про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/6255/26
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивачка просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення нарахування пенсії з 03 квітня 2024 року пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року у справі № 240/15717/24, з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року без виконання вимог частини 4 статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році";
- зобов'язати відповідача провести нарахування з 03 квітня 2024 року пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року у справі № 240/15717/24, з урахуванням постанови сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року без виконання вимог частини 4 статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", тобто зобов'язати відповідача нарахувати пенсію за період з 03 квітня 2024 року по 28 лютого 2025 року з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, з 01 березня 2025 з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та провести виплату нарахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Перевіряючи матеріали позовної заяви відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд враховує таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328,00 грн.
Таким чином, позивачці за подання до суду цього позову належало сплатити судовий збір у сумі 1331,20 грн (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 3328,00 грн х 0,4 х 1, де: 3028,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачкою у поданій позовній заяві).
Суд вважає необхідним роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору, а документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України слід додати до позову.
У позові позивачка зазначила про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не додавши на підтвердження доказів віднесення до 1 або 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, натомість надавши посвідчення громадянки, яка постійно працювала або працює, або проживає чи проживала у зонах гарантованого добровільного відселення (категорія 3), серії НОМЕР_1 , видане 10 жовтня 1991 року Житомирською облдержадміністрацією.
Варто зауважити, що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, й зазначений перелік розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому статтею 5 Закону України "Про судовий збір" не визначено пільговою категорією категорію 3.
За такого позивачці належить сплатити судовий збір за подання позовної заяви на загальних підставах.
Також відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України з'ясовуючи чи позов подано у строк, установлений законом, суд враховує таке.
Згідно з частинами першою - третьою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом 17 лютого 2026 року (позов здано на пошту; 19 лютого отримано та зареєстровано судом), а заявлені позовні вимоги позивачка пов'язує з непроведенням спірної індексації пенсійної виплати у зв'язку з перерахунком на виконання судового рішення у справі № 240/15717/24, яке набрало законної сили 14 квітня 2025 року.
А тому суд звертає увагу на викладений Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 правовий підхід щодо строку звернення до адміністративного суду у такій категорії спірних правовідносин.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові вважала за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 520/29247/23 Верховний Суд вказав на те, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
Оскільки спірна індексація є складовою частиною пенсії та, відповідно, виплачується особі разом із пенсією за поточний період, вона є щомісячним періодичним платежем, відтак її розмір в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір та складові своєї пенсії.
Отже, отримання позивачкою листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03 лютого 2026 року № 7002-3571/М-02/8-0600/25 у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Оскільки про перерахунок пенсійної виплати без, як стверджує позивачка, застосування коефіцієнтів збільшення у зв'язку з індексацією, позивачка пов'язує з набранням законної сили рішенням суду у справі № 240/15717/24 з 14 квітня 2025 року, враховуючи правило обізнаності щодо виплаченої пенсії на кожне 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа) (згідно з постановою Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 520/29247/23), тобто у цій справі з 01 травня 2025 року, звернувшись до суду з позовом 17 лютого 2026 року, позивачка пропустила встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Верховний Суд послідовно у своїх судових рішеннях наголошує на тому, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску (в частині позовних вимог, заявлених поза межами шестимісячному строку звернення до суду з позовом) матеріали позову не містять.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачці десятиденний строк для подання до суду оригінала документа про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення чи розстрочення) з наданням належних доказів щодо підстав, визначених законом, для звільнення (відстрочення чи розстрочення) від сплати судового збору, та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджених належними доказами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачці без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько