24 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/1516/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Василь'євої А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладенням штрафу в розмірі 5100 грн від 04.02.2026 у виконавчому провадженні №80066990.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №620/13643/23 Головним управлінням виконано повністю, добровільно в межах покладених судом зобов'язань. Так, на виконання вказаного рішення суду у січні 2024 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по втраті годувальника з 01.04.2019 на підставі довідки №ФЧ58981 від 18.05.2023 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. 30.01.2026 листом №2500-0505-5/7847 Головне управління повідомило відповідача про належне виконання рішення суду, проте, безпідставно встановивши невиконання судового рішення без поважних причин, не обґрунтувавши свої доводи належним чином, державний виконавець протиправно виніс постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.02.2026. Залучено до участі в справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 .
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, за наявними у справі матеріалами. Позовну заяву підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, справу розглядати без участі представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Жодних порушень норм чинного законодавства державним виконавцем не допущено, а тому підстави для скасування постанови відсутні.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 по справі №620/13643/23, яке набуло чинності 13.12.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по втраті годувальника з 01.04.2019 на підставі довідки №ФЧ58981 від 18.05.2023 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та здійснити виплату з розрахунку 30% заробітку годувальника з урахуванням раніше виплачених сум.
04.04.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №620/13643/24 (а.с. 42).
23.01.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №80066990 з примусового виконання виконавчого листа №620/13643/23, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 04.04.2024 (а.с. 40).
Листом від 30.01.2026 №2500-0505-5/7847 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №620/13643/23 виконано. Розмір нарахованої заборгованості за період з 01.04.2019 по 31.01.2024 складає 108093 грн 45 коп. Додатковими виплатними відомостями в жовтні-грудні 2025 року частково погашено заборгованість пропорційно виділеним бюджетним призначенням, зокрема і ОСОБА_1 на загальну суму 562 грн 05 коп. Станом на 30.01.2026 залишок невиплаченої заборгованості, нарахованої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 (справа №620/13643/23) складає 107531 грн 40 коп. Виконавчий лист № 620/13643/23, виданий 04.04.2024, виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області у межах повноважень (а.с. 36).
04.02.2026 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та надано 10-дениий строк для виконання судового рішення (а.с. 39).
Вважаючи дану постанову протиправною Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Тобто виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).
Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону№1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 у справі №812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Тому, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII.
Як встановлено судом рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 по справі №620/13643/23, яке набуло чинності 13.12.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по втраті годувальника з 01.04.2019 на підставі довідки №ФЧ58981 від 18.05.2023 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та здійснити виплату з розрахунку 30% заробітку годувальника з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання цього рішення суду у січні 2024 року Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії по втраті годувальника з 01.04.2019 на підставі довідки №ФЧ58981 від 18.05.2023 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що підтверджується копією протоколом перерахунку пенсії (а.с. 6, 37).
Водночас нарахована заборгованість за період з квітня 2019 по січень 2024, що становить 108093,45 грн (а.с. 6 зворот, 37 зворот).
Суд вважає за необхідне зазначити, що 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" №4901-VІ (далі - Закон №4901-VІ), яким затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 4901-VІ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Частиною 1 статті 7 Закону №4901-VI визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Тобто оскільки Головне управління Пенсійного фонду України є державним органом у розумінні статті 2 Закону №4901-VI, то рішення має виконуватись відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" з особливостями, визначеними Законом №4901-VI.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4901-VI визначено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Крім того, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей згідно зі статтею 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) соціальних виплат за рішеннями суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Враховуючи аналіз зазначених вище правових норм Бюджетного кодексу України, суд дійшов висновку, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З огляду на вказане, суд зазначає, що нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.
Проблема невиконання остаточних рішень розглядалась у пілотному рішенні ЄСПЛ проти України у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», а також у ряді інших справ проти України, які також розглядались на основі усталеної практики Суду з цього питання.
У пункті 53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному і вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від26.04.2005, і у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від19 02.2009).
Основною функцією судового рішення є відновлення порушених прав позивача (стягувача). Заради цього відновлення Держава визначає пріоритет інтересів постраждалої сторони - стягувача, порушені права якої було визнано та поновлено судом і видано відповідний виконавчий документ.
Виходячи з викладеного, ураховуючи процес поновлення порушених прав позивача (стягувача) шляхом видачі відповідного виконавчого документу, законодавством у сфері примусового виконання рішень встановлений найвищий пріоритет прав стягувача у виконавчому провадженні у порівнянні з колом прав боржника.
Принцип «res judicata» (принцип обов'язковості судового рішення) покладає на боржника обов'язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи відповідних дій державного виконавця.
В силу зазначеного правового принципу саме боржник повинен проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов'язаних із невиконанням судового рішення.
Суд враховує, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини.
У спірному випадку причиною невиконання в повному обсязі судового рішення від 13.11.2023 у справі №620/13643/23 слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення щодо погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Своєю чергою позивач, як боржник у виконавчому провадженні, вжив всі дії та конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення суду, що підтверджується матеріалами справи
З огляду на викладене, судом враховується, як було зазначено вище, те, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18, від 19.08.2020 у справі №140/784/19, від 20.05.2021 у справі №420/5465/18.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області проведений відповідний перерахунок пенсії на виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №620/13643/23, на підтвердження надано протокол перерахунку пенсії.
Виплата нарахованих на виконання рішень судів сум пенсії здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Постанова №821).
Відповідно до пунктів 4-7 Постанови №821 видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Так, позивачем надано розрахунок заборгованості по пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2024. Докази, що у жовтні-грудні 2025 року ОСОБА_3 частково погашено заборгованість пропорційно виділеним бюджетним призначенням, на суму 562,05 грн (а.с. 11, 38).
Про виконання рішення суду та часткове погашення заборгованості позивач листом від 30.01.2026 повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про умисне невиконання позивачем рішення суду або його недобросовісність, ухилення від виконання.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що державним виконавцем протиправно винесено постанову про накладання штрафу в розмірі 5100,00 грн від 04.02.2026 у виконавчому провадженні №80066990.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн від 04.02.2026 у виконавчому провадженні №80066990.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн від 04.02.2026 у виконавчому провадженні №80066990.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (просп.Миру, 43, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ 43316700).
Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне рішення суду складено 24 лютого 2026 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО