25 лютого 2026 року м. Чернівці Справа № 600/1695/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головний сервісний центр МВС про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015;
зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно довідки до акту огляду медико-санітарною комісією серії 12ААГ № 804410 та прийняти одне із рішень, передбачених п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року .
В січні 2025 року сектором з пенсійних питань з обслуговування Чернівецької області (м. Чернівці) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) його документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції були направлені до МВС України.
Однак, МВС України повернуло його документи без розгляду та прийняття рішення. Підставою для залишення його документів без розгляду та прийняття рішення, МВС України вважає той факт, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 року за № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу якого входять представники закладів охорони здоров'я МВС.
З таким висновком МВС України позивач не погоджується, вважаю його протиправним та таким, що суперечить Конституції України та чинному законодавству.
За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Міністерство внутрішніх справ України (далі - відповідач) подало до суду відзив, в якому зазначало, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов'язок з проведення окремих процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС).
При цьому, саме лише подання позивачем передбачених пунктом 7 Порядку документів, не свідчить про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. В компетенції МВС України є аналіз та дослідження змісту таких документів. У разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо обставин отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь якого з рішень, чи то про виплату одноразової грошової допомоги чи про відмову у виплаті такої.
У відзиві відповідач також зазначав, що позивачу 02.12.2024 під час первинного огляду МСЕК було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 804410.
Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Чернівецькій області було складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та направлено до МВС України для затвердження.
Департаментом охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України при розгляді отриманих матеріалів зауважено, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю до складу яких входять, зокрема, представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися.
Вищезазначені невідповідності надісланих матеріалів позивача вимогам законодавства, на переконання відповідача, унеможливила затвердження Міністерством висновку про призначення одноразової грошової допомоги. Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу листом МВС від 05.02.2025 було повернуто до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області з детальним роз'ясненням причин такого повернення.
Головний сервісний центр МВС (далі - третя особа) подав до суду пояснення, в яких заперечувало проти задоволення вимог позивача у повному обсязі, з аналогічних підстав, які наведені відповідачем.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Наказом Управління МВС України в Чернівецькій області від 12.11.2007 № 210 о/с ОСОБА_1 звільнено із органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за пунктом 63 «Б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
У позові позивач стверджував та не заперечувалося учасниками справи, що підставою для звільнення його у запас стало видане військово-лікарською комісією УМВС України в Чернівецькій області свідоцтво про хворобу № 323 від 08.11.2007.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 804410 від 02.12.2024, видної ОКМУ «Центр МСЕ», позивачу призначено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА № 090807 від 02.12.2024, видної ОКМУ «Центр МСЕ», ступінь втрати працездатності позивача у відсотках становить 40%; причина втрати професійної працездатності - захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
06.01.2025 позивач звернувся до РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області та подав заяву (рапорт) за формою згідно з додатком до Порядку № 850, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з установленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходження служби в ОВС.
За результатами опрацювання заяви та поданих позивачем документів, 08.01.2025 РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області складено висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю.
09.01.2025 РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області листом № 31/24-С-12-86-13-2025 на адресу Міністерства внутрішніх справ України надіслано матеріали для призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Листом від 05.02.2025 № 3206-2025 Міністерство внутрішніх справ України повідомило РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області про те, що Відділом координації пенсійних питань МВС України за дорученням керівництва Міністерства спільно з відповідальними підрозділами апарату МВС України розглянуто матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Положення № 850. Під час опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, Департаментом охорони здоров'я МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі - Положення), відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС.
В листі відповідачем звернуто увагу, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, що є прямим порушенням вимог Положення. Невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення та Порядку унеможливила прийняття Міністерством рішення за ними. Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу повернуто.
Після отримання зазначеного листа та оригіналів документів, 14.02.2025 РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області направило на адресу позивача лист за вих. № 31/24/-С-12-469-2025, в якому повідомило про повернення Міністерством внутрішніх справ України матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги. Цим же листом на адресу позивача повернуто документи, які він надавав для призначення одноразової грошової допомоги.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
За приписами ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (в редакції чинній на час проходження та звільнення зі служби в органах внутрішніх справ), держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Згідно з п. 5 розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон № 580-VIII набрав чинності 07.11.2015.
Абзацами 2 і 3 п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про національну поліцію".
Так, ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.90 № 565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. п. 2 п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 п. 3 Порядку № 850 врегульовано, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до п. 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби, а в разі припинення відповідного органу внутрішніх справ як юридичної особи - до уповноваженої установи МВС такі документи:
заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або керівник уповноваженої установи МВС, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Матеріалами справи підтверджується, що 06.01.2025 позивач звернувся до РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області та подав заяву (рапорт) за формою згідно з додатком до Порядку № 850, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з установленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходження служби в ОВС.
До заяви позивачем додано наступні документи:
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААА №090807 від 02.12.2024;
- копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ № 804410 від 02.12.2024;
- копію свідоцтва про хворобу № 323 від 06.11.2007 військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку захворювання;
- лист ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» від 02.12.2024 №273;
- лист Відділу координації пенсійних питань МВС України від 16.12.2024 № 46098-2024;
- копії паспорта;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
За результатами опрацювання заяви та поданих позивачем документів, 08.01.2025 РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області складено висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю у розмірі 454200,00 грн, який підписано тимчасово виконуючим обов'язки начальника РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області та завідувачем сектору з пенсійних питань з обслуговування Чернівецької області (м. Чернівці).
Листом від 09.01.2025 за вих. № 31/24-С-12-86-13-2025 РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області, на виконання Порядку № 850, направило на адресу Міністерства внутрішніх справ України матеріали для розгляду та призначення рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги.
В свою чергу, листом від 05.02.2025 № 3206-2025 Міністерство внутрішніх справ України повернуло документи, надіслані РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області, у зв'язку з тим, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, що є прямим порушенням вимог пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, Порядок № 850 регламентує чіткий алгоритм дій щодо порядку та умов призначення і виплати відповідної одноразової грошової допомоги, а також повноваження Міністерства внутрішніх справ України за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, а саме: прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої допомоги.
Повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги Порядком №850 не передбачено.
При цьому, законодавством не визначено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень Порядку № 850.
За змістом п. 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Відтак, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого, обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Таким чином, МВС України як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний був прийняти рішення за результатом розгляду матеріалів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно позивача, ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 у справі № 530/1280/17, від 03.10.2018 у справах № 361/7249/17 та № 361/7249/17.
Доводи відповідача про те, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, що є прямим порушенням вимог пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», суд не бере до уваги, оскільки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» 01.01.2025 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Суд наголошує, що невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо прийняття в місячний строк після надходження від РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області матеріалів щодо позивача відповідного рішення, свідчить про порушення ним вимог п. 9 вищезазначеного Порядку.
При цьому, суд звертає увагу на те, що можливість повернення документів Порядком № 850 не передбачена, тому повернення відповідачем документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить процитованим вище нормам.
Крім того, суд зауважує, що лист відповідача № 3206-2025 від 05.02.2025 не містить чіткого та однозначного рішення по суті про призначення чи про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги, а отже, не може вважатися "відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги" в розумінні Порядку № 850.
Отже, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про призначення чи про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги після спливу встановленого законом місячного строку розгляду документів, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити відповідно до законодавства.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в даному випадку допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті на підставі висновку РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області та наданого пакету документів рішення з питань призначення позивачу одноразової грошової допомоги.
Відтак, ефективним способом захисту інтересів позивача є задоволення позову шляхом зобов'язання відповідача розглянути питання щодо призначення позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти одне із рішень, передбачених п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Суд також звертає увагу відповідача, що для прийняття одного із рішень, передбачених п. 9 Порядку № 850, йому необхідно отримати (витребувати) від РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області (уповноваженої особи) або позивача пакет документів, який надсилався РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області листом від 09.01.2025 за вих. № 31/24-С-12-86-13-2025 Висновком від 08.01.2025 щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги в сумі 454200,00 грн.
Аналогічна правова позиція висловлена Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 14.01.2025 у справі № 600/2127/24-а.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог.
Під час розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано процесуального обов'язку щодо доведення правомірності своїх дій під час розгляду питання щодо призначення позивачу одноразової допомоги та відповідності їх критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, розподіл судових витрат судом не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 90, 134, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.
3. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти одне із рішень, передбачених п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032684);
третя особа - Головний сервісний центр МВС (вул. Лук'янівська, 62, м. Київ, код ЄДРПОУ 40109173).
Суддя В.К. Левицький