23 лютого 2026 року Справа №160/31634/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро питання щодо затвердження звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі №160/31634/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/31634/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
07.02.2025 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
24.09.2025 постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі №160/31634/24 без змін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 за заявою позивача встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 07.02.2025 у справі №160/31634/24.
11.02.2025 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернувся до суду із звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі № 160/31634/24, в якому зазначив, що відповідачем проведено перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків ОСОБА_1 з 01.01.2022 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. Доплата за період з 01.01.2022 по 31.01.2026 становить 37589,86 грн. У межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду ОСОБА_2 у листопаді 2025 року виплачено 28100,52 грн, у грудні 2025 року - 187,35 грн, загальна сума виплати становить 28287,87 грн, заборгованість обліковується в підсистемі «Реєстр судових рішень» під номером 8221-505. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось із запитом до Пенсійного фонду України щодо можливості фінансування виплати ОСОБА_1 нарахованої доплати за рішенням суду по адміністративній справі №160/31634/24 в повному обсязі. Головне управління вживає всіх заходів щодо виконання в повному обсязі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 р. по адміністративній справі № 160/31634/24. Представник відповідача просить суд прийняти звіт та звільнити керівника від сплати штрафу, у разі відмови в затвердженні звіту продовжити строк для подання звіту про виконання рішення суду.
12.02.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено питання щодо розгляду звіту в порядку письмового провадження на 23.02.2026.
18.02.2026 представник позивача звернувся до суду із запереченнями на звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області, в яких зазначає, що згідно доданих до звіту розрахунків вбачається, що відповідачем проведено перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків ОСОБА_1 з 01.01.2022 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. Однак, Позивач категорично не погоджується з даним виконанням з наступних причин. Згідно із Законом України про Державний бюджет, розмір мінімальної пенсії за віком встановлений у таких розмірах: - з 01.07.2021 року - 1854,00 грн; - з 01.12.2021 року - 1934,00 грн; - з 01.07.2022 року - 2027,00 грн; - з 01.12.2022 року - 2093,00 грн; - з 01.03.2024 року - 2361,00 грн. - з 01.01.2025 року - 2361,00 грн. Згідно до копій рішень про перерахунок пенсії та розрахунків стажу, які були надані на виконання рішення суду відповідач протиправно спочатку здійснив розрахунок пенсії виходячи із 8 мінімальний пенсій за віком станом на 01.12.2021 року (1934,00 грн.), а саме:
- станом на 2021 рік: 15 901 грн. 60 коп. (15472 грн.- 1934 розмір мінімальної пенсії за віком станом на 01.12.2021 рік * 8 мінімальних пенсій) + 50 грн. + 379,60 грн.) - (згідно до протоколу від 21.01.2026 року 11:46 год.).
А в подальшому відповідач знову здійснив перерахунок пенсії за формулою, яка використовується для пенсій по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що вбачається з матеріалів пенсійної справи.
Однак, відповідач на виконання рішення суду з урахуванням судових висновків, повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача, який разом із доплатами мав би складати 19 317 грн. 06 коп., а саме: 19 317 грн. 06 коп. (18 888 грн. (8 мінімальних пенсій *2361 грн.) + 379,60 грн. - додаткова пенсія для осіб з інвалідністю II групи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС згідно з постановою № 112, п. 5 + 50 грн. - цільова допомога інвалідам війни II групи).
З урахуванням вищенаведеного просив відмовити у затвердженні звіту про виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 382 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до положень ст. 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення, зокрема, має містити відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання, а у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
За висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 01.02.2022 року у справі №420/177/20, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 встановлений обов'язок для Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зокрема:
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01.07.2021 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набуло законної сили 24.09.2025.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 виправлено описку і кінці мотивувальної та у третьому абзаці резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 по справі №160/31634/24, зазначивши правильно період з якого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з “ 01.01.2022» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше призначених сум, замість помилкового з “ 01.07.2021» (ухвала набула чинності 10.11.2025).
З наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків ОСОБА_1 з 01.01.2022 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум доплата за період з 01.01.2022 по 31.01.2026 становить 37589,86 грн.
Розмір пенсійної виплати з 01.01.2022 становить 15901,60 грн (вісім мінімальних пенсій - 15472,00 грн, цільова допомога інвалідам війни 2-ї групи - 50 грн, додаткова пенсія інвалідам війни 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, 1-ї кат. Пост.112п.5 - 379,60 грн).
Щодо виплати пенсії позивачу з урахування подальших змін розміру мінімальної пенсії за віком суд зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі № 160/31634/24 не містить вказівок для подальшого перерахунку пенсії.
При цьому, наведений представником позивача у запереченнях на звіт розрахунок пенсії ОСОБА_1 по складових не співпадає із розрахунком, що здійснений відповідачем на виконання рішення у цій справі та міститься в матеріалах справи.
Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії позивачу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог рішення з 01.01.2022 з розрахунку мінімальної пенсії, який був чинним станом на 01.01.2022 року в сумі 1934 грн.
З огляду на викладене відповідач виконав рішення в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії позивачу.
Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до резолютивної частини рішення суду, залишилася не виконаною частина судового рішення щодо виплати нарахованої заборгованості у розмірі 28287,87 грн.
У звіті відповідач зазначає, що відповідна виплата буде здійснена після виділення пенсійному органу відповідних коштів на погашення заборгованості.
Щодо виплати перерахованої пенсії позивачу, суд враховує, що органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Таким чином, нарахована позивачу сума доплати по пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що докази, надані відповідачем щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі є достатніми і вичерпними, відповідач не ухиляється від обов'язку виплатити утворену заборгованість унаслідок перерахунку пенсії та її виплата буде здійснена після надходження додаткових коштів, у зв'язку з чим суд вважає наведені відповідачем обставини, які ускладнюють виконання судового рішення обґрунтованими, у зв'язку з чим, звіт підлягає прийняттю.
При цьому, оскільки на теперішній час суду не надано доказів щодо повного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту та зобов'язати відповідача надати суду письмові пояснення.
При встановленні нового строку для подання звіту судом враховується, що фактичне виконання рішення пов'язано із виділенням коштів Державного бюджету на такі цілі і не залежить від особистого волевиявлення відповідача
Керуючись статтями 241-243, 248, 370, 371, 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі № 160/31634/24.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №160/31634/25 в частині виплати нарахованої заборгованості, який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя Н.Є. Сліпець