про залишення позовної заяви без руху
25 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/6715/26
категорія 111031101
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 13 червня 2016 року за № 2442-00 в сумі 2546,84 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 26 червня 2017 року за№ 20760 в сумі 3073,27 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 24 травня 2018 року за№ 028631-0000-0605 в сумі 7136,78 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 24 травня 2019 року за № 021297-5267-0605 в сумі 8303,19 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 28 квітня 2020 року за № 015631-5269-0605 в сумі 1861,36 грн.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Поданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3 328 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 5 вимог майнового характеру в загальному розмірі 22921,44 грн.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1528,10 грн.
Разом з тим, до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Таким чином, позивачеві у порядку усунення недоліків позовної заяви слід доплатити 196,90 грн судового збору та надати суду докази його сплати.
Крім того, суд установив, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд уважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть уважатися спірними.
Судом установлено, що позивачем у межах даної справи оскаржуються: податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 13 червня 2016 року за № 2442-00 в сумі 2546,84 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 26 червня 2017 року за№ 20760 в сумі 3073,27 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 24 травня 2018 року за№ 028631-0000-0605 в сумі 7136,78 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 24 травня 2019 року за № 021297-5267-0605 в сумі 8303,19 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 28 квітня 2020 року за № 015631-5269-0605 в сумі 1861,36 грн.
Разом з тим, позивач звертається до суду з позовною заявою про оскарження зазначених рішень 19.02.2026 (згідно відмітки на поштовому конверті).
Тобто, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Разом з позовною заявою позивач подає заяву про поновлення строку звернення до суду, проте не зазначає і не підтверджує відповідними доказами, коли йому стало відомо про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Слід зазначити, що посилання позивача на отримання відповіді на адвокатський запит від 02.02.2026 як на підставу для поновлення строку звернення судом відхиляються, оскільки вони не є підтвердженням поважності строків звернення до суду, а свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду та вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати позивачу строк, який не може перервищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- доказів доплати судового збору в сумі 196,90 грн (докази подаються в оригіналі) за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску та доказів поважності таких причин.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Г.В. Чернова