Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 лютого 2026 року Справа№200/7388/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 вересня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про:
- визнання протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо неприйняття рішення про проведення дистанційного обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою 3В-25.04.2025-191236, поданою ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області прийняти рішення про проведення дистанційного обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою № 3В-25.04.2025-191236, поданою ОСОБА_1 та скласти за його результатами Акт дистанційного обстеження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , є власником 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй за договором міни від 17.06.2009 року. Квартира знаходиться на другому поверсі п'ятиповерхового будинку, у другому під'їзді.
В ніч з 19 на 20 березня 2025 року у результаті обстрілу з боку рф було зруйновано її під'їзд, у зв'язку з чим, позивачем було подано повідомлення про зруйноване майно ( реєстраційний номер ІП-22.03.2025-455292), у застосунку «Дія» а також Заяву про зруйноване майно (реєстраційний номер 3В-25.04.2025-191236 ).
Проте, Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області розгляд заяви позивача зупинила із зазначенням причини зупинення - проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки.
Вказує, що 12 липня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815 «Деякі питання проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій» (далі - Постанова № 815) яка регулює порядок проведення дистанційного обстеження, там, де неможливо провести комісійне та технічне обстеження.
Вважає, що у зв'язку з набранням чинності Постанови № 815 відповідач повинен був поновити розгляд заяви про зруйноване житло та провести дистанційне обстеження зруйнованого майна, проте станом на теперішній час поновлення розгляду заяви не відбулось.
Від Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що на виконання норм діючого законодавства України, начальником міської військової адміністрації прийнято розпорядження від 05.12.2024 року №2267рг «Про створення та затвердження складу комісії та Положення про комісію для обстеження будівель та споруд, які потребують відновлення або встановлення факту непридатності до проживання» (із змінами). Розпорядженням начальника Покровської міської військової адміністрації від 09.02.2024 року №185рг створена Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затверджено склад та Положення про неї.
Вказує, що абзацом 2 п.15 постанови Кабінету Міністрів України 30.05.2023 року №600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна» передбачено право Комісії, окрім підстав передбачених ст. 7 Закону України № 2923 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», зупинити розгляд заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна, якщо проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки.
У зв'язку з наведеним вище, відповідачем було зупинено розгляд заяви в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, на підставі абз.2 п.15 Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600, у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта з міркувань безпеки.
До суду надійшли додаткові пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з доводами зазначеними у відзиві відповідача та вказує, що пункт 15 Постанови № 600 в частині встановлення іншої підстави зупинення (не передбаченої Законом) не може бути застосований, як такий, що суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили - ч. 1 ст. 7 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
Вказує, що на час прийняття Постанови 600 існували лише 2 варіанти обстеження: технічне та комісійне, які передбачали особистий виїзд комісії ( у разі комісійного обстеження), або особистий виїзд експерта ( у разі технічного обстеження ) на об'єкт, що зазнав руйнування. Натомість у цій справі розглядаються вимоги щодо дистанційного обстеження, яке відбувається за відсутності фізичного доступу до об'єкта, отже в даному випадку це не створює небезпеку для членів Комісії.
Вважає, що відповідачем безпідставно не поновлено розгляду заяви про зруйноване майно, після того, як було запроваджено дистанційне обстеження та у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецькій області надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача, у яких відповідач вказує, що Постанова №600 не заперечує, не обмежує і не змінює положення Закону №2923-IX, а діє в його межах і на його виконання, забезпечуючи ефективне застосування законодавчого механізму компенсації за знищене нерухоме майно. Абзацем 2 п.15 Постанови №600 передбачено право Комісії, окрім підстав передбачених ст.7 Закону №2923, зупинити розгляд заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна, якщо проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки. Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства, було зупинено розгляд заяви в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, на підставі абз.2 п.15 Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600, у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта з міркувань безпеки.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
До суду надійшли додаткові пояснення, у яких позивач вказує, що у Постанові КМУ №600 Кабінетом Міністрів України незаконно розширено (доповнено) перелік підстав для зупинення розгляду заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна новою підставою, що не була передбачена Законом № 2923, застосування нової підстави для зупинення (не передбаченої Законом № 2923) є протиправним.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В. від 06.10.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/7388/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку з перебуванням судді Давиденко Т.В на лікарняному 16.12.2025 року адміністративну справу передано до відділу документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
В результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено суддю Крилову М.М. для розгляду адміністративної справи № 200/7388/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/7388/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй за договором міни від 17.06.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2780 та посвідченим приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області Богатовою Іммою Олександрівною.
21.03.2025 року до Черкаського РУП ГУ Національної поліції в Черкаській області із заявою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 Кримінального кодексу України, звернулась ОСОБА_1 , про те, що в ніч з 19.03.2025 по 20.03.2025 в результаті обстрілу збройними силами рф, за адресою: АДРЕСА_1 пошкоджено квартиру, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ОСОБА_2 , що свідчить про напад на цивільні об'єкти та порушення законів та звичаїв війни (ЄО 21864 від 21.03.2025), про що 22.03.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12025250310001050.
22.03.2025 року Позивачем за допомогою Єдиного державного веб порталу електронних послуг подано повідомлення про пошкоджене або втрачене нерухоме майно з реєстраційним номером ІП-22.03.2025-455292.
Позивач скористався своїм правом та подала заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, через додаток ДІЯ, заява зареєстрована 25.04.2025 № ЗВ-25.04.2025-191236 (житловий сертифікат).
29.05.2025 роботу комісії зупинено з міркувань безпеки, що підтверджується витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 09.10.2025.
28.07.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила провести дистанційне обстеження квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 2 поверсі у під'їзді № 2 та скласти Акт дистанційного обстеження, яким зафіксувати факти знищення під'їзду № 2, та зокрема квартири АДРЕСА_3 .
Листом від 27.08.2025 № 01-23-3245 відповідач повідомив позивача, що на розгляді у Покровській міській військовій адміністрації Покровського району Донецької області перебуває Ваше звернення щодо проведення дистанційного обстеження будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815. За результатами розгляду повідомляємо, що, враховуючи особливості проведення дистанційного обстеження знищених об'єктів нерухомого майна окремих категорій, розташованих на територіях активних бойових дій, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815, у подальшому, з урахуванням черговості розгляду заяв на отримання компенсації за знищене майно, будуть вжиті заходи щодо проведення дистанційного обстеження житлового будинку за вказаною адресою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" від 23.02.2023 № 2923-IX (далі - Закон № 2923) визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 2923-ІХ встановлено, що отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі- отримувачі компенсації) є фізичні особи громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до підпункту «а» пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-ІХ знищені об'єкти нерухомого майна об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним: квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
При реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або іншими ознаками.
Отримувачами компенсації не можуть бути:
1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»;
2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України;
3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третя статті 2 Закону № 2923-ІХ).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2923-ІХ заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.
Частиною 7 статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що до заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна додаються:
1) щодо знищеного об'єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2) щодо знищеного об'єкта будівництва, визначеного підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є замовник будівництва, - копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт;
3) щодо знищеного об'єкта будівництва, визначеного підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва:
а) копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
б) копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об'єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "г" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
4) щодо знищеного об'єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об'єкт нерухомого майна, визначений пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону, але не оформили право власності на нього, - копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об'єкт, сплативши за нього повну вартість;
5) копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - у разі подання заяви спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
6) копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
7) документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об'єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).
Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
8. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна у паперовій формі заявник пред'являє адміністратору центру надання адміністративних послуг, посадовій особі органу соціального захисту населення або нотаріусу оригінали документів, що додаються до такої заяви (за наявності).
9. Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна може бути подана за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.
10. Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна може бути подана спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону, до отримання свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна. У такому разі свідоцтво про право на спадщину щодо компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається додатково після його отримання.
11. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, обмеження щодо строку подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна не поширюється на подання документів, передбачених частиною сьомою цієї статті.
12. Якщо заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається особисто, заявник пред'являє документ, що посвідчує його особу відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
13. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна представником отримувача компенсації до заяви додається документ, що засвідчує його повноваження.
14. У разі якщо документи та/або інформація, визначені частиною сьомою цієї статті, містяться в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна зазначаються відомості з таких документів та/або інформації, необхідні для надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Частиною сімнадцятою статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Частиною першою статті 6 Закону № 2923-ІХ визначено, що розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:
а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;
б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна) (за необхідності);
в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.
Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.
Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;
4) забезпечення проведення обстеження об'єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);
5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п'яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац перший частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ).
Отже, за результатами розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації приймається рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Іншого Законом № 2932 не передбачено.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є:
1) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.
Таким чином, громадян України, який є власником квартири, інших житлових приміщень в будівлі, будинку садибного типу, садового та дачного будинку, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті 6 Закону № 2923-ІХ.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 2923 підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:
1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.
Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна поновлюється на підставі рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації про відновлення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна у разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду такої заяви. Зазначене рішення приймається протягом п'яти робочих днів з дня отримання Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації відомостей про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Перебіг строку розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, з урахуванням часу, що минув до його зупинення (ч. 3 ст. 7 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна (далі - Порядок № 600, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Порядок прийнято відповідно до статті 8 Закону № 2923-ІХ та визначає механізм надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та її використання відповідно до вказаного Закону.
Пунктом 15 Порядку № 600 визначено, що розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.
Для підтвердження факту знищення об'єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:
акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до пункту 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981);
та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку;
або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.
Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки.
Закон № 2932, як передбачено у його преамбулі, визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022.
Тобто саме положення цього закону, як нормативно-правового акта вищої юридичної сили, відносно Постанови № 600 установлюють основні принципи регулювання правовідносин щодо надання компенсації за пошкоджене та знищене внаслідок збройною агресією російської федерації проти України.
Так, ч. 1 ст. 7 вказаного закону визначено лише дві підстави для зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна:
1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.
Інших підстав Законом № 2932 не передбачено.
07.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 815 "Деякі питання проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій" (далі Постанова №815, в редакції Постанови КМ № 1041 від 26.08.2025).
Відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 5 ст. 15 Закону № 2932 Кабінет Міністрів України постановив затвердити особливості проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, що додаються.
Також Постановою №815 затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких у Постанові Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд:
1) пункт 3 викладено в такій редакції:
3. Установити, що акт обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації (акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації), складений відповідно до пункту 8-1 Порядку, затвердженого цією постановою, та/або звіт з технічного обстеження, складений відповідно до пункту 9 Порядку, затвердженого цією постановою, є документами, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації для цілей реалізації положень пунктів 8-11 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про споживче кредитування і Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України;
2) у Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженому зазначеною постановою:
пункт 6-1 викладено в такій редакції:
6-1. З метою фіксації факту знищення об'єктів, які розташовані на територіях активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, проводиться обстеження:
1) за відсутності безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей під час проведення обстеження, зумовленої воєнними (бойовими) діями, та за умови наявності можливості дотримання заходів, передбачених пунктом 8 цього Порядку, - шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно пункту 9 цього Порядку;
2) в інших випадках - шляхом проведення комісією, утвореною відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, дистанційного обстеження відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815.
Рішення щодо проведення обстеження знищених об'єктів приймається уповноваженим органом на підставі пропозицій комісії, утвореної відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та повинне містити інформацію про вид обстеження (комісійне, дистанційне або технічне). При цьому план робіт не складається.
Отже, на час розгляду справи Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд (далі Постанова № 473) передбачена можливість фіксації факту знищення об'єкту, який розташований на територіях активних бойових дій, шляхом проведення комісією дистанційного обстеження відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 815, для цілей реалізації положень Закону №2923-ІХ.
Судом встановлено, що 28.07.12025 позивач зверталася до відповідача із заявою про проведення дистанційного обстеження квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 2 поверсі у під'їзді № 2 та скласти Акт дистанційного обстеження, яким зафіксувати факти знищення під'їзду № 2, та зокрема квартири АДРЕСА_3 .
Листом від 27.08.2025 № 01-23-3245 відповідач повідомив позивача, що враховуючи особливості проведення дистанційного обстеження знищених об'єктів нерухомого майна окремих категорій, розташованих на територіях активних бойових дій, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815, у подальшому, з урахуванням черговості розгляду заяв на отримання компенсації за знищене майно, будуть вжиті заходи щодо проведення дистанційного обстеження житлового будинку за вказаною адресою.
Суд зазначає, що п. 10 вказаних вище Особливостей передбачено, що строк проведення дистанційного обстеження не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня реєстрації інформаційного повідомлення.
Разом із тим, у наданій відповіді відповідачем не визначено конкретного строку проведення дистанційного обстеження, що фактично створює стан правової невизначеності щодо реалізації права позивача на отримання компенсації за знищене майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи відповідь на заяву позивача у формі листа від 27.08.2025 № 01-23-3245 без зазначення конкретних строків проведення дистанційного обстеження, Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області діяла не у спосіб та не в межах повноважень, визначених чинним законодавством, а також без дотримання вимоги щодо своєчасності прийняття рішення.
При цьому, наданий відповідачем лист від 27.08.2025 № 01-23-3245 не є належним розглядом заяви позивача, без поновлення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна від 25.04.2025 № 3В-25.04.2025-191236, а тому така бездіяльність відповідача є протиправною.
Як вказувалось судом вище, рішення щодо проведення обстеження знищених об'єктів приймається уповноваженим органом на підставі пропозицій комісії, утвореної відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та повинне містити інформацію про вид обстеження (комісійне, дистанційне або технічне). При цьому план робіт не складається.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи те, що відповідачем зупинено розгляд заяви ОСОБА_1 від 25.04.2025 № 3В-25.04.2025-191236, при цьому, прийняттю рішенню щодо проведення дистанційного обстеження квартири передує поновлення розгляду зазначеної заяви, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом :
визнання протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо не поновлення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна від 25.04.2025 № 3В-25.04.2025-191236;
зобов'язання Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області поновити розгляд заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна від 25.04.2025 № 3В-25.04.2025-191236 та прийняти відповідне вмотивоване рішення стосовно проведення дистанційного обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою № 3В-25.04.2025-191236 , поданою ОСОБА_1 .
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Оскільки підставою звернення до суду стали протиправна бездіяльність відповідача, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровської міської військової алміністрації Покровського району Донецької області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо не поновлення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна від 25.04.2025 № 3В-25.04.2025-191236.
Зобов'язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області (адреса: Донецька область, Покровський район, місто Покровськ, площа Незалежності, 11; ЄДРПОУ: 44790232) поновити розгляд заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна від 25.04.2025 № 3В-25.04.2025-191236 та прийняти відповідне вмотивоване рішення стосовно проведення дистанційного обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою № 3В-25.04.2025-191236 , поданою ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової алміністрації Покровського району Донецької області (адреса: Донецька область, Покровський район, місто Покровськ, площа Незалежності, 11; ЄДРПОУ: 44790232) на користь ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968,96 (дев'ятост шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова