Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
25 лютого 2026 року Справа № 520/3544/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 211), Чергової Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Тімхаєва Вікторія Володимирівна (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 211) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, Чергової Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Тімхаєва Вікторія Володимирівна, в якому просить суд:
- визнати дію ОСОБА_2 - чергової Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо спотворенні змісту мого звернення до поліції поданого 28.04.2022 року стосовно подій які відбувались 28.04.2022 року у будівлі КЗ Зеленогайський ліцей Височанської селищної ради, розташованої за адресом сел. Високий Зеленогайський шлях 43 неправомірною;
- зобов'язати ОСОБА_2 , або іншого чергового Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області виправити спотворений ОСОБА_2 зміст мого звернення до поліції поданого 28.04.2022 року стосовно подій які відбувались 28.04.2022 року у будівлі КЗ Зеленогайський ліцей Височанської селищної ради, розташованої за адресом сел. Високий Зеленогайський шлях 43 у достовірному вигляді;
- визнати розгляд мого звернення від 28.04.2022 року, зареєстрованого в ЖЄО Відділу поліції №3 Харківського районного управлінця поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за №3014 зі спотвореним ' змістом мого звернення до поліції поданого 28.04.2022 рову стосовно подій які відбувались 28.04.2022 року у будівлі КЗ Зеленогайський ліцей Височанської селищної ради, розташованої за адресом сел. Високий Зеленогайський шлях 43 неправомірним, таким що порушило мої права гарантовані ст. 40 Конституції України;
- зобов'язати Відділ поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути моє звернення яке зареєстровано у ЖЄО за №3014 28.04.2022 року з виправленим змістом мого звернення до поліції поданого 28.04.2022 року стосовно подій які відбувались 28.04.2022 року у будівлі КЗ Зеленогайський ліцей Височанської селищної ради, розташованої за адресом сел. Високий Зеленогайський шлях 43 у достовірному вигляді.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У період 29.09.2025 суддя Харківського окружного адміністративного суду перебував у відпустці.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановленої ст. 161 КАС України.
Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовних вимог (в даній редакції), предметом позову у цій справі є дві вимоги немайнового характеру, а тому позивачем має бути сплачений судовий збір у розмірі 2662.40 грн..
Однак, позивач не надав до суду доказів сплати судового збору, що підтверджується переліком додатків до адміністративного позову.
Разом з цим, позивачем надано клопотання, в якому він просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання даного позову.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у 2025 році він доходів не мав.
Відповідно до доданої позивачем до позовної заяви копії відомостей з ДРФО - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.02.2026 за період з січень 2025 по грудень 2025 інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.
Позивачем визначено, що він повинен сплатити судовий збір за 2 позовні вимоги.
Однак, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у 2025 році встановлюють, що він у 2025 році доходів не мав. Тому сплата за подання ним вказаної позовної заяви, при його нульовому доході, перевищує 5% його річного доходу за 2025 рік, то він має право на звільнення судом від сплати судового збору при прийнятті його позовної заяви.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Позивачем на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, надано лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 18.02.2026, що є недостатнім для визначення річного доходу позивача.
При цьому, заявником не спростовано можливості сплати судового збору з інших джерел, враховуючи, що позивач отримує пенсію за віком, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.01.2025, наявність якої судом встановлено з програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" (адміністративна справа №520/25445/25).
На підставі викладеного, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви задоволенню не підлягає.
Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №215/3553/17, в ухвалі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №215/3329/19, в ухвалі Верховного Суду від 01.11.2019 у справі №215/4574/17.
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, копія довідки, надана позивачем, не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища, оскільки довідка не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки остання має дохід у виді пенсійної виплати.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Оскільки зазначені умови, за наявності яких позивача можна було б звільнити від сплати судового збору, відсутні, належних доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан та відсутність інших джерел доходу, на момент подання позову позивач не надала, тому клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд уважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Судом установлено, що предметом даної справи є визнання неправомірними дії відповідачів щодо змісту звернення від 28.04.2022.
Як убачається із матеріалів адміністративної позовної заяви, позивач вказує, що матеріали розгляду ЄО №3014 від 22.04.2022 року свідчать про порушення його прав при розгляді його повідомлення яке він надавав за телефоном « 102» 28.04.2022 стосовно порушення моїх прав у будівлі КЗ «Зеленогайський ліцей Височанської селищної ради» при видачі продуктів харчування за вимогами постанови КМУ№328/22. Матеріали свідчать про спотворення його повідомлення про подію Тімхаєво. В.В., про те що його звернення не було розглянуто на вимогах КПК України, а розглядалось на підставі положень ЗУ «Про звернення громадян», що воно було розглянуто з порушенням моїх прав, та не відображало розгляд питання з яким він звернувся до поліції за захистом порушеного права, що відповідь по розгляду його звернення має недостовірну інформацію.
Позивачем було отримано відповідь Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області №2439/119-90/01/20-2022 27.05.2022.
Водночас з цим позовом позивач звернувся 20.02.2026, тобто з істотним пропуском строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Окремо суд зауважує, що у період з 28.04.2022 по 20.02.2026 за даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" позивачем було подано до Харківського окружного адміністративного суду 124 позовні заяви, відтак це свідчить про відсутність у ОСОБА_1 перешкод у вказаний період для звернення до суду за захистом своїх прав.
Позивач у позовній заяві посилається на зупинення строків звернення до суду, передбачених ЦК України.
З цього приводу суд зазначає, що за нормами Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до адміністративного суду. При цьому, можливості застосування норм Цивільного кодексу в цій частині Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає.
Таким чином, застосування строків, передбачених ЦК України, не застосовується при розгляді даної категорії справ, оскільки позивач звернувся до адміністративного суду, отже при вирішенні цієї справи слід застосовувати положення КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі, право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.
Таким чином, адміністративний позов поданий з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код платника); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва платника), Харківський окружний адміністративний суд;
- заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 211), Чергової Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Тімхаєва Вікторія Володимирівна (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 211) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Супрун Ю.О.