25 лютого 2026 рокуСправа № 160/6457/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-2» про стягнення податкового боргу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-2», у якій позивач просить стягнути з відповідача податковий борг до бюджету в сумі 586034,07 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Синельниківське міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора-2» як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та має податковий борг у сумі 586034,07 грн, який обліковується в інтегрованих картках платника податків відповідача як заборгованість зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, заборгованість з єдиного податку з юридичних осіб, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати. Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем у встановлений термін сум грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях та податкових деклараціях, нарахованої контролюючим органом пені. Інформація про оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких визначено відповідачу суму пред'явленого до стягнення у даній справі податкового боргу, у контролюючого органу відсутня. З урахуванням вимог ст.ст. 56, 57 Податкового кодексу України у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 0027431-1307-0436 від 15.10.2024. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як контролюючий орган набув права відповідно до Податкового кодексу України звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача податкового боргу.
До позовної заяви було додано докази направлення її копії з доданими до неї документами відповідачу листом з описом вкладення 26.02.2025.
Ухвалою суду від 04.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовних вимог), підтверджуючих документів у разі добровільної сплати суми заборгованості.
Копію ухвали суду від 04.03.2025 було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку та вручено 14.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відзиву, заяв або клопотань відповідача до суду не надійшло.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що Синельниківське міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора-2» (код ЄДРПОУ 31802657) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.
В інтегрованій картці платника податків Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-2» обліковується податковий борг у загальній сумі 586034,07 грн, який складається із:
заборгованості з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, яка виникла внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 64742,34 грн, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні № 06083390708 від 27.09.2024;
заборгованості з єдиного податку з юридичних осіб, яка виникла внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 688,69 грн, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні № 0608470707 від 27.09.2024;
заборгованості з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла внаслідок несплати відповідачем у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 101923,68 грн, визначених у податковій декларації № 9311704903 від 21.10.2024 на суму 22530,73 грн, податковій декларації № 9350434890 від 19.11.2024 на суму 21274,00 грн, та контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні № 0608510707 від 27.09.2024 на суму 58118,95 грн;
заборгованості з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, яка виникла внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у сумі 29272,55 грн, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні № 0608740707 від 27.09.2024;
заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати, яка виникла внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у сумі 389426,81 грн, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні № 0581532410 від 13.09.2024 на суму 192932,10 грн, податковому повідомленні-рішенні № 0581512410 від 13.09.2024 на суму 184014,64 грн та пені, нарахованої згідно з ст. 129 ПК України у сумі 16925,00 грн, з урахуванням часткової сплати у розмірі 4444,93 грн (загальна сума становить 12480,07 грн).
У зв'язку з несплатою відповідачем суми податкового боргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 0027431-1307-0436 від 15.10.2024 та направлено на адресу відповідача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Сплата податків є конституційним обов'язком платника податків відповідно до статті 67 Конституції України.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі також ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно зі статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як передбачено пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Як встановлено з матеріалів справи, зазначений податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем у встановлені строки сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом згідно з податковими повідомленнями-рішеннями.
Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (абзац перший пункту 59.3 статті 59 ПК України).
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.9 статті 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
З матеріалів справи встановлено наявність у відповідача пред'явленого до стягнення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень та податкових декларацій, якими визначено грошові зобов'язання. Враховуючи, що відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, яка вважається узгодженою, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-2» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути із Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-2» до Державного бюджету України податковий борг у сумі 586034,07 грн (п'ятсот вісімдесят шість тисяч тридцять чотири гривні 07 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП 44118658.
Відповідач: Синельниківське міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора-2», місцезнаходження: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 34, код ЄДРПОУ 31802657.
Повний текст рішення суду складено 25.02.2026.
Суддя В.В. Рянська