25 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/8309/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що має РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , податковий борг у розмірі 8 208,06 грн, у т.ч. пеня в розмірі 368,66 грн за платежами: 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 808,06 грн, у т.ч. пеня в розмірі 368,66 грн; 30 110117 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» в розмірі 2400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 8 208,06 грн, у т.ч. пеня в розмірі 368,66 грн за платежами: 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 808,06 грн, у т.ч. пеня в розмірі 368,66 грн; 30 110117 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» в розмірі 2400,00 грн. Податковий борг у вказаному розмірі залишається непогашеним, у зв'язку з чим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
У відповідності до статті 171 частин 3 та 4 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
На виконання положень ч. 3 ст. 171 КАС України судом 15 жовтня 2025 року здійснено запит через підсистему «Електронний суд» до Єдиного державного демографічного реєстру. Із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1895567 від 15.10.2025 встановлено відомості про зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_3 .
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року суддею Рейті С.І. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дану ухвалу було надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Вказана кореспонденція повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується матеріалами справи.
Частиною 4 ст. 124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин, суд вважає, що копія ухвали від 15 жовтня 2025 року вручена відповідачу належним чином.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Луцовичу М.М.
Ухвалою суду від 05 січня 2026 року суддею Луцовичем М.М. справу №260/8309/25 прийнято до свого провадження.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що станом на 09 жовтня 2025 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 8 208,06 грн, у т.ч. пеня в розмірі 368,66 грн за платежами: 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 808,06 грн, у т.ч. пеня в розмірі 368,66 грн; 30 110117 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» в розмірі 2400,00 грн.
Відповідачем до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №31378/3/51-60 від 25.06.2020, з обраною ставкою 10 відсотків до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідачу нараховано єдиний податок за серпень-грудень 2023 року в розмірі 1342,00 грн, за січень-грудень 2024 року в розмірі 3 633,60 грн (302,80 грн* 12 міс.), за січень-лютий 2025 року в розмірі 605,60 грн (302,80 грн*2 міс.), а всього на загальну суму 5 581,20 грн. Відповідачем частково сплачено єдиний податок у розмірі 141,80 грн, у зв'язку з чим, залишок до сплати по такому складає 5 439,40 грн.
Також у відповідності до ст. 129 ПКУ відповідачу було проведено нарахування пені за платежем 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» в загальній сумі 368,66 грн.
Станом на 01.01.2025 розмір мінімальної заробітної плати становить 8000,00 грн (8000,00 грн : 100% * 10% = 800,00 грн). Відтак, відповідачу нараховано податок за військовий збір за січень-березень 2025 року у розмірі 2 400,00 грн.
Відповідачем не погашено вищевказану суму боргу, а тому позивач звернувся з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс, ПКУ).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як вже встановлено судом, у відповідача наявний податковий борг у розмірі 8 208,06 грн, у т.ч. пеня в розмірі 368,66 грн за платежами: 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 808,06 грн, у т.ч. пеня в розмірі 368,66 грн; 30 110117 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» в розмірі 2400,00 грн.
Виникнення податкового боргу у відповідача зумовлено наступним.
Так, відповідно до реєстраційних відомостей відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець та припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця 28.02.2025.
Згідно підпункту 97.4.3. пункту 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи, особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Відповідачем до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №31378/3/51-60 від 25.06.2020, з обраною ставкою 10 відсотків до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПКУ, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму (пп. 293.2.1 п. 293.2 ст. 293 ПКУ).
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПКУ нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрав ставку податку у розмірі 10% до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 10% до прожиткового мінімуму для працездатних осіб прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 - 268,40 грн (2684,00*10%), на 01.01.2024 - 302,80 грн (3028,00* 10%), на 01.01.2025 - 302,80 грн (3028,00* 10%).
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПКУ, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідачу нараховано єдиний податок за серпень-грудень 2023 року в розмірі 1 342,00 грн, за січень-грудень 2024 року в розмірі 3 633,60 грн (302,80 грн* 12 міс.), за січень-лютий 2025 року в розмірі 605,60 грн (302,80 грн*2 міс.), а всього на загальну суму 5 581,20 грн. Відповідачем частково сплачено єдиний податок у розмірі 141,80 грн, у зв'язку з чим, залишок до сплати по такому складає 5 439,40 грн. Відповідачем суми єдиного податку повністю не сплачені.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ПКУ, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Також у відповідності до ст. 129 ПКУ відповідачу було проведено нарахування пені в загальній сумі 368,66 грн за платежем 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».
Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Порядок нарахування пені платникам податку визначено статтею 129 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, -починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України передбачено, що нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Відповідно до абзацу першого пункту 129.4. статті 129 ПК України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Відповідно до пункту 129.5 статті 129 ПК України, зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 10.10.2024 №4015-ІХ для фізичних осіб-підприємців -платників єдиного податку встановлено сплату військового збору.
Так, згідно з підпунктами 1.1-1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ фізичним особам-підприємцям, зокрема 2-ї групи, нараховується ставка військового збору у розмірі 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць.
Станом на 01.01.2025 розмір мінімальної заробітної плати становить 8000,00 грн (8000,00 грн : 100% * 10% = 800,00 грн). Відповідачу нараховано податок за січень-березень 2025 року у розмірі 2 400,00 грн.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту повного погашення. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися кількісно, проте у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами ПК України, не передбачено обов'язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 19 лютого 2019 року (справа №818/1117/16), від 04 березня 2019 року (справа №2а-6053/11/1070), від 25 лютого 2020 року (справа №1340/5767/18), від 23.10.2021 (справа №580/1216/20).
У зв'язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п. 59.1 ст.59 ПКУ, виставлено податкову вимогу від 01.04.2024 №0005163-1304-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та вручено 17.04.2024 (№9030002352825).
Отже, у силу вимог статті 58 ПКУ податкова вимога вважається врученою.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку -фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд приходить до висновку, що за встановлених обставин та нормативно-правового регулювання у цій справі позов про стягнення з відповідача податкового боргу є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач своїм правом не скористався, доказів погашення боргу чи оскарження податкової вимоги суду не подав.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що податкова заборгованість відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 8 208,06 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 8 208,06 грн (вісім тисяч двісті вісім гривень 06 копійок), у т.ч. пеня в розмірі 368,66 грн, за платежами: 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5808,06 грн, у т.ч. пеня в розмірі 368,66 грн; 30 110117 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» в розмірі 2400,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович