24 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 340/5897/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року (суддя Черниш О.А.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 03.12.2025 звернулося до суду з заявою про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих сум, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) грошові кошти, виплачені як середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2020 по 29.04.2021 у розмірі 50 982, 48 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин (відносин публічної служби), у тому числі середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, заяву про поворот виконання рішення суду ухваленого у справі № 340/5897/20 задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області «Про звільнення ОСОБА_1 » № 23/к від 24.11.2020. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 25.11.2020. Зобов'язано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду державної служби. Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2020 по 29.04.2021 в сумі 50 982, 48 грн. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 9 913, 26 грн звернуто до негайного виконання.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 в адміністративній справі № 340/5897/20 скасовано в частині зобов'язання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду державної служби та у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08.10.2025 за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі № 340/5897/20 скасовано. Прийнято у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним наказ голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області «Про звільнення ОСОБА_2 » № 23/к від 24.11.2020 в частині формулювання причин звільнення ОСОБА_1 «у зв'язку з ліквідацією державного органу відповідно до 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до наказу голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області «Про звільнення ОСОБА_1 » № 23/к від 24.11.2020 формулювання причин звільнення з посади, виклавши його в цій частині в наступній редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, у зв'язку з реорганізацією державного органу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Статтею 381 КАС України встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ. Поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
З матеріалів справи вбачається, що Кіровоградським окружним адміністративним судом 12.05.2021 ОСОБА_1 видано виконавчий лист у справі № 340/5897/20 щодо стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2020 по 29.04.2021 у сумі 50 982, 48 грн (т. 3 а.с. 4).
На підставі вищезазначеного виконавчого документу відповідачем були нараховані та сплачені ОСОБА_1 сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2020 по 29.04.2021 та податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами (т. 3 а.с. 23-25, 28-30).
Зважаючи на те, що вимоги заяви про поворот виконання рішення у вказаній справі стосуються присудженої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2020 по 29.04.2021 у розмірі 50 982, 48 грн, яка за своїм змістом є заробітною платою, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував особливості, встановлені положеннями ст. 381 КАС України.
Зважаючи на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що скасоване судове рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами, що також не встановлено Верховним Судом у постанові від 08.10.2025, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо повороту виконання судового рішення у справі № 340/5897/20.
Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року в адміністративній справі № 340/5897/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 24 лютого 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 24 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова