25 лютого 2026 р. Справа № 520/19546/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/19546/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕР-М"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служи України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕР-М" (надалі - позивач, ТОВ "АСТЕР-М") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач-1, контролюючий орган, податковий орган, апелянт), Державної податкової служби України (надалі також - ДПС України, відповідач-2), в якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.04.2025 № 12715279/35590228, від 07.04.2025 №12717213/35590228, від 07.04.2025 № 12717215/35590228, від 07.04.2025 №12717212/35590228, від 07.04.2025 № 12717214/35590228, від 07.04.2025 №12717211/35590228;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування податкові накладні № 147 від 30.05.2024, №167 від 18.04.2024, № 168 від 18.04.2024, № 169 від 18.04.2024, № 170 від 18.04.2024, № 171 від 18.04.2024, фактичною датою їх подання.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 відкрито спрощене провадження.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №520/19045/25 роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги ТОВ "АСТЕР-М" до ГУ ДПС у Харківській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.04.2025 №12717212/35590228 та зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування податкові накладні № 169 від 18.04.2024 та присвоєно номер №520/19546/25.
Харківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 22 вересня 2025 року, яким позов ТОВ "АСТЕР-М" задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області від 07.04.2025 №12717212/35590228 про відмову у реєстрації податкової накладної № 169 від 18.04.2024.
Зобов'язав ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 169 від 18.04.2024 днем її фактичної подачі.
Стягнув на користь ТОВ "АСТЕР-М" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Стягнув на користь ТОВ "АСТЕР-М" за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Харківський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення від 02 жовтня 2025 року, яким заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнив частково.
Стягнув на користь ТОВ "АСТЕР-М" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 350,00 грн.
Стягнув на користь ТОВ "АСТЕР-М" за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 350,00 грн.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Харківській області, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні вимог заяви про розподіл витрат на правничу допомогу в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на приписи КАС України та висновки Верховного Суду та Європейського суду з прав людини та вказав, що розмір витрат на правничу допомогу у задоволеній у сумі 700,00 грн у немайнових спорах явно не є співрозмірним із складністю справи та ціною позову. Більш того апелянту невідомо, як саме було розраховано адвокатом розмір гонорару, який наразі просить відшкодувати.
Позивач подав відзив, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказав про безпідставність та необґрунтованість доводів апелянта.
Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які ГУ ДПС у Харківській області посилається в апеляційній скарзі та ТОВ "АСТЕР-М" у відзиві на апеляційну скаргу, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача судових витрат пов'язаних з наданням професійної правничої (правової) допомоги в розмірі по 350,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів.
Колегія суддів наголошує, що переглядає додаткове судове рішення лише в межах задоволених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною 3 ст. 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, ч. 7 ст. 139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 39200,00 грн до суду надано копії таких документів: ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1319342, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги №31/03-25 від 31.03.2025, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №31/03-25 від 31.03.2025, акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 23.09.2025, платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 31.03.2025 на суму 14000,00 грн (платник: ТОВ "АСТЕР-М", отримувач: ФОП ОСОБА_1 , призначення платежу: попередня оплата за договором №31/03-25 від 31.03.2025), платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 18.07.2025 на суму 25200,00 грн (платник: ТОВ "АСТЕР-М", отримувач: ФОП ОСОБА_1 , призначення платежу: попередня оплата за договором №31/03-25 від 31.03.2025).
Відповідно до п.1 договору про надання правової допомоги №31/03-25 від 31.03.2025, у редакції додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №31/03-25 від 31.03.2025, в порядку і на умовах, визначених цим договором Адвокат приймає доручення на: ознайомлення з документами первинного бухгалтерського обліку, договорів, звітних, а також інших документів, надання консультацій в межах подання повідомлень, скарг та інших документів Клієнтом, складання їх основі позовної заяви щодо: визнання протиправними та скасування рішень Комісії про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.04.2025 №12715279/35590228, від 07.04.2025 №12717213/35590228, від 07.04.2025 №12717215/35590228, від 07.04.2025 №12717212/35590228, від 07.04.2025 №12717214/35590228, від 07.04.2025 №12717211/35590228 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування податкові накладні № 147 від 30.05.2024, №167 від 18.04.2024, № 168 від 18.04.2024, № 169 від 18.04.2024, № 170 від 18.04.2024, № 171 від 18.04.2024, фактичною датою їх подання; складання документів в межах судового розгляду, інші послуги в межах даних правовідносин, подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду в тому числі представництво інтересів Клієнта у Харківського окружного адміністративного суду, складання документів в межах судового розгляду, інші послуги в межах даних правовідносин (далі - Доручення), а Клієнт зобов'язується сплатити Адвокатові гонорар та відшкодувати понесені витрати у зв'язку з виконанням доручення.
У межах цієї справи вирішувалося питання щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.04.2025 №12717212/35590228 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування податкову накладну № 169 від 18.04.2024.
Відповідно до п. 6.2, 6.2.1, 6.2.2 Договору, у редакції додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №31/03-25 від 31.03.2025, Клієнт сплачує на користь Адвоката гонорар в якості оплати послуг Адвоката в розмірі 39 200,00 грн. в такому порядку: попередня оплата в розмірі 14 000,00 грн. сплачується протягом 3 банківських днів з дати підписання даного Договору; попередня оплата в розмірі 25200,00 грн. сплачується протягом 10 робочих днів з дати підписання Додаткової угоди №1 до Договору.
З акту приймання-передачі наданих юридичних послуг від 23.09.2025 установлено, що Адвокатом належним чином і в повному обсязі надані, а Клієнтом прийняті юридичні послуги в межах Договору про надання юридичних послуг №31/03-25 від 31.03.2025. Послуги надані в повному обсязі та з дотриманням умов договору. Претензій щодо наданих послуг у Клієнта немає. Загальна вартість послуг складає 39200,00 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт на 39200,00 грн є неспівмірним з обставинами даного конкретного спору та у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума в розмірі - 4200,00 грн.
Враховуючи те, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 в межах справи №520/19045/25 роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги ТОВ "АСТЕР-М", суд першої інстанції вважав, що на користь позивача в межах даної справи підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 700,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не містять взагалі жодних обґрунтувань, зокрема таких, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 3500,00 грн.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року по справі №520/19546/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк