02.2023 року у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, а отже відповідач повинен був розрахувати розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, включаючи усі види грошового забезпечення. Відтак, зазначення відповідачем у довідках від 07.10.2024 року № 9/1/12974 розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію) та премії, виходячи розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, а саме 1762,00 грн, суперечить чинному законодавству та рішенню суду.
Отже, судовим рішенням вже констатовано невірне арифметичне обрахування розміру додаткового грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.10.2024 року № 9/1/12974.
Враховуючи наведене, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції правильно зазначив, що звертаючись з даним позовом, позивач фактично просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виконати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/252/24, у порядку та спосіб, який вже визначений у рішенні суду. Водночас, у даній ситуації не виник новий спір, який слід вирішити судом, а є лише спірні питання, які лежать у площині виконання рішення суду, оскільки арифметичний обрахунок розміру надбавки, за відсутності спору щодо відсоткової бази додаткових видів грошового забезпечення, не створюють новий спір.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про належну реалізацію позивачем можливості захистити своє право в суді на належне виконання рішення суду, що узгоджується із правом на Справедливий суд у контексті статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За вказаних обставин колегія суддів зазначає, що позивач у цій справі обрав помилковий спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є найбільш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, здійснюється судом протягом 10 днів з дня її отримання. При цьому, особа має дотримуватись процесуального права у частині реалізації права на звернення до суду.
Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання зазначеного раніше судового рішення у справі №400/252/24 порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі за даним позовом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 150-154, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі №400/57/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Г.П. Казанчук
Судді Ю.М. Градовський
О.В. Єщенко