Справа № 420/11731/21
25 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.02.2026 про виконання рішення суду,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 по справі №420/11731/21 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019р. на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1378 від 1 квітня 2021р., виданої станом на 19 листопада 2019 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 р. перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1378 від 1 квітня 2021р., з урахуванням виплачених сум; зобов'язано Пенсійний фонд України здійснити виплату, перерахованої з 01.12.2019 р. на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1378 від 1 квітня 2021р., пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум. у задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 частково задоволено апеляційну скаргу Пенсійного фонду України; скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року в частині зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити виплату, перерахованої з 01.12.2019р. на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1378 від 1 квітня 2021р., пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, ухвалено нове рішення, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату, перерахованої з 01.12.2019 р. на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1378 від 1 квітня 2021р., пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 09.07.2025 задоволено заяву представника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)про зміну способу і порядку виконання судового рішення; змінено спосіб і порядок виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 по справі №420/11731/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суми доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 в сумі 161209,91 грн.
26.08.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №420/11731/21, з огляду на те, що рішення суду не виконано у повному обсязі.
Ухвалою суду від 29.08.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 90-денний строк з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 по справі №420/11731/21.
Ухвалою суду від 26.11.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.11.2025 року про виконання судового рішення у справі №420/11731/21; встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 по справі №420/11731/21; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 90-денний строк з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 по справі №420/11731/21.
19.02.2026 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов звіт про виконання рішення суду, згідно якого представник наголосив, що рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії позивача виконано. Водночас, 10.07.2025 до Головного управління надійшла ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025, якою змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 № 420/11731/21 шляхом стягнення з Головного управління на користь ОСОБА_1 суми доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 в сумі 161209,91 грн. Водночас, як вказав представник відповідача, посилаючись на положення Порядку №845, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справіv. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Як зазначалось судом, ухвалою суду від 09.07.2025 задоволено заяву представника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)про зміну способу і порядку виконання судового рішення; змінено спосіб і порядок виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 по справі №420/11731/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суми доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 в сумі 161209,91 грн.
В свою чергу, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, регламентовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.
Відповідно п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Враховуючи здійснену зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд приходить висновку, що наразі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинило всі залежні від нього дії, оскільки подальше виконання судового рішення (стягнення доплати у розмірі 161209,91 грн) здійснюється органами Казначейства та не залежить від відповідача.
Враховуючи вищевикладене та те, що відсутні підстави для подальшого судового контролю дій пенсійного органу, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.02.2026 про виконання рішення суду у справі №420/11731/21.
Керуючись ст.ст. 132, 294-296, 382-3 КАС України, суд -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.02.2026 про виконання рішення суду у справі №420/11731/21.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294- 296 КАС України.
Суддя К.О. Танцюра