Ухвала від 25.02.2026 по справі 200/9728/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

за наслідками розгляду клопотання відповідача

щодо залишення позову без розгляду

25 лютого 2026 року Справа №200/9728/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військової частини НОМЕР_2 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 02.09.2016 відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням з 01.01.2015 місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.2015 по 02.09.2016 відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням з 01.01.2015 місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування і невиплати позивачу грошової компенсації за належне, але не отримане за період з 27.03.2015 по 02.09.2016 речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Службі безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державне спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захист інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплати позивачу грошову компенсацію за належне, але не отримане за період з 27.03.2015 по 02.09.2016 речове майно за цінами предметів обмундирування, визначеними Адміністрацією Державної прикордонної служби України станом на 1 січня 2025 року;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та компенсації за належне, але не отримане речове майно.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалено вважати строк звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом не пропущеним та звільнено позивача від сплати судового збору. Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому; належним чином засвідчені копії: витяг із наказу командира військової частини про зарахування позивача до списків особового складу та на всі види забезпечення; витяг із наказу командира військової частини про виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення; відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 27.03.2015 по 02.09.2016 (включно).

У грудні 2025 року на адресу суду від представника Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву разом з яким, ним було надано окрему заяву про залишення позовної заяви без розгляду враховуючи пропущений строк звернення позивачем.

Дана заява була вмотивована наступним: - «Згідно наявних облікових даних, ОСОБА_1 в період з 27.03.2015 по 02.09.2016 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та був зарахований на всі види забезпечення. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 02.09.2016 № 284-ОС ОСОБА_1 , звільнений з військової служби в запас. Остаточною датою проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 є 02.09.2016. […]. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 з моменту коли 02.09.2016 при виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 , йому доводилась вся наявна інформація про нараховане та виплачене грошове забезпечення і інші види винагород, у разі незгоди з розрахунком його грошового забезпечення, вважаючи, що його права можливо порушені, мав можливість звернутись до суду з вимогами до військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок ти доплату його індексації грошового забезпечення та компенсацію за належне але не отримане речове майно. Проте, позивач звернувся до суду із вказаними вимогами тільки 10.12.2025, тобто більше ніж через 9 років 3 місяці після того як він дізнався або повинна був дізнатись про можливе порушення його права.».

Представником позивача були надані заперечення щодо вищезазначеної заяви, з урахуванням яких вона просила заяву представника відповідача залишити без задоволення.

Суд зазначає наступне, підстави залишення позову без розгляду передбачені ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 1 якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;

9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Суд зауважує відповідача, що питання дотримання строку звернення позивача з даним адміністративним позовом було вирішено в ухвалі про відкриття провадження по справі від 16.12.2025 року, в якій суд зокрема з цього приводу в мотивувальній її частині зазначив наступне: - «Позовними вимогами позивача є нарахування та виплата індексації грошового забезпечення та не отримане речове майно за час проходження ним військової служби у відповідача з 27.03.2015 по 02.09.2016 року.

Відповідно до правових висновків викладених в постанові Верховного Суду від 12.09.2024 по справі №380/6701/24, Суд зазначив наступне: - «63. Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23 зазначила, що щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період по 19 липня 2022 року застосуванню підлягає норма частини другої статті 233 КЗпП України у редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

64. Суд вважає цей висновок застосовним у спірних правовідносинах і не вбачає підстав для відступу від нього.

65. Аналогічна правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 08 серпня 2024 року у справі №380/29686/23.

66. Так, на момент виключення позивача зі списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення (02 серпня 2021 року) частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

67. З огляду на вказане, Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.

68. З наведеного слідує, що вказаний позов подано з дотриманням установленого законом строку звернення до суду.

69. З огляду на викладене, Суд уважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати строк звернення, визначений ст.233 КЗпП України у редакції з 19.07.2022 року, за якою для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк, відлік якого треба починати з 19.07.2022 року, тобто з дати набрання чинності Законом №2352-ІХ.».

З урахуванням наведеного, строк звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом не пропущений.».

В даному випадку у зв'язку із зазначеним, слід відмовити у задоволенні даного клопотання представника відповідача за його необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 44, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військової частини НОМЕР_2 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя І.О. Голошивець

Попередній документ
134355633
Наступний документ
134355635
Інформація про рішення:
№ рішення: 134355634
№ справи: 200/9728/25
Дата рішення: 25.02.2026
Дата публікації: 27.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (09.04.2026)
Дата надходження: 10.12.2025