м. Вінниця
25 лютого 2026 р. Справа № 120/13693/25
Суддя Вінницького окружний адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Вимоги обґрунтовано наявністю у відповідача податкового боргу у розмірі 29635,48 грн.
Відповідач свої правом на подання відзиву не скористався.
Водночас до суду від відповідача надійшла заява із долученням до неї копії платіжної інструкції податкового зобов'язання.
Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач є платником податків і зборів, передбачених ПК України.
Згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 29635,48 грн, яка складається із таких платежів: земельний податок (основний платіж) - 16073,15 грн, податок на нерухоме майно (основний платіж) - 13562,33 грн.
Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати донарахованих Головного управління ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку, податковими-повідомленнями рішеннями №0332234-2407-0228-UA05020030000031457 від 09.05.2024 року, №0332235-2407-0228-UA05020030000031457 від 09.05.2024 року, №1848067-2404-0228 від 09.04.2021 року, №379052-2405-0228 від 22.05.2022 року, №105174-2407-0228 від 07.04.2023 року, №93430-2407-0228-UA05020030000031457 від 28.03.2024 року.
У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно зі статтею 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 14.1.39 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В пункті 14.1.175 статті 14 ПК України зазначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як свідчать матеріали справи податкові повідомлення-рішення №0332234-2407-0228-UA05020030000031457 від 09.05.2024 року, №0332235-2407-0228-UA05020030000031457 від 09.05.2024 року, №1848067-2404-0228 від 09.04.2021 року, №379052-2405-0228 від 22.05.2022 року, №105174-2407-0228 від 07.04.2023 року, №93430-2407-0228-UA05020030000031457 від 28.03.2024 року направлялися відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням за його податковою адресою.
Разом з тим, такі листи відповідачем отримано не було.
Правовими положеннями п. 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).
Головним управлінням ДПС у Вінницькій області було надіслано відповідачу податкову вимогу № 289424-50 від 04.10.2019 року, яку направлено відповідачу листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового направлення.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем самостійно сплачено визначену Головним управлінням ДПС України у Вінницькій області суму грошового зобов'язання у заявленому розмірі. Вказане підтверджується платіжною інструкцією № 8396-5582-1954-2202 від 09.11.2025 року.
Таким чином, суд констатує, що сума боргу, що була предметом стягнення, на момент розгляду цієї справи погашена.
Згідно частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та сплачений відповідачем податковий борг, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150) у задоволенні адміністративного позову до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович