25 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/22635/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в справі № 160/22635/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС У Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС), Державної податкової служби (далі - ДПС) про:
визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №12701671/41071921 від 02 квітня 2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 19 грудня 2024 року;
зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну №23 від 19 грудня 2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12701671/41071921 від 02.04.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 19.12.2024 року.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд» №23 від 19.12.2024 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що у платника податку після отримання квитанції виникає право на подання документів, які можуть вважатись первинними та підтвердити факт наявності чи відсутності господарської операції. Податковий орган не зобов'язаний у квитанції вказувати перелік документів який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами.
Враховуючи такий обов'язок, платник податку є обізнаним з тим, які первинні документи ним складено і які підтверджують факт господарської операції.
Звертає увагу на те, що ТОВ «Груп Інтрейд» придбав товар (8АВ-32130ДТ2 підшипник ЕТУ 100/1, 76-119Б ЕТУ 100/3 підшипник), який реалізовано відповідно до податкової накладної № 23 від 19.12.2024 року у постачальника, який не є платником податку на додану вартість (у ТОВ «Кларіксон 24»), тобто встановити походження товару, який реалізується, неможливо.
Крім того, на розгляд комісії ГУ ДПС та до суду не надано товарно-транспортних накладних або інших документів на підтвердження транспортування товару від ТОВ «Кларіксон 24» на адресу ТОВ «Груп Інтрейд».
Відсутність товарно-транспортних накладних додатково свідчать про виключно документальне оформлення договорів без наміру їх виконання, тобто, у податкові накладній № 23 від 19.12.2024 року відображено реалізацію товару, походження якого не встановлено.
Товарно-транспортна накладна № 3684 від 19.12.2024 року, на яку посилається позивач та відповідно до якої перевезення товару від ТОВ «Груп Інтрейд» до ПАТ «Мотор Січ» здійснювалося поштовим перевізником ТОВ «Нова Пошта», складена з порушенням законодавства.
Позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували транспортування товару від ТОВ «Кларіксон 24» на адресу ТОВ «Груп Інтрейд» та від ТОВ «Груп Інтрейд» на адресу ПАТ «Мотор Січ».
ТОВ «Груп Інтрейд» віднесено до переліку ризикових платників податків з 16.06.2021 року. ТОВ «Груп Інтрейд» не оскаржувалось це рішення.
Позивачем надано контролюючому органу первинні документи, які складені із порушенням законодавства (статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), які не підтверджують настання подій, зазначених у податковій накладній, не відповідають нормі п. 2.7 Положення №88 та Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, та не дають підстав для складання позивачу податкової накладної за наслідками такої операції.
Судом першої інстанції не враховано, що обов'язок підтвердити реальність операції за якими було складено податкові накладні виникає у платника податку з моменту зупинення такої податкової накладної, а для отримання відповідної податкової вигоди такий платник податків зобов'язаний надати первинні документи до Комісії регіонального рівня, що ним були складені відповідно до Закону № 996-XIV.
Також зазначає, що суд першої інстанції втрутився у виключні повноваження контролюючого органу, зобов'язавши зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що видами діяльності ТОВ “Груп Інтрейд» є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.
Між ТОВ “Груп Інтрейд» та ПАТ “МОТОР СІЧ» (АТ “МОТОР СІЧ») було укладено договір №1046/24-Д (ТехВ) від 21.02.2024 року, за умовами якого ТОВ “Груп Інтрейд» взяло на себе зобов'язання здійснити поставку продукції, визначеної у Специфікаціях (додатках до Договору), на адресу Покупця (ПАТ “МОТОР СІЧ»), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар
Також сторонами було укладено Специфікацію №21 від 04.12.2024 до Договору.
Після укладення вищезазначеного Договору, ТОВ “Груп Інтрейд» виставило покупцю рахунок-фактуру №0002737 від 11.12.2024 року на суму 1180200 грн.
ТОВ “Груп Інтрейд» здійснило поставку товару на адресу Покупця на виконання умов вищезазначеного Договору, а саме поставило товар за видатковою накладною №3684 від 19.12.2024 року на суму 609 840,00 грн. з ПДВ та Товарно-транспортною накладною №3684 від 19.12.2024 року. За фактом господарської операції із постачання товару за видатковою накладною було складено ПН №23 від 19.12.2024 року та направлено її на реєстрації в ЄРПН.
Згідно з квитанцією про реєстрацію ПН/РК кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 17.01.2025 року за №9417420154, така ПН №23 від 19.12.2024 року збережена, однак реєстрація такої ПН зупинена.
Підставою для зупинення вказаної ПН послужило те, що ТОВ “Груп Інтрейд» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платників податків, а також запропоновано подати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
На виконання вищезазначених умов, ТОВ “Груп Інтрейд» були надані відповідні пояснення, та надано відповідні копії документів.
Так, ТОВ “Груп Інтрейд» у поясненнях зазначило, що основними видами діяльності Товариства є неспеціалізована оптова торгівля (46.90) та виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування (30.30). Товариство здійснює продаж радіоелектронних компонентів, здебільшого покупцями таких товарів є підприємства, які входять до складу ДК “Укроборонпром» (АТ “Українська оборонна промисловість»).
Господарська операція із поставки товару за видатковою накладною №3684 від 19.12.2024 року здійснена повністю у рамках договірних зобов'язань, які викладені у Договорі, найменування та кількість товару, вказаного у видатковій накладній, його ціна, повністю відповідає товару, вказаному у Специфікації до Договору.
До пояснень було надано копію Договору із Покупцем товару, Специфікацію до нього, видаткову накладну №3684 від 19.12.2024 року, рахунок-фактуру, ттн.
Крім того, по тексту пояснень було вказано, що товариство, яке є постачальником ТОВ “Груп Інтрейд» - не являється платником ПДВ, тож податкового кредиту не буде зареєстровано по даному коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а також що для подальшої реєстрації ПН №23 від 19.12.2024 року було сплачено кошти на електронний ПДВ - рахунок, на підтвердження чого разом із поясненнями була надано платіжна інструкція №2180 від 20.01.2025 року на суму 700000,00 грн.
Також, до пояснень було надано картку по субрахунку 361, з якої вбачається факт здійснення поставки товару на користь покупця за видатковою накладною №3684 від 19.12.2024 року та картку по рахунку 281.
Крім того, до пояснень було додано документи, які підтверджують операцію із придбання товару ТОВ “Груп Інтрейд» у ТОВ “КЛАРІКСОН 24», а саме Договір №17 від 04.11.2024 року, видаткову накладну №444 від 17.12.2024 року про придбання ТОВ “Груп Інтрейд» товару, платіжну інструкцію №2169 від 14.01.2025 р. про оплату Товару.
Однак, не зважаючи на все вищезазначене, комісією було прийнято рішення №12701671/41071921 від 02.04.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 19.12.2024 року з причин: “Надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».
Додаткова інформація: не встановлено походження товару, який реалізується.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним, а надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують наявність підстав, з якими пункт 187.1 статті 187 ПК України пов'язує виникнення обов'язку платника щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Також суд першої інстанції вважав, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС зареєструвати податкові накладні датою їх подання на реєстрацію.
Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Груп Інтрейд» є платником податку на додану вартість.
Основним видом господарської діяльності ТОВ «Груп Інтрейд» є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);
На виконання умов договору поставки №1046/24-Д (ТехВ) від 21 лютого 2024 року, укладеного між ТОВ «Груп Інтрейд» як постачальником та АТ «Мотор Січ» як покупцем на поставку продукції на підставі специфікації №21 від 04 грудня 2024 року на постачання підшипників, видаткової накладної №3684 від 19 грудня 2024 року, товарно-транспортною накладною №3684 від 19 грудня 2024 року позивачем поставлено покупцю продукцію (підшипники).
За правилом першої події позивачем складено податкову накладну № 23 від 19 грудня 2024 року на загальну суму 609840,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 101640 грн, яку направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Відповідно до квитанції податкова накладна збережена, реєстрація зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Позивачем подане повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, з письмовими поясненнями та додатками.
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС від 02 квітня 2025 року № 12701671/41071921 відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В полі «Додаткова інформація» зазначено наступне: «Неможливо встановити походження товару, який реалізується».
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
За змістом пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цієї норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165 (на зміну постанови Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117), якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Додатком №1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Оскаржене позивачем рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з посиланнями на відповідні документи.
Відповідачами не надано інших доказів проведення будь-якого моніторингу та виявлення під час такого моніторингу об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, відомості про які зазначені у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.
За позицією апелянта, викладеної в апеляційній скарзі, саме стосовно позивача ТОВ «Груп Інтрейд» прийнято рішення про відповідність платника податку Критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8.
Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, а у додатковій інформації зазначено про не встановлення походження товару, який реалізується.
При цьому комісією регіонального рівня у рішенні не вказано, які саме господарські операції вважають ризиковими.
Відтак, суд вказує на не підтвердження відповідачами наявності підстав для зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу (пункт 3).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).
Пунктом 5 Порядку № 520 передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
За положеннями пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Судом встановлено, що позивачем подане повідомлення про подання пояснень щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, до яких долучено наявні у нього копії документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій та надано пояснення.
Також суд зауважує, що комісією регіонального рівня не направлялось платнику податку повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, а доказів протилежного відповідачами суду не надано.
В той же час, оскаржене рішення містить таку підстави для відмови в реєстрації податкової накладної - надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, проте не вказано, які документи оформлені із порушенням вимог законодавства.
При цьому комісією регіонального рівня не конкретизовано, яким чином підстав відмови у реєстрації податкової накладної узгоджується із додатковою інформацію - не встановлення походження товару, який реалізується.
Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування, є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій та ризиковості платника податку, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення нормативно-правовим актом та, відповідно, контролюючим органом конкретної підстави віднесення господарської операції чи платника податку до категорії ризикових. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
При цьому рішення контролюючого органу як індивідуальні акти мають відповідати законодавчо встановленим вимогам щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості таких індивідуальних актів, а зворотне призводить до протиправності таких актів.
Суд зауважує, що за умови подання пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, а також не обґрунтування комісією регіонального рівня підстав неврахування таких документів або їх недостатності, не направлення комісією регіонального рівня повідомлення про надання додаткових пояснень та документів, суд доходить до висновку, що контролюючий орган вважав достатнім обсяг поданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на подання товарно-транспортних накладних, складених із порушення вимог законодавства.
З цього питання суд вказує, що товарно-транспортні накладні не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України», які підтверджують факт поставки товару, а є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.
Аналогічна позиція викладена у постановами Верховного Суду від 15 липня 2023 року №826/3616/18, від 25 грудня 2022 року №200/4458/20-а, від 13 липня 2022 року №520/223/20.
При цьому неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Стосовно ненадання належних доказів, які б підтверджували транспортування товару від ТОВ «Кларіксон 24» на адресу ТОВ «Груп Інтрейд», суд зауважує, що комісією регіонального рівня після отримання від позивача документів після зупинення реєстрації податкової накладної не направлялось повідомлення про надання додаткових пояснень та документів, тому платник податку не був обізнаний про необхідність подання такого документу.
Таким чином, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Суд визнає необґрунтованими посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції обов'язку платника податку підтвердити реальність операцій, за якими складено податкові накладні, який виникає з моменту зупинення реєстрації податкової накладної, адже на стадії реєстрації податкової накладної у контролюючого органу відсутня компетенція на здійснення аналізу господарських операцій на предмет реальності. Така перевірка може бути проведена лише за результатом здійснення документальної перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
В цьому випадку платником податку надано комісії регіонального рівня документи, які відтворюють зміст господарських операцій, за якими виписано податкові накладні.
Стосовно неврахування судом першої інстанції інформації контролюючого органу щодо того, що платника включено до переліку платників, які мають ознаки ризиковості та відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, суд вказує, що комісією регіонального рівня у жодному документі не зазначено посилання на рішення комісії регіонального рівня, яким позивач визнаний платником податку, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Крім того, відповідачами жодним чином не обґрунтовано, яким чином віднесення позивача до ризикових платників податків впливає на реєстрацію податкових накладних, а також які саме господарські операції комісією регіонального рівня визнаються ризиковими.
Суд також відхиляє посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції висновків, викладених в постанові Верховного Суду в справі № 440/5004/23, стосовно необхідності встановлення обставин достатності поданих платником податку документів для реєстрації податкової накладної.
Як вказано вище, комісією регіонального рівня після отримання від платника податку повідомлення про надання пояснень та документів після зупинення реєстрації податкової накладної не направлялось повідомлення платнику податку про необхідність надання додаткових пояснень та документів.
При цьому саме комісією регіонального рівня не виконано вимоги пункту 9 Порядку № 520, яким установлено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Тобто, якщо комісія регіонального рівня вважала недостатніми подані платником документи для реєстрації податкової накладної, ця комісія мала обов'язок направити платнику податку повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
При цьому комісія регіонального рівня може прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Дійсно, у спірному випадку у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної вказана саме ця обставина - надання платником податку копій документів, складних/оформлених із порушенням вимог законодавства.
Проте у рішенні відсутня інформація, які саме подані документі складені/оформлені із порушенням вимог законодавства, тобто у рішенні відсутнє будь-яке обґрунтування цієї підстави для відмови у реєстрації податкової накладної.
Крім того, наведена у графі «Додаткова інформація» рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, інформація («не встановлено походження товару, який реалізується») не тільки не узгоджується із підставою відмови у реєстрації податкової накладної, а й прямо суперечить такій підставі.
Суд зауважує, що саме до повноважень комісії регіонального рівня належить питання встановлення обставин достатності поданих платником податку документів для реєстрації податкової накладної.
У випадку, що є спірним в цій справі, комісією регіонального рівня ці повноваження не реалізовані, більш того, не виконано цей обов'язок, не приведено у рішення мотивів неврахування поданих документів, а також аналізу питання достатності таких документів для реєстрації податкової накладної.
Суд відхиляє доводи апелянта про відсутність у комісії регіонального рівня обов'язку вказувати у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної перелік документів, які має надати платник податку, оскільки комісія має навести в квитанції виключно пропозиції платнику податків щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН/ РК в ЄРПН, про що вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 липня 2025 року у справі №420/14450/24.
З цього питання суд зауважує, що у контексті спірних правовідносин відсутність у комісії регіонального рівня такого обов'язку з урахуванням не направлення після отримання від платника податку повідомлення про надання пояснень та документів після зупинення реєстрації податкової накладної повідомлення платнику податку про необхідність надання додаткових пояснень та документів потягло за собою обмеження платника податку у праві надати документи ні підтвердження господарської операції, відомості про які зазначені у податковій накладній, та відповідно, прийняття протиправного рішення.
Враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних визнані судом протиправними, суд погоджує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкову накладу/розрахунки коригування, рішення про відмову у реєстрації якої визнане судовим рішенням протиправним, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року в справі № 160/22635/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року в справі № 160/22635/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 25 лютого 2026 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 25 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко