25 лютого 2026 р. Справа № 520/24457/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., по справі № 520/24457/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у нескладанні та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання за посадою (аналогічною посадою) позивача із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт із обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розраховані від визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 р.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання за посадою (аналогічною посадою) позивача із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт з обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розраховані від визначених окладів, для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 зупинено провадження у справі № 520/24457/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до закінчення розгляду справи № 320/29450/24 та ухвалення остаточного рішення по справі № 320/29450/24.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення, неправильною оцінкою доказів судом першої інстанції, просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі № 520/24457/25 про зупинення провадження та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції по суті.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що 18.06.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 набрало законної сили та нормативно-правовий акт вважається таким, що втратив чинність, отже, на даний час немає підстав для зупинення розгляду даної справи, оскільки оскарження в касаційній інстанції не змінює статус рішення як такого, що набрало законної сили.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами статті 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення у справі №320/29450/24 набрало законної сили і з 18.06.2025 діє первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, однак зауважив, що, скасовуючи вказаний нормативно-правовий акт в частині окремої його норми, суд сформулював відповідні висновки, що є пов'язаними з виникненням спору в справі, що розглядається. При цьому, суд першої інстанції врахував, що вказані висновки переглядаються Верховним Судом, який ухвалою від 04.08.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24. Суд першої інстанції зазначив, що результат розгляду Верховним Судом справи №320/29450/24 безпосередньо впливатиме на вирішення позовних вимог у справі, яка розглядається судом, оскільки стосується правомірності застосування прожиткового мінімуму чи фіксованої бази для визначення грошового забезпечення військовослужбовців, що є підставою для виготовлення відповідної довідки.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
Статтею 236 КАС України визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зазначена норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у цій справі.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі відповідно до вказаної норми процесуального права є саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Водночас, об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи та предмета позову.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі та зазначити чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 420/15146/24.
Колегія суддів зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2025 у справі № 320/29450/24 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24.
У зазначеній ухвалі Верховного Суду від 04.08.2025 у справі № 320/29450/24 відсутні відомості про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24, отже, дана постанова набрала законної сили.
Як встановлено з матеріалів справи, предметом оскарження у цій адміністративній справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у нескладанні та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання за посадою (аналогічною посадою) позивача із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт із обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розраховані від визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 р.
Водночас, предметом розгляду адміністративної справи № 320/29450/24 є визнання дій Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними та зобов'язання Кабінет Міністрів України скасувати пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, колегія суддів зазначає, що предмет у цій справі та справі, яка розглядається Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 320/29450/24, є різними.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що справа № 320/29450/24 не визначена як зразкова відповідно до вимог статей 290, 291 КАС України та переглядається у касаційному порядку не палатою, не об'єднаною палатою, не Великою Палатою Верховного Суду, а Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Колегія суддів вказує, що зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не конкретизував, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу № 520/24457/25 без попереднього розгляду адміністративної справи № 320/29450/24, не зазначив, чому наявні у цій справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, не врахував, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 набрала законної сили.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції має об'єктивну можливість розглянути справу № 520/24457/25 без зупинення провадження у справі.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в ході розгляду колегією суддів.
Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до статті 320 КАС України є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі № 520/24457/25, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 по справі № 520/24457/25 - скасувати.
Адміністративну справу № 520/24457/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій