25 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/22458/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі №160/22458/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 , щомісячних страхових виплат з 01.09.2022.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 , нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з моменту її виникнення, а саме: з 01.09.2022. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 , щомісячних страхових виплат з 01 вересня 2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 , нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з моменту її виникнення, а саме: з 01 вересня 2022 року.
Рішення суду мотивовано тим, що ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ні іншими Законами не передбачено можливість припинення страхових виплат з підстав інших, ніж визначені ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30.08.2023 у справі №200/619/21-а.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що після проведеної верифікації, відповідно до Закону України від 03.12.2019 №324-ІX «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», Фондом з 01.09.2022 було припинено нарахування щомісячної страхової виплати позивачу «до з'ясування» на підставі не підтвердження місця проживання ВПО та направлено на його домашню адресу лист про призупинення страхових виплат, а також виклик, яким запропоновано особисто з'явитися до відділення Фонду, натомість позивач на виклик не з'явився.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати в сумі 4363,82 грн, як внутрішньо переміщена особа, в Петропалівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.
Після проведеної верифікації, відповідно до Закону України від 03.12.2019 № 324-ІX «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», Фондом з 01.09.2022 було припинено нарахування щомісячної страхової виплати позивачу «до з'ясування» на підставі не підтвердження місця проживання ВПО.
Представником ОСОБА_1 21.07.2025 було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про поновлення щомісячної страхової виплати від 22.07.2025 вх. № 28161/Г-0400-25 (а.с. 17).
Листом Головного управління «Про розгляд звернення» від 30.07.2025 за вих № 33857-28161/Г-01/8-0400/25 було повідомлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати, як внутрішньо переміщена особа, в Петропалівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області. Страхові виплати були припиненні у зв'язку з невідомим місцем перебування/проживання. Роз'яснено, що для поновлення страхових виплат потерпілому необхідно особисто звернутись до будь-якого сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою та документами, що підтверджують право на отримання страхових виплат або за заявою про поновлення страхових виплат, зокрема поданою з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу, у разі якщо заява подається протягом року з дня припинення виплат, які були припинені у зв'язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (а.с. 18). Правомірність дій відповідача щодо припинення з 01.09.2022 виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат, як внутрішньо переміщена особа є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV, застосовується судом у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються, в тому числі із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).
Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду, зокрема потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання (пункт 1).
Частиною першою статті 46 Закону № 1105-XIV установлено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105-XIV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року постанову №531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації (далі - застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов'язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонди) відповідно до пункту 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509.
Відповідно до статті 3 Закону № 1105-XIV соціальне страхування здійснюється за принципами:
1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування;
2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом;
3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
4) обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;
5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;
6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу;
7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;
8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;
9) цільового використання коштів соціального страхування;
10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.
Таким чином, тільки законом можуть визначатися умови та порядок здійснення страхових виплат, в тому числі й підстави припинення страхових виплат.
В спірному випадку підставою для припинення виплати позивачу страхових виплат є не підтвердження місця проживання позивача як внутрішньо переміщеної особи.
Така обставина не передбачена Законом № 1105-XIV як підставі для припинення страхових виплат, відповідно, припинення позивачу таких виплат на підставі, що не передбачена Законом № 1105-XIV, з урахуванням законодавчого врегулювання, що тільки законом можуть визначатися умови та порядок здійснення страхових виплат, в тому числі й підстави припинення страхових виплат, є протиправним.
Суд зауважує, що законодавством чітко встановлено, що призначення, виплата, припинення виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням усім без виключення особам, в тому числі й особам, які вимушено перемістилися з тимчасово окупованих територій, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо соціального страхування на рівні з іншими громадянами України.
Припинення страхових виплат можливе лише за умови прийняття відповідного рішення та лише з підстав, визначених статтею 46 Закону № 1105-XIV.
В спірному випадку жодна з підстав припинення страхових виплат, що встановлені частиною першою статті 46 Закону № 1105-XIV, відповідачем не застосована та не доведена, відповідно, є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 , щомісячних страхових виплат з 01 вересня 2022 року.
Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі №160/22458/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі №160/22458/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова