Справа № 420/24131/25
25 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 21 липня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» оформлене протоколом ЦМ(ВЛ)К № 20 від 30.04.2025;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної установи «Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» оформлену Довідкою № 570/4 від 20.09.2024;
- зобов'язати ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» та ДУ «Головний медичний центр МВС України» повторно провести медичний (військово-лікарський) огляд ОСОБА_2 з обов'язковим урахуванням висновку судово-медичної експертизи № 368 від 30.05.2025 року, наявного у матеріалах справи, без переоцінки встановлених експертизою медичних фактів, та за результатами такого огляду прийняти вмотивоване рішення щодо ступеня придатності до військової служби з урахуванням діагнозу, який підпадає під пункт «а» статті 42 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та Положення про діяльність медичної (військово лікарської) комісії МВС затвердженого Наказом МВС України 03.04.2017 № 285;
- стягнути з Відповідачів на користь Позивача понесені судові витрати в повному обсязі.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 (надалі - Позивач) 20 вересня 2024 року проведено медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи «Територіальному медичному об'єднанні Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» за результатом якого встановлено діагноз: Варикозна хвороба обох нижніх кінцівок, СЕАР С2, ХВН Ост.. Вертеброгениа цервік- та люмбалгія, незначний больовий синдром на тлі поширеного остеохондрозу, спондилоартрозу, дископатії на рівнях C3-C5, Th10-Th11, L4-S1 хрящових вузлів Шморля тіл Th9-Th12, LI-L4 без порушення статико-динамічної функції хребта. Двобічний деформуючий гонартроз ІІ ст., незначний синовіїт лівого колінного суглоба, кальцифікуючий тенденіт сухожилка прямого м?яза лівого стегна без порушення функції опори та ходьби обох нижніх кінцівок. Червоний плоский лишай обох гомілок, гіпергрофічна форма. Початковий церебральний атеросклероз з церебро-васкулярною недостатністю, компенсованою, переважно в вертебрально-базилярному басейні. Сольовий діатез. Пресбіонія обох очей. Захворювання, Так, пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті 42б, 23в, 64в, 61в, 57в графи І Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві «Положення про діяльність М(ВЛ)К МВС». затвердженого Наказом МВС України від 03.04.2017 року № 285 (в редакції наказу № 331 від 23.05.2024р.). Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Не погоджуючись із встановленими діагнозами та встановленим ступенем придатності до військової служби Позивачем направлено скаргу на рішення Відповідача 1 оформлене Довідкою № 570/4 від 20.09.2025 Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України». Відповідь на скаргу Позивачем отримано 05.12.2024 (підтверджується витягом з трекінгу відправлень Укрпошта) у формі листа № 33/4-Ш-564 від 29.11.2024, зміст якого полягає в наступному: «встановлено, що рішення комісії від 20.09.2024 № 570/4 приймалось за результатами Вашого обстеження/лікування у відповідності до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 № 331. Підстав для перегляду зазначеного рішення М(ВЛ) К та визнання Вас непридатним до військової служби у відповідності до вимог Положення немає.».
Оскаржуючи рішення Відповідача 1 та Відповідача 2 до Одеського окружного адміністративного суду, рішенням від 30.04.2025 по справі № 420/6594/25 суд дійшов висновку про те, що постанова ЦВЛК має бути належним чином оформлена, та її відсутність свідчить про те, що орган не прийняв належного рішення передбаченого законом, тому судом прийнято рішення вийти за межі позовних вимог та дійшов висновку: Визнати протиправною бездіяльність державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 на постанову державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленої довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року та зобов'язати державну установу «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» розглянути скаргу ОСОБА_1 на постанову державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленої довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі № 420/6594/25 ДУ «ГМКЦ МВС України» направило протокол комісії ЦМ(ВЛ)К № 20 від 30.04.2025, яким також встановлено, що підстав для перегляду (скасування) Довідки М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» від 20.09.2024 № 570/4 та визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби на час медичного огляду у відповідності до Положення немає.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до даним позовом про оскарження протоколу комісії ЦМ(ВЛ)К ДУ «ГМКЦ МВС України» № 20 від 30.04.2025 року. Позивач вважає рішення Відповідача 1 та Відповідача 2 є протиправними, такими, що не відображають реальних діагнозів позивача, що суттєво впливає на визначений ступінь придатності до військової служби.
Позиція відповідача - Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» обґрунтовується наступним
Відповідач з викладеним в позовній заяві не погоджується та вважає, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено, посилаючись в цілому на те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року Центральною медичною (військово - лікарською) комісією ДУ «ГМКЦ МВС України» (далі - ЦМ(ВЛ)К) повторно розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 19.10.2024 року з приводу незгоди з рішенням медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» (далі - М(ВЛ)К) від 20.09.2024 року №570/4. Так, за результатами розгляду наданої медичної документації ЦМ(ВЛ)К встановлено, що рішення М(ВЛ)К у довідці від 20.09.2024 року № 570/4 про придатність ОСОБА_1 до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони приймалось за результатами актуальних фізикальних обстежень та спеціальних досліджень у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285, в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 № 331. Підстав для скасування зазначеного вище рішення М(ВЛ)К та визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби у відповідності до вимог Положення немає.
Окрім цього, відповідач звертає увагу суду, що позивача у відповіді на його скаргу у грудні 2024 року, листом № 33/4-Ш-564 від 29.11.2024 року було проінформовано, що у разі погіршення стану здоров'я, після відповідного обстеження та лікування, він може пройти повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби згідно з направленням з місця служби у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово - лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285 в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 № 331. Відповідно до пункту 1.2. Положення №402 військово лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Виходячи з вищевикладеного, Відповідач 2 не погоджується з позицією позивача, викладеною у позовній заяві, оскільки відповідно до пункту 1.2. Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку етапу здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, тому у Довідці №570/4 від 20.09.2024 були зазначені ті хвороби, стани та фізичні вади, які були встановлені на момент огляду Позивача М(ВЛ)К.
Позиція відповідача - Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується із позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись в цілому на те, що оскаржувана постанова була складена за результатами повного та всебічного дослідження стану здоров'я позивача та у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Позивачем жодним чином не доведено, яким чином відповідачем порушено процедуру ВЛК. Крім того, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та її придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає вона під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 по справі № 810/5009/18.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Караван Р.В.) від 25 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
20 серпня 2025 року від відповідача - Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» до суду надійшов відзив на позов.
22 серпня 2025 року від відповідача - Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» до суду надійшов відзив на позов.
13 жовтня 2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
У зв'язку з довготривалою відсутністю головуючого судді Каравана Р.В., керуючись Рішенням зборів суддів Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року №б, а також відповідно до частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 (із змінами), та пунктів 15.1, 15.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, затверджених зборами суддів 01.04.2025 року №2, справу передано для повторного автоматизованого розподілу між суддями.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 року, адміністративну справу за №420/24131/25 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Стефанов С.О.) від 24 грудня 2025 року прийнято справу до розгляду. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
26 грудня 2025 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вхід. № ЕС/137046/25), згідно якої позивач уточнює та змінює позовні вимоги у пункті 4 позовної заяви, а саме просить суд:
- зобов'язати ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» та ДУ «Головний медичний центр МВС України» повторно провести медичний (військово-лікарський) огляд ОСОБА_2 з обов'язковим урахуванням висновку судово-медичної експертизи № 368 від 30.05.2025 року, наявного у матеріалах справи , без переоцінки встановлених експертизою медичних фактів, та за результатами такого огляду прийняти вмотивоване рішення щодо ступеня придатності до військової служби з урахуванням діагнозу, який підпадає під пункт «а» статті 42 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та Положення про діяльність медичної (військоволікарської) комісії МВС затвердженого Наказом МВС України 03.04.2017 № 285.
В іншій частині позовні вимоги просить залишити без змін.
26 грудня 2025 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі щодо об'єктивності доказів та обсягу позовних вимог у зв'язку з відкриттям провадження у справі № 420/24131/25 та прийняттям її до провадження суддею Стефановим С.О.
Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог (вхід. № ЕС/137046/25) по справі № 420/24131/25 до розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
12 січня 2026 року від відповідача - Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
12 січня 2026 року від позивача до суду надійшла заява щодо процесуального порядку подання заперечень, порушення строків та недопущення штучного затягування розгляду справи.
14 січня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на додаткові пояснення відповідача.
20 січня 2026 року до суду від позивача надійшло Клопотання про долучення документа до матеріалів адміністративної справи.
30 січня 2026 року від позивача до суду надійшла заява щодо технічного статусу документа та підтвердження його приєднання до матеріалів справи.
Станом на 25 лютого 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 (надалі - Позивач) 20 вересня 2024 року проведено медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи «Територіальному медичному об'єднанні Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» за результатом якого встановлено діагноз: Варикозна хвороба обох нижніх кінцівок, СЕАР С2, ХВН Ост.. Вертеброгениа цервік- та люмбалгія, незначний больовий синдром на тлі поширеного остеохондрозу, спондилоартрозу, дископатії на рівнях C3-C5, Th10-Th11, L4-S1 хрящових вузлів Шморля тіл Th9-Th12, LI-L4 без порушення статико-динамічної функції хребта. Двобічний деформуючий гонартроз ІІ ст., незначний синовіїт лівого колінного суглоба, кальцифікуючий тенденіт сухожилка прямого м'яза лівого стегна без порушення функції опори та ходьби обох нижніх кінцівок. Червоний плоский лишай обох гомілок, гіпергрофічна форма. Початковий церебральний атеросклероз з церебро-васкулярною недостатністю, компенсованою, переважно в вертебрально-базилярному басейні. Сольовий діатез. Пресбіонія обох очей. Захворювання, Так, пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті 42б, 23в, 64в, 61в, 57в графи І Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві «Положення про діяльність М(ВЛ)К МВС». затвердженого Наказом МВС України від 03.04.2017року № 285 (в редакції наказу № 331 від 23.05.2024р.). Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Не погоджуючись із встановленими діагнозами та встановленим ступенем придатності до військової служби позивачем направлено скаргу на зазначене рішення Державної установи «Територіальному медичному об'єднанні Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» оформлене Довідкою № 570/4 від 20.09.2025 року Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України».
Відповідь на скаргу позивачем отримано 05.12.2024 року (підтверджується витягом з трекінгу відправлень Укрпошта) у формі листа № 33/4-Ш-564 від 29.11.2024, зміст якого полягає в наступному: « встановлено, що рішення комісії від 20.09.2024 № 570/4 приймалось за результатами Вашого обстеження/лікування у відповідності до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 № 331. Підстав для перегляду зазначеного рішення М(ВЛ) К та визнання Вас непридатним до військової служби у відповідності до вимог Положення немає.».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року по справі № 420/6594/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» про визнання протиправним та скасування рішення, постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 на постанову державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленої довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року.
Зобов'язано державну установу «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» розглянути скаргу ОСОБА_1 на постанову державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленої довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року Центральною медичною (військово - лікарською) комісією ДУ «ГМКЦ МВС України» (далі - ЦМ(ВЛ)К) повторно розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 19.10.2024 року з приводу незгоди з рішенням медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» (далі - М(ВЛ)К) від 20.09.2024 року №570/4. Так, за результатами розгляду наданої медичної документації ЦМ(ВЛ)К встановлено, що рішення М(ВЛ)К у довідці від 20.09.2024 року № 570/4 про придатність ОСОБА_1 до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони приймалось за результатами актуальних фізикальних обстежень та спеціальних досліджень у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285, в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 № 331. Підстав для скасування зазначеного вище рішення М(ВЛ)К та визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби у відповідності до вимог Положення немає.
Не погоджуючись із рішенням Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» оформлене протоколом ЦМ(ВЛ)К № 20 від 30.04.2025 року та постановою Державної установи «Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» оформленою Довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).
Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 квітня 2017 року № 285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (далі по тексту - Положення №285).
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення №285 це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров'я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ).
Основними завданнями М(ВЛ)К є зокрема, визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби (пп.2 п.2 розділ І Положення №285).
М(ВЛ)К відповідно до покладених на них завдань зокрема проводять військово-лікарську експертизу щодо кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу (пп.2 п.3 розділ І Положення №285).
Відповідно до п.4 розділу І Положення №285 рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб до військової служби приймаються відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 3) (далі - Розклад хвороб), Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 4) та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я (додаток 5) (далі - ТДВ).
Згідно з п.1-4 розділу ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).
Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).
ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.
До позаштатних М(ВЛ)К належать госпітальна М(ВЛ)К, гарнізонна М(ВЛ)К, ЛЛК (постійно діючі) та М(ВЛ)К ЗВО, М(ВЛ)К ВВНЗ, які утворюються за потреби (тимчасово діючі). Госпітальні М(ВЛ)К утворюються в госпіталях або лікарнях ДУ ТМО, госпіталі ДУ ГМЦ та у військовому госпіталі НГУ. Гарнізонні М(ВЛ)К утворюються при поліклініках ДУ ТМО або ЗОЗ НГУ (за потреби). Позаштатні М(ВЛ)К з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підпорядковуються відповідним штатним М(ВЛ)К.
Пунктом 14 розділу ІІ Положення №285 передбачено функції штатних М(ВЛ)К, зокрема:
1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;
2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду;
3) контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги.
Розділом ІІІ Положення №285 визначено організацію проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки в поліції та обов'язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не збігаються з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участю провідних (головних) медичних фахівців ЗОЗ МВС, під час якого може бути прийнято рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення (п.1 розділу ІІІ Положення №285).
Згідно з п.19 розділу ІІІ Положення №285 за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).
Відповідно до п.21 розділу ІІІ Положення №285 у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу VII Положення №285 Медичний огляд з метою проведення військово-лікарської експертизи проводиться М(ВЛ)К для визначення придатності зокрема військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до п.4, 6, 8 підрозділу 3 розділу VII Положення №285 у разі виявлення під час обстеження або лікування в ЗОЗ, ЗОЗ МВС, ЗОЗ НГУ у військовослужбовця захворювання, наслідків поранення (травми, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби, ця особа направляється на медичний огляд для встановлення придатності до військової служби за рішенням керівника ЗОЗ, ЗОЗ МВС, ЗОЗ НГУ на підставі подання керівника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, з одночасним інформуванням військової частини за місцем служби, про що робиться запис у медичній карті амбулаторного хворого (медичній карті стаціонарного хворого, медичній книжці), який підписується керівником ЗОЗ, ЗОЗ МВС, ЗОЗ НГУ.
Військовослужбовці оглядаються М(ВЛ)К у ЗОЗ МВС за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, поранення (травми, каліцтва, контузії), з метою визначення придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, поранення (травми, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави М(ВЛ)К винести рішення про придатність до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби. У разі якщо військовослужбовець визнається непридатним до служби в підрозділах спеціального призначення, М(ВЛ)К одночасно приймає постанову про придатність його до військової служби.
Відповідно до пунктів 1-3 розділу VIII Положення №285 за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або військової служби та причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв).
Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби,- на дату фактичного звільнення зі служби, військової служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби, військової служби.
Рішення (постанови) приймаються з урахуванням мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної в Направленні на медичний огляд.
Залежно від результатів проведеної лікарської та/або військово-лікарської експертизи М(ВЛ)К приймається рішення, яке може бути оформлене як Свідоцтво про хворобу, Довідка М(ВЛ)К або Постанова медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 23) (далі - Постанова М(ВЛ)К) (п.1 розділу Х Положення №285).
Рішення М(ВЛ)К оформлюється як Свідоцтво про хворобу, якщо за результатами медичного огляду поліцейський, військовослужбовець, здобувач вищої освіти у ЗВО, курсант визнані непридатними до служби (військової служби). В інших випадках рішення М(ВЛ)К щодо осіб, зазначених у пункті 2 розділу I цього Положення, оформлюється як Довідка М(ВЛ)К або Постанова М(ВЛ)К (п.2 розділу Х Положення №285).
Позивач в позовній заяві на обґрунтування протиправності рішень відповідачів посилається на те, що вони не відображають реальних діагнозів позивача, що суттєво впливає на визначений ступінь придатності до військової служби, на підтвердження чого надає до суду консультативний висновок спеціаліста КНП «Одеська клінічна лікарня» від 05.07.2024 року, консультативний висновок спеціаліста КНП «МКЛ №11» ОМР від 19.09.2024 року та консультативний висновок лікаря судинного хірурга від 19.09.2024 року медичного закладу Odrex, а також висновок судово-медичної експертизи № 368 від 30.05.2025 року, відповідно до якого у позивача встановлено захворювання, яке відповідає пункту «а» статті 42 Розкладу хвороб згідно з Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом МВС України 03.04.2017 № 285 у редакції наказу МВС України від 19.03.2025 № 191 (раніше № 331 від 23.05.2024).
Суд зазначає, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд, в межах розгляду справи, не може надавати власну оцінку наявності чи відсутності підстав для визнання позивача придатним чи непридатним до військової служби.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу, суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постановах від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 та від 16.04.2025 року у справі №160/31586/23, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
У цьому випадку, позивачем оскаржуються рішення ВЛК в контексті його незгоди з визначенням його медичного діагнозу, та не врахування ВЛК медичних даних, які на думку позивача, повинні бути враховані.
З огляду на правові позиції Верховного Суду, суд позбавлений можливості надати оцінку медичному діагнозу, оскільки це питання спеціальної компетенції, а не питання права.
Оскільки позивач акцентує увагу саме на незгоді з медичним діагнозом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови Державної установи «Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» оформленої Довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року та зобов'язання Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» повторно провести медичний (військово-лікарський) огляд ОСОБА_2 з обов'язковим урахуванням висновку судово-медичної експертизи № 368 від 30.05.2025 року, наявного у матеріалах справи, без переоцінки встановлених експертизою медичних фактів, та за результатами такого огляду прийняти вмотивоване рішення щодо ступеня придатності до військової служби з урахуванням діагнозу, який підпадає під пункт «а» статті 42 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та Положення про діяльність медичної (військово лікарської) комісії МВС затвердженого Наказом МВС України 03.04.2017 № 285.
Щодо вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» оформлене протоколом ЦМ(ВЛ)К № 20 від 30.04.2025 року, суд зазначає наступне.
У разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він має право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови з підстав наявних хвороб позивача.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі -ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 передбачено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п.5.4.10 розділу І Положення №402).
Згідно із п. 2.3.3 розділу І Положення № 402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Відповідно до п.п. 2.3.4. п. 2.3 Положення №402 ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Положеннями п. 2.1. п.2.2 Положення №402 передбачено, що ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови що є обов'язковою для штатних та позаштатних ВЛК.
Згідно із п. 2.3.5 Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Як встановлено судом, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 Центральною медичною (військово - лікарською) комісією ДУ «ГМКЦ МВС України» (далі - ЦМ(ВЛ)К) повторно розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 19.10.2024 року з приводу незгоди з рішенням медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» (далі - М(ВЛ)К) від 20.09.2024 року №570/4.
Так, за результатами розгляду наданої медичної документації ЦМ(ВЛ)К встановлено, що рішення М(ВЛ)К у довідці від 20.09.2024 року № 570/4 про придатність ОСОБА_1 до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони приймалось за результатами актуальних фізикальних обстежень та спеціальних досліджень у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285, в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 № 331. Підстав для скасування зазначеного вище рішення М(ВЛ)К та визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби у відповідності до вимог Положення немає.
Окрім цього, суд звертає увагу, що позивача у відповіді на його скаргу у грудні 2024 року, листом № 33/4-Ш-564 від 29.11.2024 року було проінформовано, що у разі погіршення стану здоров'я, після відповідного обстеження та лікування, він може пройти повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби згідно з направленням з місця служби у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово - лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 року № 285 в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 року № 331.
Суд приймає до уваги, що відповідно до пункту 1.2. Положення №402 військово лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Суд приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що оскільки відповідно до пункту 1.2. Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку етапу здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, тому у Довідці №570/4 від 20.09.2024 року були зазначені ті хвороби, стани та фізичні вади, які були встановлені на момент огляду Позивача М(ВЛ)К.
Суд наголошує, що надання оцінки стану здоров'я позивача та його діагнозам, що визначають ступінь придатності до військової служби, не входить до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи.
Остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято ЦВЛК.
Тому, підстав вважати, що таке рішення ЦВЛК є протиправним чи за суттю, чи за процедурою його прийняття наразі суд не вбачає.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30.11.2021 у справі №826/17175/18.
За наслідками розгляду даної справи, судом не встановлено протиправності дій військово-лікарської комісії під час складання висновку щодо придатності позивача, а відтак у вимозі щодо визнання протиправною та скасування рішення Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» оформлене протоколом ЦМ(ВЛ)К № 20 від 30.04.2025 року, необхідно відмовити.
Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» про визнання протиправними та скасування рішення Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» оформлене протоколом ЦМ(ВЛ)К № 20 від 30.04.2025 року, постанови Державної установи «Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» оформленої Довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» (65044, м. Одеса, пров. Каркашадзе, 3; ЄДРПОУ 08734546).
Відповідач: Державна установа «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» ( 04116, м. Київ, вул. Бердичівська, буд. 1, ЄДРПОУ 08735882).
Суддя С.О. Cтефанов
.