про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
24 лютого 2026 р. Справа № 120/7704/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця його дружині.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання мотивованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Надалі, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду.
Після надходження матеріалів справи до Вінницького окружного адміністративного суду, зважаючи на те, що провадження в адміністративній справі не було відкрито, позовна заява перебуває на стадії вирішення питання прийняття її до розгляду та відкриття провадження в справі.
Так, ухвалою від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, в тому числі шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строк звернення до суду із відповідними доказами.
Від представника позивача надійшли матеріали на усунення недоліків. В обґрунтування клопотання про поновлення строків звернення до суду позивач вказує, що ОСОБА_1 , після зникнення безвісти чоловіка, 21 серпня 2024 року, подано заяву, через ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо призначення їй грошового забезпечення зниклого безвісти чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2 , який зник безвісти 23 липня 2024 року. Підтвердженням подання позивачем документів є відповідь відповідача, що підтвердила факт отримання заяви і обіцянку здійснити виплату після подання додатково РНОКПП, який було подано позивачем, але результату це не дало, адвокатські запити, подані через Генеральний штаб ЗСУ 12.11.2024 р. та 04.04.2025 р., які залишені без належної відповіді у встановлений законом строк лист ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2089 від 31.03.2025 р., в якому вказано, що позивачем подано оновлений пакет документів, який було передано до військової частини НОМЕР_1 , скріншоти переписки позивача з уповноваженою особою ВЧ НОМЕР_1 щодо направлення копії РНОКПП та оновленої заяви.
Представник позивача вказує, що позивач вчиняла активні дії щодо подання заяв та необхідних документів відповідачеві, з'ясовувала на якому етапі розгляду перебуває розгляд поданих нею документів, однак, відповідач, належним чином, у передбачений чинним законодавством строк, не повідомив письмово про розгляд заяви позивача про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення її зниклого безвісти чоловіка і продовжує протиправну бездіяльність.
Представник позивача вказує, що строк звернення до суду в такому разі обчислюється з моменту, коли особа достеменно усвідомила остаточну бездіяльність, а не з моменту первинного звернення. Порушення має неодноразовий, триваючий характер, адже ВЧ НОМЕР_1 системно ухиляється від виконання свого обов'язку, а не просто одноразово відмовила. Тривалі порушення допускають звернення до суду впродовж усього періоду їх існування.
Приписами частини 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Частина 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" (рішення від 4 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи "Скордіно проти Італії", "Ятрідіс проти Греції").
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням предмету спору та практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої основною складовою права на справедливе судочинство є право доступу до такого судочинства, в розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для вирішення спору, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду із цим адміністративним позовом підлягає поновленню.
Так, з урахуванням положень статей 121, 122, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом.
Так, частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
Відповідно до положень частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
В даному ж випадку, ознайомившись із змістом клопотання представника відповідача, а також враховуючи предмет оскарження за даним позовом, суд приходить до висновку про наявність підстав для залучення ІНФОРМАЦІЯ_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Положенням ч. 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Крім того, в силу частини 5 статті 159 КАС України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами восьмою та дев'ятою статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність витребування доказів в ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином звірені копії матеріалів ОСОБА_1 для отримання грошового забезпечення (в тому числі листування ІНФОРМАЦІЯ_2 із військовою частиною НОМЕР_1 ).
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -
1.Заяву про поновлення строку звернення до суду задовольнити. Визнати поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даним позовом.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
3. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Крапівницькою Н. Л. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні відповідно до ст. 262 КАС України).
4. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
5. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов'язати надати у 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали належним чином звірені копії матеріалів ОСОБА_1 для отримання грошового забезпечення (в тому числі листування ІНФОРМАЦІЯ_2 із військовою частиною НОМЕР_1 ).
6. Запропонувати відповідачу у 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у 2 - денний термін з дня отримання відповіді на відзив.
7. Запропонувати позивачу у 3-денний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
8. Запропонувати відповідачу у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали подати заперечення щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження (в разі існування таких).
9. Запропонувати третій особі в 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали подати свої письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.
Роз'яснити, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 262, ч. 1 ст. 259 КАС України).
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: «http://court.gov.ua/fair/».
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя:
Секретар: