25 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/32980/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (суддя Сластьон А.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №047050023887 від 21.11.2024, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черновецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності з 01 жовтня 1984 року по 01 жовтень 1991 року у радгоспі «Попаснянський» та з 02 жовтня 1991 року по 31 жовтня 1998 року в Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо).
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що розрахунок стажу проведено згідно вимог чинного законодавства, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком, а саме не менше 31 року.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.
Згідно з листом Попаснянської міської віськово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області КЗ «Центр надання соціальних послуг» від 19.03.2024 №32, надання трудової книжки ОСОБА_1 є неможливим у зв'язку з тим, що трудові книжки книжки співробітників КЗ «Центр надання соціальних послуг» з м. Попасна не евакуювали. На даний час м. Попасна Луганської області знаходиться в тимчасовій окупації.
Відповідно до листа Попаснянської міської віськової адміністрації Сєвєродонецького району Луганського області відділ управління персоналом та правової роботи №01.03-03/82 від 19.02.2024, у зв'язку з веденням активних бойових дій на території Попаснянсько міської територіальної громади та подальшою її тимчасовою окупацією Комунальна установа «Трудовий архів Попаснянської територіальної громади» не працює, всі працівники звільнені, архіви не були евакуйовані та наразі знаходяться на тимчасово окупованій території, доступ до них відсутній, стаї їх збереженості та місцезнаходження невідомо.
Заявою свідка ОСОБА_2 від 18.09.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в радгоспі «Попаснянський» з 1984 по 1991 роки на посаді бухгалтера автогаража та мехмайстерень.
Трудовою книжкою ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 підтверджено, що ОСОБА_2 з 17.07.1978 прийнята на посаду бухгалтера радгоспу «Попаснянський». 24.09.1988 переведена на посаду заступника головного бухгалтера; 19.03.1996 у зв'язку з реорганізацією радгоспу «Попаснянський» у КСП «Попаснянський» переведена на посдау Головного бухгалтера.
Заявою свідка ОСОБА_3 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в радгоспі «Попаснянський» з 1984 по 1991 роки на посаді бухгалтера автогаража та мехмайстерень.
Трудовою книжкою ОСОБА_3 від 10.09.1972 підтверджено, що ОСОБА_3 з 10 жовтня 1980 року 19 березня 1996 року працював у радгоспі «Попаснянський» завідуючим автогаражу.
Заявою свідка ОСОБА_4 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в радгоспі «Попаснянський» з 1985 по 1991 роки на посаді бухгалтера автогаража та мехмайстерень.
Трудовою книжкою ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_4 з 15 травня 1985 року 29 лютого 1996 року працювала у радгоспі «Попаснянський» бухгалтером.
Заявою свідка ОСОБА_5 підтверджено, що ОСОБА_1 19.08.1964 року працювала в радгоспі «Попаснянський» з 1985 по 1991 роки на посаді бухгалтера автогаража та мехмайстерень.
Трудовою книжкою ОСОБА_5 від 04 липня 1972 року підтверджено, що ОСОБА_5 з 28 лютого 1979 року 19 березня 1996 року працював у радгоспі «Попаснянський» шофером.
Заявою свідка ОСОБА_6 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо) з 1991 по 1998 роки на посаді продавчині з правом завідування.
Трудовою книжкою ОСОБА_6 від 17 липня 1971 року підтверджено, що ОСОБА_6 з 27 березня 1981 року по 23 листопада 2000 року працювала у Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо) товароводом.
Заявою свідка ОСОБА_7 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо) з 1991 по березень 1994 роки на посаді продавчині з правом завідування.
Трудовою книжкою ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 підтверджено, що ОСОБА_7 з 12 травня 1987 року 16 березня 1994 року працювала у Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо) продавцем з правом завідування.
15.11.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області №047050023887 від 21.11.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки у заявника немає достатнього страхового стажу. Вік заявника - 60 років, страховий стаж особи становить 18 років 03 місяці 0 днів.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону № 1058-IV, який для періоду звернення з з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року становить не менше 31 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року.
Як встановлено судом першої інстанції, страховий стаж позивача на момент звернення за призначенням пенсії - 18 років 03 місяці 0 днів, вік - 60 років.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993.
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів Порядку № 637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до п. 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що за наявності трудової книжки порядок підтвердження страхового стажу за періоди до введення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування передбачає таку послідовність:
1) аналіз записів у трудовій книжці щодо їх належності та достатності для визначення періоду, протягом якого особа перебувала у трудових відносинах та який зараховується до страхового стажу;
2) за відсутності відповідних записів у трудовій книжці страховий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами;
3) у разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків, за наявності підстав, передбачених пунктом 18 Порядку №637.
Заявою свідка ОСОБА_2 від 18.09.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в радгоспі «Попаснянський» з 1984 по 1991 роки на посаді бухгалтера автогаража та мехмайстерень.
Трудовою книжкою ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 підтверджено, що ОСОБА_2 з 17.07.1978 прийнята на посаду бухгалтера радгоспу «Попаснянський». 24.09.1988 переведена на посаду заступника головного бухгалтера; 19.03.1996 у зв'язку з реорганізацією радгоспу «Попаснянський» у КСП «Попаснянський» переведена на посаду Головного бухгалтера.
Заявою свідка ОСОБА_3 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в радгоспі «Попаснянський» з 1984 по 1991 роки на посаді бухгалтера автогаража та мехмайстерень.
Трудовою книжкою ОСОБА_3 від 10.09.1972 підтверджено, що ОСОБА_3 з 10 жовтня 1980 року 19 березня 1996 року працював у радгоспі «Попаснянський» завідуючим автогаражу.
Заявою свідка ОСОБА_4 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в радгоспі «Попаснянський» з 1985 по 1991 роки на посаді бухгалтера автогаража та мехмайстерень.
Трудовою книжкою ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_4 з 15 травня 1985 року 29 лютого 1996 року працювала у радгоспі «Попаснянський» бухгалтером.
Заявою свідка ОСОБА_5 підтверджено, що ОСОБА_1 19.08.1964 року працювала в радгоспі «Попаснянський» з 1985 по 1991 роки на посаді бухгалтера автогаража та мехмайстерень.
Трудовою книжкою ОСОБА_5 від 04 липня 1972 року підтверджено, що ОСОБА_5 з 28 лютого 1979 року 19 березня 1996 року працював у радгоспі «Попаснянський» шофером.
Заявою свідка ОСОБА_6 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо) з 1991 по 1998 роки на посаді продавчині з правом завідування.
Трудовою книжкою ОСОБА_6 від 17 липня 1971 року підтверджено, що ОСОБА_6 з 27 березня 1981 року по 23 листопада 2000 року працювала у Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо) товароводом.
Заявою свідка ОСОБА_7 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо) з 1991 по березень 1994 роки на посаді продавчині з правом завідування.
Трудовою книжкою ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 підтверджено, що ОСОБА_7 з 12 травня 1987 року 16 березня 1994 року працювала у Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо) продавцем з правом завідування.
Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач ОСОБА_1 у період з жовтня 1985 по жовтень 1991 року працювала на посаді бухгалтера автогаража та мехмайстерень, а у період з жовтня 1991 року по жовтень 1998 року працювала на посаді продавчині з правом завідування в Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо).
Судом було обґрунтовано враховано, що показання свідків є належною підставою для підтвердження стажу роботи для призначення пенсії. Крім того, неможливість отримати трудову книжку, довідку про наявність стажу роботи та інших відомостей про стаж роботи позивача обомулюється тим, що Попаснянський район Луганської області знаходиться у Тимчасовій окупації.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення про відмову у призначенні пенсії, що ґрунтується на незарахуванні (невизнанні) частини наявного у позивачки стажу, зокрема періоду трудової діяльності з 01 жовтня 1984 року по 01 жовтень 1991 року у радгоспі «Попаснянський» бухгалтером автогаражу та міхмайстернями та з 02 жовтня 1991 року по 31 жовтня 1998 року в Попаснянському головному районному споживчому союзі (Горпо) продавчинею з правом завідування є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 25 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш