про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
24 лютого 2026 р. Справа № 120/2155/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту та наказу, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту та наказу, зобов'язання вчинити дії.
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Акт службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2024 щодо самовільного залишення військової частини сержантом ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №529 від 17.12.2024 "Про результати службового розслідування відносно сержанта ОСОБА_2 за фактом самовільного залишення місця служби";
- визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 через ІНФОРМАЦІЯ_1 сповіщення про зникнення за особливих обставин старшого бойового медика роти вогневої підтримки сержанта ОСОБА_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 сповіщення про зникнення безвісти за особливих обставин бойового медика роти вогневої підтримки сержанта ОСОБА_2 через ІНФОРМАЦІЯ_1 для оформлення належних виплат у зв'язку із зникненням доньки.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Відповідно до статті 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
За визначенням, яке наведене у п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
За правилами ч. 1 ст. 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
А відповідно до ч. 2 цієї статті, права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Відповідно до ст. 47 Цивільного кодексу України цивільна процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді. Цивільну процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Керуючись ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Враховуючи вищезазначене фізичну особу може бути визнана недієздатною лише судом.
Водночас, до матеріалів позовної заяви не додано рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною або обмежено дієздатною, в інтересах якої, як зазначає позивач, подану цю позовну заяву.
Так, ОСОБА_1 звертається із позовом з метою, зокрема, скасування Акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2024, для подальшого визнання ОСОБА_2 зниклою безвісті за особливих обставин відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин".
Зазначає, що неправомірне визнання ОСОБА_2 особою, яка самовільно залишила місце служби, є обмеженням їй та неповнолітнім дітям військовослужбовиці ОСОБА_2 прав на належні виплати, передбачені статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Отже, вказане стосується прав та інтересів саме ОСОБА_1 , у той час як позивачем у справі зазначено ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_2 .
Зазначене свідчить про порушення вимог ст. 160 КАС України при формуванні позовної заяви.
Також, суд зазначає, що особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Тобто, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Як зазначено судом вище, позивач ініціює оскарження акту службового розслідування від 17.12.2024 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 №529 від 17.12.2024.
Однак позивач звернулася до суду із цим позовом 17.02.2026, тобто поза межами шестимісячного строку для звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.
Судом вище зазначено, що позивач просить визнати протиправним та скасувати Акт службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2024, визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №529 від 17.12.2024 та визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 через ІНФОРМАЦІЯ_1 сповіщення про зникнення за особливих обставин старшого бойового медика роти вогневої підтримки сержанта ОСОБА_2 .
Отже, позивач звернулася до суду з трьома вимогами немайнового характеру, а тому при зверненні до суду позивач мала би сплатити судовий збір в сумі 3993,6 грн.
Водночас, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в загальній сумі 1331,20 грн.
З огляду на викладене, позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 2662,4 грн (1331,20*3-1331,20).
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб:
1. подання позовної заяви у новій редакції із уточненням суб'єктного складу сторони позивача відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України;
2. подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин їх пропуску;
3. надання суду доказів доплати судового збору в розмірі 2662,4 грн за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту та наказу, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна