23 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/9457/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року (суддя Н.В. Турлакова)
у справі № 160/9457/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку протиправними;
- зобов'язати відповідача внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до довідки замість військового квитка позивач медичною комісією визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі п.5а Наказу МО України №402. Натомість відповідно до Витягу №504271-21062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач перебуває в якості військовозобов'язаного. Позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо внесення даних про його виключення із військового обліку. У відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідач повідомив про надання неповного пакету документів для виключення з військового обліку, зокрема відсутній висновок ВЛК, затверджений 20 РВЛК. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей щодо виключення його з військового обліку військовозобов'язаних протиправною.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та здійснює функції із забезпечення актуалізації його бази даних. Згідно запису у довідці замість військового квитка №2/161, виданого позивачу, останній 17.12.2018 є непридатним з виключенням з військової служби на підставі ст.5а Наказу МОЗ України № 402 від 14.08.2008.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази (відповідний протокол комісії, висновок, довідка, постанова військово-лікарської комісії), згідно яких суд міг би встановити, що позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Згідно листа відповідача від 15.04.2025 №2553 рішення ВЛК від 17.12.2018, яким військовозобов'язаний позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відсутнє. Будь-яких документів, що б свідчили про прийняття відносно позивача рішення про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, матеріали справи не містять.
Суд вказав, що записи до військового квитка вносяться на підставі первинних даних військового обліку. Будь-яких первинних документів щодо визнання позивача непридатним до військової служби у воєнний час з виключенням з військового обліку матеріали справи не містять, тому відповідні записи у військовому квитку позивача, на переконання суду, самостійного правового значення не мають.
Інших альтернативних відомостей, з яких суд міг отримати достовірну інформацію щодо військово-облікових даних стосовно позивача, а саме: щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку, матеріали справи не містять, тому підстави для відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей саме про виключення позивача з військового обліку відсутні.
Також суд вказав, що позивач не позбавлений можливості особисто з'явитись до відповідача із наданням всіх необхідних документів, які підтверджують його право на визнання непридатним із виключенням з військового обліку. Всі питання, які виникають в процесі мобілізаційних питань, не можуть проводитись дистанційно, про що і було повідомлено позивача та запропоновано прийти до відповідача для вирішення всіх питань.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник вказує, що його у 2018 році виключено з військового обліку, адже медичною комісією встановлено, що позивач є непридатним до військової служби, оскільки має захворювання ВІЛ. Зауважує, що відповідач всупереч приписам КАС України не надав жодного доказу на спростування виключення скаржника з військового обліку. Відтак, скаржник наполягає, що дії відповідача щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку є протиправними.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно виданої позивачеві Довідки замість військового квитка №2/161, позивач визнаний непридатним з виключенням з військової служби 17.12.2018.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 21.06.2024, позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов'язаний.
20.01.2025 позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу відповідача заяву від 16.01.2025, в якій просив внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо його виключення з військового обліку.
19.02.2025 представник позивача направив на адресу відповідача адвокатський запит, в якому просив надати інформацію щодо стану розгляду заяви позивача, а також інформацію, чи були внесені відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.
Листом від 22.03.2025 №2091 відповідач повідомив, що звернення позивача розглянуто, про що в телефонній розмові йому повідомлено про подання неповного пакету документів для виключення з військового обліку, зокрема відсутній висновок ВЛК, затверджений 20-ю Регіональною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України. Інформація про виключення з військового обліку позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутня.
27.03.2025 представник позивача засобами поштового зв'язку направив на адресу відповідача адвокатський запит від 26.03.2025, в якому просив надати копію особової картки військовозобов'язаного ОСОБА_1 ; відомості про обставини, яка стали підставою здійснення 17.12.2018 запису у довідку №2/161 про виключення з військового обліку згідно ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»; повний витяг відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 ; відомості про дату і підстави взяття на обліку або про відновлення на військовому обліку ОСОБА_1 .
На вказаний запит відповідач листом від 15.04.2025 №2553 повідомив, зокрема, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів взятий на військовий облік військовозобов'язаних 05.02.1996 у зв'язку з досягненням ним сімнадцятирічного віку. Стосовно рішення ВЛК від 17.12.2018, якою військовозобов'язаний ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, інформація відсутня. Для з'ясування обставин та уточнення даних стосовно визнання непридатним військовозобов'язаного ОСОБА_1 запропоновано з'явитись до відповідача.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Відповідно до ст.5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 1 статті 6 Закону № 1951-VIII передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (ч.3 ст.14 Закону № 1951-VIII).
Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Приписами ч.9 ст.1 Закону №2232-XII визначено, що призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
Пунктом 2 цієї постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до п.3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За правилами п.4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що ведення військового обліку, який передбачає персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки .
З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів
З матеріалів справи вбачається, що згідно запису у виданій позивачу Довідці замість військового квитка №2/161 ОСОБА_1 з 17.12.2018 є непридатним з виключенням з військової служби на підставі ст.5 «а» Наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, водночас відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів не відображені.
Відповідач, відмовляючи в задоволенні заяви позивача від 16.01.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку, послався на подання позивачем неповного пакету документів для виключення з військового обліку, зокрема відсутності висновку ВЛК, затвердженого 20-ю Регіональною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України, одночасно зазначивши, що інформація про виключення з військового обліку позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутня.
Суд апеляційної інстанції вважає таку позицію відповідача помилковою.
Відповідно до п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 7 грудня 2016 року № 921, який діяв на час видачі позивачу довідки замість військового квитка (постанова втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022) взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно п.22 якого в діючій редакції взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, в силу імперативної норми п.3 ч.6 ст. 37 Закону № 2232-XII виключенню із військового обліку підлягають військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби.
Виключення особи з військового обліку за станом здоров'я свідчить, що в розумінні Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» така особа вже не може вважатися військовозобов'язаною з відповідними для неї правовими наслідками.
Стосовно доводів відповідача про необхідність затвердження висновку ВЛК Регіональною військово-лікарською комісією суд апеляційної зазначає таке.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Згідно приписів Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає зокрема придатність за станом здоров'я до військової служби військовозобов'язаних.
Відповідно Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови.
Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби визначено у додатку №1 до Положення №402. Так, ст. 5 «а» (в редакції станом на 17.12.2018) цього Розкладу передбачала хворобу, що зумовлена ВІЛ, яка супроводжується інфекційними, паразитарними хворобами, злоякісними пухлинами та іншими уточненими хворобами В20-В22, що є підставою для визнання особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402, в редакції, чинній на 17.12.2018, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
«Придатний до військової служби»;
«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;
«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Отже, на час внесення до виданої позивачу довідки замість військового квитка запису від 17.12.2018, відповідний висновок ВЛК не підлягав затвердженню, відтак у відповідача виник обов'язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд враховує, що згідно з абзацом 5 пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 (у редакції, чинній з 04.05.2024) під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Водночас статтею 58 Конституції України закріплено один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права, а саме - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає неправомірною вимогу відповідача щодо виконання приписів абзацу п'ятого пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 в редакції, яка набрала чинності з 04.05.2024 та запровадила процедуру затвердження регіональною ВЛК постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність військовозобов'язаних до військової служби.
Зважаючи на те, що право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров'я виникло ще 17.12.2018 і таке право було порушено відповідачем як суб'єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов'язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення цього права.
Враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, Довідка замість військового квитка №2/161 вважається дійсною, а записи, що містяться в ній є офіційними, такими, що засвідчують певні факти.
При цьому, суд не дає оцінку правомірності видачі довідки замість військового квитка №2/161, оскільки вказане питання не є предметом розгляду справи.
За встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач мав обґрунтовані сподівання, що отримавши Довідку замість військового квитка №2/161 з відомостями про виключення з військового обліку з 17.12.2018, позивач не є військовозобов'язаним, і за наявності чинної Довідки замість військового квитка №2/161 з відомостями про виключення з військового обліку у відповідача відсутні підстави не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку.
Відповідач фактично не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме: не вніс належних відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку.
Таким чином, відповідач всупереч наведеним вище правовим нормам, отримавши заяву позивача щодо внесення змін до Єдиного державного реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не привів у відповідність дані щодо позивача у цьому реєстрі.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про що оскаржувані дії відповідача щодо не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку є протиправними, а тому наявні підстави зобов'язати відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку.
При цьому, суд враховує, що дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Але у спірному випадку бездіяльність не ґрунтується на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм його дій чітко зазначений законодавчо. Тому з огляду на те, що відповідно до відомостей в офіційному військово-обліковому документі міститься вчинений в установленому порядку запис, що позивач є непридатним до військової служби, докази недійсності такого запису відповідачем не надано, задоволення позову у частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Згідно приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., за подання апеляційної скарги позивач платив судовий збір у розмірі 1816,80 грн., за подання заяви про забезпечення позову позивач платив судовий збір у розмірі 908,40 грн.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у загальному розмірі 3936,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 311, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 160/9457/25 - скасувати, ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у загальному розмірі 3936,40 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров