Справа № 138/215/26
Провадження №:1-кс/138/158/26
24.02.2026 м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , отримавши скаргу ОСОБА_2 , яка подана від його імені та від імені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури, яка полягає у не розгляді клопотання про отримання інформації,
23.02.2026 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшла вказана вище скарга, яка була сформована 16.02.2026.
Скарга мотивована тим, що 19.07.2024 на виконання ухвали слідчого судді до ЄРДР внесено відомості за №42024022220000048 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України. З метою отримання інформації про стан досудового розслідування, 15.01.2026 скаржник, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до Могилів-Подільської окружної прокуратури із заявою про надання їм інформації щодо підслідності вказаного кримінального провадження. Разом з тим, у встановлений строк відповідь на заяву не надійшла. Натомість прокурором надано формальну відповідь в якій не зазначено орган досудового розслідування, слідчого або процесуального керівника та жодних обставин про фактичний стан розслідування. Вказана відповідь є протиправною та такою, що свідчить про бездіяльність прокурора.
Зважаючи на викладене, скаржник просив слідчого суддю визнати вказану вище бездіяльність протиправною та зобов'язати керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури надати запитувану інформацію.
Ознайомився зі змістом скарги та доданими до неї документи, слідчий суддя дійшла висновку, що скарга підлягає поверненню з таких підстав.
У відповідності до ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого: бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
У відповідності до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Лише якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Так, у своїй скарзі ОСОБА_2 стверджує ту обставину, що ще 15.01.2026 він та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до Могилів-Подільської окружної прокуратури із заявою про надання інформації щодо підслідності кримінальних проваджень №42024022220000048.
Відповідно до ч.1 ст.220 ЦПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Таким чином, фактично обрахування строку бездіяльності щодо ненадання відповіді слід здійснювати після закінчення трьох днів з моменту подання заяви, а саме з 18.01.2026. однак враховуючи, що це неділя, обрахування відповідного процесуального строку слід розпочати 19.01.2026.
Враховуючи викладене, десятиденний строк на подання скарги на бездіяльність керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури розпочався 19.01.2026 та відповідно закінчився 28.01.2026. Разом з тим, скаржник звернувся до суду із даною скаргою лише 16.02.2026 (згідно відмітки у підсистеми ЄСІКС «Електронний суд»).
Слідчий суддя звертає увагу скаржника на те, що ч.1 ст.304 КПК України не пов'язує початок перебігу строку на подання скарги на бездіяльність з моменту отримання відповідної відповіді, тобто листа, а лише у випадку оформлення рішення у виді постанови такий строк розпочинається з моменту отримання такої.
Крім того, скаржник не зазначає у своїй скарзі про те, коли саме він отримав відповідь керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури. Разом з тим, як зазначалось вище, перебіг строку початку бездіяльності прокурора не пов'язується з датою отримання відповіді.
При цьому, зі змісту відповіді керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури №02.53-841ВИХ-26 53-91-21 від 10.02.2026 слідує, що вона надана на звернення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 від 09.02.2026, тоді як сам заявник стверджує ту обставину, що його заява була подана ще 15.01.2026. Крім того, у вказаній відповіді зазначено, зокрема, що вона стосується можливого вчинення кримінального правопорушення, а не надання інформації, як про це стверджує скаржник.
Пунктом 3 частини 2 статті 304 КПК України чітко визначено, що скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230). Зокрема, обов'язковому дотриманню підлягає застосування процесуальних повноважень вищими судовими інстанціями з позицій передбачуваності (прогнозованості) з точки зору учасників справи (рішення у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 41, «Мельник проти України», заява № 23436/03, п. 26).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Скаржник у своїй скарзі не порушує питання поновлення строку на подання скарги.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя дійшла висновку, що оскільки скарга подана до суду з пропуском строку на її подання, що встановлений ч.1 ст.304 КПК України, та те, що не порушується питання щодо поновлення цього строку і в скарзі не зазначено про будь-які обставини, що стали причиною для пропуску такого строку, то таку скаргу слід повернути, особі яка її подала.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що постанови Верховного Суду на які посилається скаржник у своїй скарзі взагалі відсутні у Єдиному державному реєстру судових рішень. Натомість під вказаними номерами наявні судові рішення (постанови про накладення адміністративного стягнення, рішення суду, ухвали суду), які були постановлені та ухвалені в межах КУпАП, КАС України та ЦПК України. При цьому, суд не може розцінювати дану обставину, як описку, оскільки це стосується не одного чи двох номерів судових справ, а усіх тих, що зазначені скаржником у своїй скарзі.
Мотиви посилання на неіснуючу практику Верховного Суду в поданій скарзі слідчому судді не зрозумілі.
Крім того, згідно п. 1 ч. 2 ст.304 КПК України скарга повертається особі, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Враховуючи положення закону, до початку розгляду скарги слідчий суддя повинен переконатися, що скарга подана саме особою, яка має таке право.
Аналізуючи положення Глави 26 КПК України та загальні засади кримінального провадження, слідує, що скарга може бути подана як у паперовому виді, і відповідно має бути скріплена особистим підписом (підписами) особи, яка її подає, так і в електронному виді через «Електронний суд» з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису. Також, скарга може бути подана і через представника, який повинен надати суду свої повноваження.
Скарга на бездіяльність працівників Могилів-Подільської окружної прокуратури, яка полягає у ненаданні інформації була подано ОСОБА_2 за допомогою підсистеми ЄСІКС «Електронний суд». Разом з тим, суд вважає, що від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , скарга не підписана, оскільки відсутні відомості про підписання вказаної скарги за допомогою кваліфікованого електронного підпису зазначеними особами. Натомість з автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» слідує, що така підписана лише електронно цифровим підписом ОСОБА_2 .
Такий висновок суду грунтується на тому, що законодавець не прирівняв сканований підпис чи його ксерокопію до власного підпису особи. Скарга, яка не скріплена підписом особи від імені якої вона складена та подана не підлягає розгляду, оскільки не підтверджено волевиявлення цієї особи на вчинення такої дії.
При цьому, будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 має право представляти інтереси ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до скарги не додано.
Враховуючи наведене вище, слідча суддя позбавлена можливості перевірити право ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від імені яких, в тому числі, подано скаргу, на оскарження бездіяльності прокурора.
Так як скарга подана не лише від особи, яка її особисто підписали електронно цифровим підписом, але і від імені інших осіб, яких він не уповноважені представляти, то вказана обставина також є підставою для повернення скарги, в частині вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Як слідує з єдиного реєстру судових рішень, про недопущення подібних звернень до суду неодноразово зазначав Вінницький апеляційний суд в ухвалах від 16.04.2024 у справі №138/976/24 (провадження 11-сс/801/301/2024) та від 22.04.2024 у справі №138/888/24 (провадження 11-сс/801/300/2024) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та https://reyestr.court.gov.ua/Review/118552597), від 23.01.2025 у справі №138/70/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124651402).
Крім того, оскільки скарга разом з доданими до неї документами подана через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» та ОСОБА_2 надано згоду на отримання процесуальних документів в електронній формі в цьому кримінальному провадженні на його офіційну електронну адресу в ЄСІКС (відповідно до ч.2 ст.35, ч.1 ст.136 КПК України), то фізично вказані документи скаржнику не повертаються.
Керуючись ст. 35, 136, 220, 303-304, 395 КПК України, слідчий суддя
Повернути скаргу ОСОБА_2 , яка подана від його імені та від імені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури, яка полягає у не розгляді клопотання про отримання інформації.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати ОСОБА_2 за допомогою підсистеми ЄСІКС «Електронний суд».
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1