24 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/30899/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Щербака А.А., Шлай А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025, (суддя суду першої інстанції Ремез К.І.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/30899/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,
20.11.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- рішення Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 09.07.2024 № 39160-26819/Д-01/8-0400/24 щодо відмови зарахувати в періоди роботи до спеціального стажу та виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 - визнати протиправним та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, що надає право на пенсію за вислугу років згідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення": з 01.01.1992 по 30.08.2022 на посаді викладача з класу баян в Дніпропетровській дитячій музичній школі № 3, з 31.08.2002 по 09.11.2011 на посаді директора Дніпропетровської дитячої музичної школи № 3, з 10.11.2011 по 17.11.2023 (дата досягнення пенсійного віку) на посаді викладача з класу баян в Міському комунальному закладі культури "Дніпровська дитяча музична школа № 3 "АРТДЕБЮТ" та на підставі п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 10.06.2024 ОСОБА_1 звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій просила призначити разову допомогу у розмірі 10-ти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, яка передбачена пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2024 №39160-26819/Д-01/8-0400/24 ОСОБА_1 надано відповідь в якій зазначено, що право на пенсію за вислугу років на працівників Міністерства культури і мистецтв не поширюється, а робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01.01.1992, яка переліком закладів, організацій і посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Міністрів СРСР від 17.12.1959 №1397, була передбачена посада педагога в музичній школі, яка відносилась до навчальних закладів та дитячих установ до спеціального стажу можливо зарахувати періоди роботи на посаді педагога в музичній школі до 01.01.1992. ОСОБА_1 вважає протиправними дії відповідача щодо відмови їй в нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим представник позивача звернулася 20.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 18.04.2025 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнав протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 09.07.2024 № 39160-26819/Д-01/8-0400/24 щодо відмови зарахувати в періоди роботи до спеціального стажу та виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 . Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, що надає право на пенсію за вислугу років згідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення": з 01.01.1992 по 30.08.2022 на посаді викладача з класу баян в Дніпропетровській дитячій музичній школі № 3, з 31.08.2002 по 09.11.2011 на посаді директора Дніпропетровської дитячої музичної школи № 3, з 10.11.2011 по 17.11.2023 (дата досягнення пенсійного віку) на посаді викладача з класу баян в Міському комунальному закладі культури "Дніпровська дитяча музична школа № 3 "АРТДЕБЮТ" та на підставі п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком. Стягнув судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати на ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. При визначенні права на пенсію перевіряється чи є установа в якій працювала особа в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, а в разі наявності, перевіряється чи передбачена та чи інша посада переліком. Відповідно п.71 Прикінцевих положень, Розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Згідно абзацу другого пункту 16 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України “Про пенсійне забезпечення“ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України від 03.10.2017 року № 2148 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення пенсії. Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909). Розділом І “Освіта» зазначеного Переліку передбачені, зокрема викладачі в музичних школах. Право на пенсію за вислугу років на працівників системи Міністерства культури і мистецтв не поширюється. В позашкільних навчальних закладах передбачені: директори, їх заступники з навчально - виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Враховуючи той факт, що Переліком закладів, організацій і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 № 1397, була передбачена посада педагога в музичній школі, яка відносилась до навчальних закладів та дитячих установ, до спеціального стажу можливо зарахувати періоди роботи на посаді педагога в музичній школі до 01.01.1992. З огляду на зазначене, право на виплату грошової допомоги у Позивача відсутнє, оскільки на день досягнення пенсійного віку, вона не працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років та не маєте необхідного спеціального стажу роботи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на дату досягнення пенсійного віку страховий стаж ОСОБА_1 , який дає їй право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, позивач мав 35 років 7 місяців 3 днів страхового стажу та спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівник освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
01.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та документами про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2024 №39160-26819/Д-01/8-0400/24 їй було призначено пенсію за віком з 18.11.2023, однак без нарахування грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
10.06.2024 позивач звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просила: допризначити їй пенсію для вирішення питання щодо обчислення страхового стажу, який дає право щодо нарахування грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області від 31.07.2024 №43060-29902/С01/8-0400/24, ОСОБА_1 відмовлено в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій через непідтвердження педагогічного стажу у позивача первинним документами.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії відповідача щодо відмови їй в нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки вона має достатній спеціальний педагогічний стаж, який становить більше 30 років, з урахуванням того, що надає їй право на отримання спірної грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, у зв'язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відмова зарахувати в періоди роботи до спеціального стажу та виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 є протиправною.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.
Пунктом 7-1 частини 1 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909, зокрема, згідно розділу 1 “Освіта» - це посади завідуючих, вихователів, логопедів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, вихователів-керівників, музичних керівників дошкільних дитячих закладів всіх типів і найменувань.
Частиною 1 статті 10 Закону України “Про освіту» передбачено, що невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Частиною 3 статті 14 Закону України “Про освіту» визначено, що здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім'єю, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особам.
Абзацом 3 частини 4 статті 21 Закону України “Про позашкільну освіту» визначено, що педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та механізм її виплати визначається Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191.
Вимоги пунктів 5-7 Порядку №1191 передбачають, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 вбачається, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» і “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Відповідно до пункту 4 Порядку №1191 страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Згідно абзацу 2 частини 16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України “Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
У постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 522/5056/16-а Верховний Суд також зазначив, що для отримання грошової допомоги, при призначенні пенсії за віком, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, мають бути дотримані такі вимоги: особа має досягнути пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема частиною 1 ст. 26 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років; на день досягнення пенсійного віку особа мала працювати в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» і мати страховий стаж, зокрема для чоловіків - 35 років, на таких посадах; особа до цього не отримувала будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства суд приходить до висновку, що право особи на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2024 №39160-26819/Д-01/8-0400/24 ОСОБА_1 відмовлено в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з не підтвердженням роботи в закладі на посадах, що дає право на пенсію за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до пункту "е" частини 1 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З метою повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2024 №39160-26819/Д-01/8-0400/24 щодо відмови ОСОБА_1 в призначення, нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 частини 1 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Верховний Суд, зокрема у постанові від 20.02.2019 (справа №462/5636/16-а) дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з підпунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує його стаж роботи.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у ОСОБА_1 наявний спеціальний педагогічний стаж, який становить більше 30 років, оскільки посада позивача відноситься до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 в адміністративній справі № 160/30899/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.А. Щербак
суддя А.В. Шлай