про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2026 року м. Житомир справа № 274/8932/25
категорія 102010000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2026 року передано на розгляд Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, в якій позивач просить суд:
- визнати бездіяльність та порушення відповідачем норми законодавства, що стосується звернень громадян праву на інформацію та бездіяльність у виконанні зобов'язання щодо дотримання законодавства, в тому числі і статті 40 Конституції України;
- зобов'язати відповідача надати копії документів, а саме приписів, протоколів, службових записок, актів обстеження, які відповідач зобов'язаний був складати за зверненнями позивача за період з 2018 року по 2025 рік включно.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд зазначає про таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Своєю чергою, згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328,00 грн.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено у частині другій статті 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки за правилами частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, суд враховує, що у позові позивач доводить протиправність поведінки відповідача щодо належного розгляду та надання відповідей із запитуваними документами на його звернення / скаргу / запит, при цьому не конкретизуючи у прохальній частині позову щодо розгляду / відповіді / чи ненадання відповіді на яку (які) звернення / скаргу / запит звернено заявлені позовні вимоги.
В цьому аспекті суд вважає доцільним звернути увагу на те, що у постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 990/220/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що із законодавчих положень пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Велика Палата зазначила, що зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (ця позиція неодноразово була висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах № 640/7310/19, 9901/393/19).
Тому суд враховує те, що у позові позивач висловлює незгоду з відповідями відповідача щодо поданого позивачем звернення від 01 жовтня 2025 року, а також зазначає про звернення зі скаргою від 15 серпня 2025 року та запитом від 25 листопада 2025 року, не вказуючи при цьому які саме дії / бездіяльність відповідача щодо якого саме звернення / скарги / запиту заявлено позовні вимоги, натомість вказуючи у прохальній частині позову про оскарження бездіяльності відповідача та порушення законодавства у сфері звернення громадян з вимогою надання копій документів за його зверненнями упродовж 2018 - 2025 років, тобто абстрактно.
Зміст заявлених у такий спосіб позовних вимог позбавляє суд визначити як предмет розгляду у цій справі, яку позивач просить розглядати за його відсутності, так і зазначити точну суму судового збору відповідно до кількості заявлених немайнових вимог у поданому позові (щодо кожного окремого звернення / скарги / запиту), яку необхідно сплатити позивачу у цій справі, а також перевірити дотримання встановленого процесального строку звернення до суду з цим позовом відповідно до статті 122 КАС України.
Суд вважає необхідним роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору, а документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України слід додати до позову.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів шляхом:
- конкретизації / уточнення заявлених позовних вимог у позовній заяві та їх кількості;
- відповідно до кількості заявлених немайнових вимог, подання до суду оригінала документа про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення чи розстрочення) з наданням належних доказів щодо підстав, визначених законом, для звільнення (відстрочення чи розстрочення) від сплати судового збору;
- у разі заявлення позовних вимог поза межами встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом (враховуючи вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача надати копії документів за зверненнями позивача з 2018 року по 2025 рік включно), позивачу слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску, з доданням належних доказів на підтвердження відповідних обставин.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько