25 лютого 2026 р. Справа № 520/11283/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 24.11.25 по справі № 520/11283/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області , Національної поліції України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач-1), Національної поліції України (далі - відповідач-2), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у підміні майна яке повинно бути повернуто;
- визнати протиправними дії посадових осіб Національна поліція України, які полягають у неналежному розгляді скарги про компенсації витрат завданих уповноваженими особами ГУНП в Харківській області;
- зобов'язати уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані позивачу в результаті ущемлення його прав власності на майно яке не повернуто у відповідності ухвал суду.
Ухвалою суду від 13.05.2025 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та роз'яснено позивачу що даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 20.05.2025, подав апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №520/11283/25 скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху після відкриття провадження у справі.
Судом першої інстанції зазначено, що для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн. на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код платника); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва платника), Харківський окружний адміністративний суд.
20.11.2025 позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію від 19 листопада 2025 р. "Клієнт банк" про сплату коштів у сумі 1937,92 грн, в якій вказано наступні платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач: обл/мХар Основ'ян/22030101; код отримувача: 37874947; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України; призначення платежу: Код виду сплати: 101 Інфо запису: 3029009959;судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Харківський окружний адміністративний суд.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року позовну заяву залишено без розгляду.
Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що позовні вимоги у справі містять виключно вимоги немайнового характеру, позивач оскаржує документ про відмову у відшкодуванні шкоди - НПУ №656822025 від 05.05.2025 (924610). Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду судовий збір не справляється. Також, згідно до п.6 ч.1. ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Позивач зазначає, що 30 жовтня 2025 року ним були подані копії документів, що він є потерпілим в кримінальних правопорушеннях щодо яких здійснюються провадження: 62024170020001280 та 62024170020001281 вчиненими посадовими особами ГУПН в Харківській області.
Відповідач-1, Головное управління Національної поліції в Харківській області, подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач-2, Національна поліція України, подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025, у встановлений судом строк позивачем не виконано, недоліки позовної заяви не усунено, оскільки надана ОСОБА_1 платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору по даній справі.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що КП "Діловодство спеціалізованого суду" Харківського окружного адміністративного суду не містить інформації щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжною інструкцією від 19 листопада 2025 р. "Клієнт банк" про сплату коштів у сумі 1937,92 грн. Згідно виписки по рахунку Харківського окружного адміністративного суду (UA678999980313141206084020661) за 19.11.2025 відсутні надходження грошових коштів як сплата судового збору від ОСОБА_1 по справі № 520/11283/25. Судом першої інстанції перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановлено відсутність зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у сумі 1937,92 грн згідно з платіжною інструкцією від 19 листопада 2025 р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.
Згідно з ч. 13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 7 ч.1 ст.240 КАС України. суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України є наявність одночасної сукупності наступних умов: позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.
Так, підставою для залишення без розгляду позову стали висновки суду першої інстанції щодо не усунення позивачем недоліків адміністративного позову, а саме не надання позивачем доказів зі сплати судового збору.
З матеріалів справи встановленою, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху після відкриття провадження у справі. Для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн. на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код платника); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва платника), Харківський окружний адміністративний суд.
20.11.2025 позивачем було подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію від 19 листопада 2025 р. "Клієнт банк" про сплату коштів у сумі 1937,92 грн, в якій вказано наступні платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач: обл/мХар Основ'ян/22030101;код отримувача: 37874947; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України; призначення платежу: Код виду сплати: 101 Інфо запису: 3029009959;судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Харківський окружний адміністративний суд.
Як встановлено матеріалами справи, здійснивши перевірку зарахування сплати судового збору до Державного бюджету України на підставі поданого заявником платіжного документа, суд першої інстанції встановив, що відповідно до КП "Діловодство спеціалізованого суду" Харківського окружного адміністративного суду відсутня інформація щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжною інструкцією від 19 листопада 2025 р. "Клієнт банк" про сплату коштів у сумі 1937,92 грн.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що згідно виписки по рахунку Харківського окружного адміністративного суду (UA678999980313141206084020661) за 19.11.2025 відсутні надходження грошових коштів як сплата судового збору від ОСОБА_1 по справі № 520/11283/25.
Також, судом першої інстанції було перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановлено відсутність зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у сумі 1937,92 грн згідно з платіжною інструкцією від 19 листопада 2025 р.
Отже, за висновками суду першої інстанції, надана ОСОБА_1 платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору по даній справі.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ).
Відповідно до ст. ст. 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд, перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, а його надходження до спеціального фонду Державного бюджету України перевіряється судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного суду від 31.10.2024 по справі №520/1093/24, лише після надходження до суду доказу про сплату судового збору у суду виникає обов'язок перевірити його зарахування до Державного бюджету України на підставі поданого заявником платіжного документа.
Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2025 року у справі №320/25649/24 наголосив, що законодавством не встановлено конкретного переліку документів, які підтверджують факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20 та у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 28 квітня 2022 року у справі № 520/10006/21, від 20 липня 2023 року у справі № 300/2856/22, від 09 серпня 2023 року у справі № 320/2743/20, від 17 жовтня 2024 року у справі № 380/7041/24, від 19 серпня 2025 року у справі № 240/2403/24.
Отже, під час звернення до суду позивачеві належало сплатити судовий збір. В свою чергу, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність належних доказів здійснення сплати судового збору є підставою для залишення позову без розгляду.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що судовий збір не справляється відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Так, об'єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI. Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI).
Статтею 4 Закону № 3674-VI установлено розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об'єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб'єкта, який звертається до суду).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Крім того, пунктом 23 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Так, з позовної заяви встановлено, що позивач просив:
визнати протиправними дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у підміні майна яке повинно бути повернуто;
визнати протиправними дії посадових осіб Національна поліція України, які полягають у неналежному розгляді скарги про компенсації витрат завданих уповноваженими особами ГУНП в Харківській області;
зобов'язати уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані позивачу в результаті ущемлення його прав власності на майно яке не повернуто у відповідності ухвал суду.
Тобто, у цій справі предметом спору є правомірність дій посадових осіб ГУНП в Харківській області з приводу неповернення позивачу майна, яке було тимчасово вилучено під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 42021222040000017, яке ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2024 закрито, а також дії посадових осіб Національної поліції України щодо розгляду скарги ОСОБА_1 .
Отже, позивач звернувся з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду, яка містить фактично дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме, стосовно: визнання протиправними дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у підміні майна яке повинно бути повернуто; визнання протиправними дії посадових осіб Національної поліції України, які полягають у неналежному розгляді скарги про компенсацію витрат завданих уповноваженими особами ГУНП в Харківській області.
В свою чергу, позовна вимога щодо зобов'язання уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані позивачу в результаті ущемлення його прав власності на майно яке не повернуто у відповідності ухвал суду є похідною від наведеної вимоги щодо визнання протиправними дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у підміні майна яке повинно бути повернуто, за яку, відповідно до п.11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється.
Так, згідно з п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Згідно з приписами частини першої статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача-суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст указаної норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад, визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постановах Верховного Суду від 18.10.2019 у справі №405/8768/18, від 05.03.2020 у справі №597/664/18, від 20.11.2025 року у справі №260/412/25.
Отже, за позовні вимоги щодо зобов'язання уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, судовий збір не справляється.
Разом з тим, позовна вимога ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у підміні майна яке повинно бути повернуто, є такою, за яку судовий збір підлягає сплаті.
Крім того, позовна вимога стосовно визнання протиправними дії посадових осіб Національної поліції України, які полягають у неналежному розгляді скарги про компенсації витрат завданих уповноваженими особами ГУНП в Харківській області, є самостійною немайновою вимогою.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов містить дві вимоги немайнового характеру, за кожну з яких йому необхідно сплатити судовий збір.
Крім того, позивач посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, а також на положення ст. 14 Закону № 266/94-ВР, звертав увагу на звільнення від його сплати.
Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, обставини вчинення кримінального правопорушення мають бути доведені лише вироком суду, однак зміст позовної заяви не містить посилань на такий вирок.
Крім того, відповідно до зазначеної позивачем ст. 14 Закону України від 01.12.1994 №266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.
Слід зауважити, що відповідно до ст. 1 наведеного вище Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Відповідно до ст. 3 Закону №266/94-ВР, у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються):
заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
моральна шкода.
Також, у відповідності до ст. 12 наведеного Закону, розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.
У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
Отже, внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду може бути відшкодована завдана шкода, розмір якої визначає відповідний орган, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносить постанову (ухвалу).
З урахуванням викладених вище положень, колегія суддів звертає увагу, що підставою для звільнення в порядку ст. 14 Закону №266/94-ВР, мала бути прийнята постанова про розмір завданої шкоди, проте матеріали справи не містять та позивачем надано не було такої постанови.
Проаналізувавши зміст позову та зміст наведених норм, колегія суддів не виявила обставин, які б засвідчували право позивача на пільги по сплаті судового збору в розумінні саме п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI та ст. 14 Закону № 266/94-ВР.
Стосовно додаткових пояснень позивача, наданих до суду апеляційної інстанції 04.02.2026 року, в яких заявник просив врахувати ухвалу Верховного Суду від 26.01.2026 у справі №520/25734/25, відповідно до якої ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору, то колегія суддів вважає такі висновки суду касаційної інстанцій нерелевантними у справі що переглядається, оскільки позовні вимоги справ мають різний зміст.
Таким чином, вказані в апеляційній скарзі доводи стосовно звільнення від сплати судового збору позивача, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні скаржником норм процесуального права.
Досліджуючи матеріали справи, колегією суддів встановлено, що додане платіжне доручення за своїм змістом не підтверджує сплату судового збору за подання позову. Отже, зазначена позовна заява не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС, а ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви з підстави, передбаченої пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС, є правомірною.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вжиття судом першої інстанції всіх можливих заходів щодо з'ясування сплати позивачем судового збору, колегія дійшла висновку про обґрунтованість залишення без розгляду позивачу позовної заяви, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення без руху.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність залишення без розгляду позовної заяви, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 по справі № 520/11283/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич