Справа № 420/4754/26
24 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за результатом розгляду якого позивачка просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу в період мобілізації та направлення його для проходження військової служби;
визнати протиправним та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу, без проходження ВЛК та перебуванням у статусі обвинуваченого;
скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині призову на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на відповідну посаду та зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та направити ОСОБА_1 на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 для належного проходження ВКЛ та належної участі у кримінальному провадженні у статусі обвинуваченого по справі №521/4695/15-к.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду, (далі - Закону України «Про судовий збір») судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (одна основна та дві похідних), за яку слід сплатити судовий збір у розмірі 1 064,96 грн (3 328,00 грн х 0,4 х 0,8).
До позовної заяви додано квитанцію від 25.01.2026 року № QUTZ-DLYZ-B7BE на суму 1064,96 грн.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом із системи «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що квитанція від 25.01.2026 року № QUTZ-DLYZ-B7BE на суму 1 064,96 грн обліковується як доказ сплати судового збору в адміністративній справі № 420/1935/26.
Ухвалою суду від 16.02.2026 у справі № 420/1935/26 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, судовий збір, сплачений в адміністративній справі № 420/1935/26, підлягає поверненню позивачу у разі подання відповідної заяви.
Отже, квитанцію від 25.01.2026 року № QUTZ-DLYZ-B7BE не може бути прийнято як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви в межах адміністративної справи № 420/4754/26.
Слід звернути увагу також на висновок колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 05.08.2021 у справі № 160/5879/20 (адміністративне провадження № К/9901/11999/21.
Так, у вищевказаній постанові колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду зазначено: «Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи. Так, згідно наданих скаржником до суду апеляційної інстанції доказів, судом апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваного рішення встановлено, що надана до суду на виконання вимог ухвали від 19 січня 2021 року копія платіжного доручення № 705087 від 21 грудня 2020 року не свідчить про виконання скаржником вимог цієї ухвали суду, оскільки згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 705087 від 21 грудня 2020 року зараховано до спецфонду як судовий збір сплачений у справі № 160/10123/20, тобто копія зазначеного платіжного доручення підтверджує факт зарахування судового збору по іншій судовій справі. З огляду на викладене, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, позивач був зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи № 160/5879/20. Разом із тим, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, судовий збір за наданим позивачем платіжним дорученням сплачений і зарахований при розгляді іншої адміністративної справи.».
Вищевикладене дає підстави для висновку, що за подання будь-якої повторної заяви (позовна заява, заява про забезпечення позову, апеляційна скарга тощо) не передбачено зарахування судового збору, зарахованого в межах іншої справи, незважаючи на те, чи була вона розглянута.
Оскільки строк заявлення клопотання про повернення судового збору законом не обмежено, позивач має право повернути судовий збір за його клопотанням у справі № 420/1935/26 в будь-який час, адже його позовна заява була повернута.
Натомість, при вирішенні спору по суті у справі № 420/4754/26, судом буде вирішуватись питання про відшкодування судових витрат, понесених сторонами, і вищевказана обставина може призвести до подвійного відшкодування однієї і тієї ж суми судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 1 064,96 грн в межах адміністративної справи № 420/4754/26.
Згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом положень ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому, суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Втім, в порушення положень ч. 4 ст. 161, ч. 2 ст. 79 КАС України позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували відповідні обставини.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів, то суд зауважує, що відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
В силу положень частин першої, другої, третьої статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що докази надають суду учасники справи. Учасник справи має право заявити клопотання про витребування доказів у разі неможливості надати такі докази самостійно. З цією метою у клопотанні про витребування доказів учасник справи зазначає який саме (конкретно визначений) документ витребовується і на підтвердження чи спростування яких саме (конкретно визначених) обставин, а також про вжиті ним заходи для отримання доказів самостійно та про докази, які підтверджують вжиття цих заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказів.
Суд зауважує, що позивачем не дотримано вимог частини 2 статті 80 КАС України щодо оформлення клопотання про витребування доказів, в тому числі, не обґрунтувавши неможливості самостійно отримати та надати суду письмові докази, не зазначивши про заходи, яких він вжив для отримання цих доказів самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
При цьому, суд вкотре наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому КАС України не визначає обов'язку суду самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування обставин викладених позивачем на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Однак, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зазначені вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги або доказів звернення позивача або його представника до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 із запитом про надання відповідних документів, доказів отримання такого звернення та доказів відмови у наданні таких документів або ненадання відповіді, а також зазначити заходи, яких позивач або його представник вжили для їх отримання, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів; надання суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1 064,96 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії- залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Д.К. Василяка