Справа № 420/39907/25
25 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 41847154) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України, у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність (відмову) суб'єкта владних повноважень - Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо не здійснення перерахунку та не виплати мені грошового забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, премія), матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації днів невикористаної відпустки за період з 29.01.2020 по 25.11.2022 включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5;
зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України здійснити перерахунок та виплатити мені грошове забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, премія), матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації днів невикористаної відпустки за період з 29.01.2020 по 25.11.2022 включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5;
визнати протиправною бездіяльність (відмову) суб'єкта владних повноважень - Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо не здійснення нового розрахунку та не виплати мені одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5, з урахуванням раніше виплаченої суми;
зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України здійснити новий розрахунок та виплатити мені одноразову грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5, з урахуванням раніше виплаченої суми;
визнати протиправною бездіяльність (відмову) суб'єкта владних повноважень - Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо не здійснення нарахування та не виплати мені індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2018 по день звільнення 25.11.2022, з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України здійснити нарахування та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2018 по день звільнення 25.11.2022, з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
під час ухвалення рішення зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України (суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке судове рішення), відповідно до частини 5 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, перебіг подання якого починається з дня набрання законної сили рішенням суду, та є достатнім, що становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідного рішення та не перевищує трьох місяців.
Ухвалою суду від 31.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду витребував від Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України інформацію у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів щодо нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.11.2022 року включно; розміру грошового забезпечення позивача за лютий, березень 2018 року; належним чином засвідчені копій наказів про прийняття ОСОБА_1 та її звільнення зі служби.
20.01.2026 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому, серед іншого повідомлено, що ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника Подільського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області 01.07.2018, яка направлена для подальшого проходження служби з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Отже, станом на дату підвищення посадових окладів (березень 2018 року) Позивач проходила службу у Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Інформація щодо розміру підвищення доходу, який в наступному буде підставою для нарахування індексації-різниці грошового забезпечення Позивачем не надано, будь-яких документів, які підтверджують «різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.».
Враховуючи, що станом на лютий - березень 2018 року позивачка не проходила службу в Державній установі «Центр пробації» Міністерства юстиції України, відповідачем заявлено клопотання про витребування з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (49619, місто Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок 21а) довідки про індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 по 30.06.2018, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий березень 2018 року із зазначенням усіх складових та розміру грошового забезпечення та премії.
Розглядаючи дане клопотання, суд виходить з наступного.
За приписами КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.ч. 6-9 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позовні вимоги стосуються, у тому числі, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2018 по 25.11.2022 з урахуванням абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.
Абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної (згідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку №1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078 (103 відсотка).
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: - розмір підвищення грошового доходу особи, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду; - суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду (березень 2018 року); і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів.
Для визначення розміру підвищення грошового доходу згідно абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078 враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.
Відтак, для вирішення даної справи необхідні відомості про розмір грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року.
У лютому-березні 2018 року позивач проходила військову службу у Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
За таких обставин, з метою повного та об'єктивного розгляду даної справи суд вважає за необхідне витребувати з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції інформацію, у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів, щодо розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 (41847154) за лютий, березень 2018 року із зазначенням усіх складових грошового забезпечення.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі, зокрема, направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Згідно ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 08.06.2022 року по справі № 2-591/11 дійшла висновку, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
На думку суду, витребування судом доказів є подібним до направлення судом до іншого суду доручення щодо збирання доказів, у зв'язку із чим, суд вважає доцільним застосування у даному випадку аналогії закону та зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України.
Згідно із ч.4 ст.236 КАС України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне доручити надати витребувані документи у семиденний строк з моменту отримання даної ухвали та зупинити провадження у справі до отримання витребуваних документів.
Керуючись ст. ст. 80, 84, 236, 248 КАС України, суд,
Витребувати з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції інформацію, у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів, щодо розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 (41847154) за лютий, березень 2018 року із зазначенням усіх складових грошового забезпечення.
Зобов'язати Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції надати витребувані документи у семиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Зупинити провадження по справі № 420/39907/25 до отримання витребуваних документів.
Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук