25 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/26442/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року (суддя Луніна О.С.) в справі № 160/26442/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі №160/26442/24, яке набрало законної сили 12 травня 2025 року, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату ОСОБА_1 індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у розмірі 1500 гривень.
ОСОБА_1 20 липня 2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю, просив зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подати до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Звертає увагу, що підставою, за якою позивач просив встановити судовий контроль за виконанням рішення, у заяві вказано про невиплату з 01 березня 2024 року призначеної йому пенсії з індексацією без обмеження пенсії максимальним розміром. У заяві не зазначається про доплату в сумі 43 400,00 грн, яку позивачу не виплачено, а зазначається про те, що пенсія виплачується без урахуванням індексації, встановленої з 01 березня 2024 року, та обмежується максимальним розміром, що є невиконанням рішення суду.
Крім того, вказує, що на керівника відповідача державним виконавцем накладено штраф за невиконання судового рішення.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено позивачу перерахунок пенсії на виконання рішення суду у справі №160/26442/24, проте сума заборгованості не виплачена.
Боржником вказано, що сума донарахованих коштів по рішенню суду складає 43400,00 грн, виплата буде проведена при надходженні фінансування в порядку черговості до боржника.
Суд першої інстанції із посилання на приписи частини першою статті 383 КАС України дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/26442/24.
Суд визнає приведений висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконання судового рішення у справі №160/26442/24 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, після проведення перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01 березня 2024 року склав 30147,13 грн.
ГУ ПФУ нарахована ОСОБА_2 доплата до пенсії на виконання цього судового рішення за період з 01 березня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 43400,00 грн, яка позивачу не виплачена.
За твердженнями позивача пенсія йому виплачується без урахуванням індексації, встановленої з 01 березня 2024 року, та обмежується максимальним розміром.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною третьою статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року (далі - Закон №4094-ІХ), статтю 382 КАС України викладено у новій редакції.
Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Частиною першою статті 382 КАС України у редакції Закону № 4094-IX встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Положеннями частини четвертої статті 382 КАС України в редакції Закону № 4094-IX передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною п'ятою статті 382 КАС України установлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини шостої статті 382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Відтак, абзацом другим частини першої статті 382 КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника, а підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у таких справах є наявність відповідної письмової заяви заявника.
Предметом позову в цій справі було питання виплату позивачу пенсії із врахуванням індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у розмірі 1500 гривень.
Оскільки ця справа є справою з приводу перерахунку пенсійних виплат, то за письмовою заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю суд першої інстанції мав зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому в цій категорії справ (щодо призначення та перерахунку пенсійних виплат) законодавцем не передбачено саме право суду на зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, зобов'язати такого суб'єкта подати звіт.
Відтак, посилання суду першої інстанції про невстановлення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є неправильним, адже у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат законодавцем передбачено безальтернативне встановлення судового контролю за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
При цьому інститут судового контрою за виконанням рішення є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача.
Суд зауважує, що у разі невиконання судового рішення особа, на користь якої ухвалено судове рішення, має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника - суб'єкта владних повноважень, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і КАС України, а законодавець не встановлює залежності звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби чи ні.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про нарахування позивачу індексації, починаючи з 01 березня 2024 року, а також виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, відповідачем не надано доказів виконання судового рішення саме в частині нарахування та виплати пенсії з урахуванням індексації та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповідачем не спростовано доводів позивача, за якими він просив встановити судовий контроль у цій справі.
Наведені обставини дають підстави для висновку, що судове рішення відповідачем не виконане у повному обсязі.
Посилання суду першої інстанції як на підставу для відмови у задоволенні заяви на приписи частини першою статті 383 КАС України суд визнає помилковими.
За положеннями частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
В цьому випадку позивачем вказується саме на невиконання судового рішення відповідачем, у заяві про встановлення судового контролю позивач не зазначає про незгоду з рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, вчинених на виконання рішення.
Враховуючи встановленні судом обставини, суд вважає за необхідне на виконання частини першої статті 382 КАС України зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення питання встановлення судового контролю та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви позивача.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року в справі № 160/26442/24 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року в справі № 160/26442/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати протягом одного м'ясця з дня отримання копії цієї постанови до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі №160/26442/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 25 лютого 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 25 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов