Справа № 486/2204/25
Провадження № 2/486/517/2026
(заочне)
24 лютого 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи: позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», представник позивача Ткаченко М.М., відповідач ОСОБА_1 ,
20 листопада 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»), через підсистему «Електронний суд», звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 04 червня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено договір №4266530 на суму 20000 грн, тип кредиту - кредит, із строком кредитування 30 днів, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту.
24 січня 2022 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору №24-01/2022.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4266530.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4266530.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору станом на день формування позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 65920,95 грн, що складається з 20000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 45550 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 320 грн - інфляційні збитки, 50,95 грн - нараховані 3% річних.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, у позовній заяві просила розглядати справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засіданні також не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення, про що суд постановив відповідну ухвалу.
Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 04 червня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №4266530 /а.с. 39-43/, згідно якого відповідач отримала кошти у кредит у розмірі 20000 грн, тип кредиту - кредит, тип процентної ставки - фіксована, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до п. 1.4 Договору, строк кредиту 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Як вбачається з п.п. 1.5.1, 1.5.2 Договору, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
Знижена процентна ставка 0,19 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.
Згідно з п.п. 1.7, 1.7.1, 1.7.2, 1.8, 1.8.1, 1.8.2 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 24079,41% річних, яка складає 31400 грн; за зниженою ставкою 96,30% річних яка складає 21140 грн.
Відповідно п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору.
Згідно п. 4.3.1. Договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Договір підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором М244572.
До позовної заяви Додатком 1 до Договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит /а.с. 57/, паспорт споживчого кредиту /а.с. 68-70/ та правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» /а.с. 71-74/.
Перерахування коштів ОСОБА_1 підтверджено листом ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», з якого вбачається, що на платіжну картку НОМЕР_1 були перераховані кошти, а саме, 04 червня 2021 року на суму 20000 грн /а.с.75-76/.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, заборгованість не погашала, внаслідок чого станом на 23 січня 2022 року (фактично на 02 жовтня 2021 року) у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором №4266530 від 04 червня 2021 року у розмірі 65550 грн, яка складається з 20000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 45600 грн - заборгованість за нарахованими процентами /а.с. 79-83/.
24 січня 2022 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу №24-01/2022 /а.с. 12-21/, що підтверджується також копією акту приймання-передачі реєстру боржників /а.с. 22-23/, а також реєстром боржників від 24 січня 2022 року /а.с. 24-27/, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4266530 складає 65550 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» здійснювало нарахування ОСОБА_1 , відповідно до якого заборгованість відповідача перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 23 лютого 2022 року становить 65920,95 грн, що складається з: 20000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 45550 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 320 грн - інфляційні збитки, 50,95 грн - нараховані 3% річних /а.с. 84/.
10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 /а.с. 28-38/, що підтверджується також копією акту прийому-передачі Реєстру Боржників /а.с. 46-48/ та копією реєстру боржників /а.с. 49-51/, витягом з реєстру боржників /а.с. 52/ та актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року /а.с.44-45/.
До позовної заяви додано копію статуту ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» /а.с. 54-55/.
Як вбачається з розрахунку заборгованості /а.с. 11/ ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» жодних нарахувань не здійснювало. Станом на момент формування позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» становить 65920,95 грн, що складається з: 20000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 45550 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 320 грн - інфляційні збитки, 50,95 грн - нараховані 3% річних.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у товариства виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», суд приходить до наступного.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 2-1055/11.
У зв'язку з тим, що до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
З наданих позивачем розрахунків заборгованості та відомості про щоденні нарахування, вбачається, що станом на дату формування позовної заяви у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 65920,95 грн, що складається з 20000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 45550 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 320 грн - інфляційні збитки, 50,95 грн - нараховані 3% річних.
Виходячи із викладеного, позивачем доведено, що у відповідача перед ним виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 20000 грн, яке підлягає стягненню з відповідача.
Стосовно стягнення заборгованості за процентами у розмірі 45550 грн, суд приходить до наступного.
Пунктом 4.3 кредитного договору врегульовано автопролонгацію строку кредиту.
Підпунктом 4.3.1 договору його сторони узгодили, у випадку, якщо Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем кредиту такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгаціям строку за ініціативою Споживача.
Тобто за умовами кредитного договору встановлений в пункті 1.4 строк кредитування може бути автоматично пролонгований у випадку непогашення заборгованості позичальником на строк не більше 90 календарних днів.
Таким чином, так як відповідач зобов'язання з повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів порушив, відповідно строк кредитування автоматично було продовжено на 90 календарних днів до 02 жовтня 2021 року.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Тобто, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція викладена Великою палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц.
Таким чином, новий кредитор - позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Крім заборгованості по тілу кредиту і процентам, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні збитки та 3% річних, нарахування яких здійснено ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 24 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року включно на підставі ст. 625 ЦК України
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується із такими вимогами позивача, так як вони відповідають частині другій статті 625 ЦК України, а їх нарахування періоду з урахуванням обмежень встановлених пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Враховуючи викладене, суд вважає позовну заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором 65920,95 грн, що складається з 20000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 45550 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 320 грн - інфляційні збитки, 50,95 грн - нараховані 3% річних.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн /а.с. 87/.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн.
Як вбачається з копії договору про надання правової допомоги та копії акту /а.с. 61-64/, заявки на надання юридичної допомоги №638 /а.с. 66/ та витягу з Акту №15 про надання юридичної допомоги /а.с. 67/ позивачем сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 16000 грн.
В силу ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи із викладеного, оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача останній має право на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд
Задовольнити позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4266530 від 04 червня 2021 року у розмірі 65920 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) гривень 95 копійок, що складається з 20000 (двадцять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 45550 (сорок п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 320 (триста двадцять) гривень - інфляційні збитки, 50 (п'ятдесят) гривень 95 копійок - нараховані 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, ЄДРПОУ 44276926.
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.А. Далматова