про залишення позовної заяви без розгляду
24 лютого 2026 року м. Житомир справа № 640/11461/20
категорія 113050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою суду від 02.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року прийнято справу до провадження.
Відповідачем подано заяву про залишення позову без розгляду, оскільки позивач отримав оскаржувані рішення 31.07.2019 року, а отже для захисту своїх прав, свобод та інтересів мав право на звернення до адміністративного суду в шестимісячний строк, який закінчився 01 лютого 2020 року. При цьому, позивач у позовній заяві не навів жодних законних обґрунтувань та не надав жодних доказів щодо неможливості подачі відповідної заяви до суду раніше, а саме в строки передбачені статтею 122 КАС України.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позивачу необхідно було надати клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладенням обставин відповідно до поданих доказів.
Через відділ документального забезпечення суду 07.01.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача зазначає, що клопотання подано разом з адміністративним позовом.
Суд розглянув подану заяву про поновлення строків звернення до суду, в якій представник позивача зазначає, що дізнався про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу після ознайомлення із матеріалами судової справи та отримання оскаржуваних рішень. Зауважує, що не отримував рішення 31.07.2019 року.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-05-в від 15.01.2026 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 02.02.2026 по 16.02.2026 включно.
Дослідивши подані заяви, суд зазначає наступне.
Суд наголошує на тому, що право на оскарження рішень, визнання протиправними дії може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 17.09.2021 у справі № 420/473/20 та від 05.07.2023 у справі № 380/15396/22, від 13.11.2024 у справі 560/22224/23.
Законодавче закріплення строків звернення з позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Своєю чергою, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 826/9772/17.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Водночас чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Представник позивача зазначає, що про оскаржувані рішення дізнався лише після ознайомлення з матеріалами судової справи. А також, заперечує отримання таких рішень 31.07.2019.
Як видно із матеріалів справи, листом від 30.07.2019 №06.6/13364 Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" рішення №№ 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73 від 26.07.2019 та рішення №№ 19-10, 19-11, 19-12, 19-13, 19-14 від 26.07.2019 про зупинення розповсюдження реклами.
Вказаний лист надіслано рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (0405343051069), з якого встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" отримав вказаний лист 31.07.2019 року (присутній підпис представника отримувача). Вказане повідомлення містить усі необхідні реквізити, а тому є належним доказом на підтвердження факту вручення позивачу поштового відправлення із копіями оскаржуваних рішень.
Щодо посилання позивача на невідповідність даного повідомлення з огляду на трекінги Укрпошти про відсутність відправлень, варто зазначити, що поштові відстеження здійснені 04.05.2020 року, тобто після спливу 10 місяців, тому вони не містять такої інформації, оскільки в силу п.121-124, 128 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, інформація про трекінг-номери (ШКІ) поштових відправлень в автоматизованій системі «Укрпошти» зберігається протягом шести місяців з дня прийняття відправлення, протягом яких можна перевірити статус.
Додатково слід врахувати, що матеріали справи свідчать, що позивач був обізнаний про розгляд справ про порушення законодавства про рекламу, надавав відповіді на запити контролюючого органу, представник товариства (Левчук А.В.) приймав участь у засіданнях контролюючого органу стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, тому позивач мав проявити обачність та самостійно поцікавитись про результатати розгляду справ впродовж розумного строку та своєчасно звернутись до суду з позовом.
Таким чином, строк звернення до суду з даним позовом розпочався 31.07.2019 після отримання рішень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу від 26.07.2019 №64, №65, №66, №67, №68, №69, №70, №71, №72, №73 та закінчився 01.02.2020, тоді як позов подано 25.05.2020, тобто з порушенням строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.
При цьому, триваюча пасивна поведінка позивача щодо відновлення свого права, не свідчить про дотримання ним строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості зробити це раніше.
Позивач не довів той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав.
При цьому, позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процесуальних правил варто уникати як надмірного формалізму, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності. У рішенні "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд зазначив про те, що строки спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи, що наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду визнані судом неповажними, суд залишає без розгляду позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" про його поновлення.
Задовольнити заяву Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про залишення позову без розгляду.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.А.Шуляк
24.02.26